У Дніпропетровській області з початку року офіційно працевлаштовано більше 9 тисяч осіб

12 вересня в медіа-центрі «Мост-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Легалізація трудових правовідносин та відповідальність роботодавців під час виплати заробітної плати «в конвертах» за участі заступника начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ігора Шевченка.
За його словами: «З початку року у Дніпропетровській області легалізовано більше 9 тис. найманих співробітників, серед яких 600 – легалізовано у серпні.
У IІ кварталі п.р. налічується близько 1161 підприємств – «мінімізаторів» по виплаті заробітної плати, що на 77 підприємств менше, ніж у I кварталі п.р. За результатами спільно проведених заходів з органами місцевого самоврядування з питання підвищення рівня заробітної плати заслуховували керівники 704 підприємств, внаслідок чого 702 керівники підвищили заробітну плату, забезпечивши додатково надходження до бюджету податку на доходи фізичних осіб 2,4 мільйонів гривень та єдиного внеску – 3,3 мільйонів гривень. Також, за результатами проведеної роботи керівники 2,4 тис. підприємств підняли рівень заробітної плати, та додатково надійшло до бюджету понад 3,7 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску – 4,9 мільйонів гривень».
Податок на доходи фізичних осіб є одним з основних податків та формує кошик місцевих бюджетів. За 8 місяців поточного року до бюджету мобілізовано більше 6 мільярдів 74 мільйонів гривень, що на 1,8 мільйонів гривень більше у порівнянні з минулим роком.

Об’єкти нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно), регулюється статтею 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу визначена житлова та нежитлова нерухомість, яка не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно.
До таких об’єктів належать:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

Хто є платником земельного податку за земельні ділянки,що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Статтею 6 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №2947-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – Сімейний кодекс) визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (стаття 14 Сімейного кодексу).
Згідно із пунктом 99.2 статті 99 Податкового кодексу грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
Відповідно до пункту 1 статті 34 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV зі змінами та доповненнями повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у пункті 281.1 статті 281 Податкового кодексу, але пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей не передбачені.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 Податкового кодексу).
Отже, земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 112.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Порядок оподаткування акцизним податком вживаних легкових автомобілів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.08.2016 набрав чинності Закон України від 31.05.2016 №1389-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів»   (далі – Закон №1389), який передбачає пільгові умови ввезення автомобілів.
Такі пільгові умови поширюються на осіб, які ввозять для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі – продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, іншими господарськими та цивільно-правовими договорами або за рішенням суду, не більше одного автомобіля на рік.
У разі відчуження (зокрема перепродажу) протягом 365 днів з дня реєстрації транспортних засобів, при ввезенні яких були застосовані знижені ставки акцизного податку, платник податку буде зобов’язаний сплатити акцизний податок за стандартними (підвищеними) ставками, передбаченими Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями.
Відповідно до Закону №1389 до 31 грудня 2018 року знижено ставки акцизного податку на такі транспортні засоби, що були у вжитку:
1) легкові автомобілі;
2) інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, включаючи вантажопасажирські автомобілі – фургони та гоночні автомобілі (крім моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 і більше осіб).
Ставки акцизного податку залежать від виду транспортного засобу і потужності його двигуна.
Знижені ставки акцизного податку не застосовуватимуться для легкових автомобілів, якщо вони:
– мають походження з країни, визнаної державою – окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою – агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави –окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;
– вироблені до 1 січня 2010 року;
– ввозяться на митну територію України у кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

Актуально для платників ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України у листі від 07.09.2016            №19321/6/99-95-42-01-15 (далі – лист ДФС №19321) надана податкова консультація щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), відображеної у податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), але не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Отже, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту у наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку у розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.
Водночас пунктом 50.1 статті 50 Кодексу визначено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, якщо сума ПДВ відображена в податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, та з дати складання якої не минуло 1095 днів, не була включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, платник податку може включити таку суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.
Лист №19321 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69621.html