Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Виконання Плану заходів щодо реалізації Програми управління людськими ресурсами ДПС на 2020-2023 роки обговорили експерти проєкту міжнародної технічної допомоги «Програма підтримки управління державними фінансами України» (EU4PFM) та представники служб кадрового забезпечення та розвитку персоналу апарату та територіальних органів ДПС під час онлайн зустрічі.

Мова йшла, зокрема, про впровадження профілю компетенцій «Ідеальний працівник» як складової системи нематеріальної мотивації персоналу.

Учасники зустрічі розглянули засади формування профілю «Ідеального працівника», який містить перелік професійних та особистих компетенцій, завдяки яким працівник ефективно працює та досягає результатів з урахуванням стратегічних цілей та цінностей Служби. Увага була зосереджена  на важливості вироблення системного підходу на основі єдиних стандартів, зрозумілих та об’єктивних критеріїв оцінки прояву поведінки працівників.

Експерти проєкту EU4PFM запропонували чотири параметри відповідності та перелік з дев’ятнадцяти компетенцій для визначення працівника за профілем «Ідеальний працівник».

За результатами зустрічі сторонами узгоджено подальші спільні кроки в напрямі визначення загальнолюдських компетенцій та розробки методології визначення профілю «Ідеальний працівник» ДПС. Така систематизація ключових параметрів забезпечить неупереджене оцінювання ефективності роботи та відповідності поведінки працівника цінностям Державної податкової служби України, об’єктивне визначення та обрання кращих працівників для нагородження, відзначення, кар’єрного просування тощо.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/524893.html

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

У жовтні 22,3 тис. осіб скористалися відкритими даними ДПС

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-sentr/novini/524526.html повідомила наступне.

У жовтні 2021 року 22,3 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС. Вони здійснили перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php.

За вказаний період найбільше здійснено переглядів наборів даних:

Реєстр платників податку на додану вартість – 6,8 тис. переглядів (30,4 %);

Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість – 5,1 тис. переглядів (22,9 %);

Реєстр платників єдиного податку – 2,7 тис. переглядів (12,0 %);

Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – 1,415 тис. переглядів (6,3 %);

Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 1,373 тис. переглядів (6,2 %);

Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг – 1,1 тис. переглядів (4,9 %).

З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з м. Києва, Харківської, Дніпропетровської, Львівської та Одеської областей.

Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд наборів даних, – Королівство Нідерланди, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Федеративна Республіка Німеччина.

Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 10¹ Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.

Відкриті дані ДПС також оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних https://data.gov.ua/organization/tax.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Фізособа – власник 10 земельних ділянок, кожна з яких не перевищує 2,0 га: що з базою для нарахування збору з одноразового добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. п. «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Пунктом 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ визначається база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Пунктом 7.2 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ встановлено, що для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Пунктом 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).

Частиною першою ст. 121 ЗКУ визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.

Положення пункту 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ  ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.

Отже, у разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання Декларації. При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Хто має сплачувати грошові зобов’язання та/або податковий борг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Однією із функцій контролюючих органів відповідно до п. 19¹.1.10. ст. 19¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є  забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 (далі – Порядок), визначено правила ведення в податкових органах оперативного обліку, зокрема – по надходженнях за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

При опрацюванні інформації про сплачені грошові зобов’язання та/або податкового боргу (заборгованості) з податків зборів, єдиного внеску та інших платежів, що передбачено п.2 розділу ІІІ Порядку, податкові органи стикаються з фактами сплати податкового зобов’язання/податкового боргу іншими суб’єктами господарювання або фізичними особами за платника податків.

Враховуючи викладене, з метою якісного виконання своїх функцій та підвищення обізнаності платників податків, які відповідно до норм ПКУ зобов’язані сплачувати податки, збори, обов’язкові платежі ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Відповідно до п. п. 16.1.4. п. 16.1 ПКУ платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2 ст. 36 ПКУ).

Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п.36.4 ст. 36 ПКУ).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 ПКУ).

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2. ст. 38 ПКУ).

Відповідно до ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Представник платника податків користується правами, встановленими цим Кодексом для платників податків.

Крім цього, згідно п. 87.7. ст. 87 ПКУ забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

У разі перерахування до бюджету грошового зобов’язання або податкового боргу третьою особою сплачені суми будуть обліковуватись як нез’ясовані, відповідно до п.2 розділу ІІІ Порядку, а в інтегрованій картці платника обліковуватиметься податковий борг.

Підсумовуючи викладене, сплата податку або збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.

Разом з тим, відповідно до частини дев’ятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Отже, грошове зобов’язання (крім єдиного внеску) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб’єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор, тощо) за умови, що такий суб’єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом, або представником податків.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів

для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 03.09.2021 № 496 (далі – Наказ № 496) затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – Порядок) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за № 1411/37033)

Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців (ФОП), у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до законодавства зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Наказ № 496 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 16.11.2021 № 87. Він набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто 26.11.2021. 

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Реєстрація платником ПДВ:

які документи подаються разом з реєстраційною заявою?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ.

Пунктом 3.8 розд. III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 визначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру. З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, така особа відповідно до п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, п. 73.3 ст. 73 ПКУ на вимогу контролюючого органу подає документи, що підтверджують такі відомості.

Підтвердженням відповідності вимогам п. 181.1 ст.181 та п. 182.1 ст. 182 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо). Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 із змінами і доповненнями.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

До уваги неприбуткових організацій!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) прирівнюється до податкової декларації та складається з урахуванням вимог статей 48 та 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені ст. 46 ПКУ.

Інформація про дату та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) (рядок 7 вступної частини Звіту), а також ознака неприбутковості організації (рядок 8 вступної частини Звіту) є обов’язковими реквізитами форми Звіту (п. 48.4 ст. 48 ПКУ). За відсутності такої інформації Звіт втрачає визначений ПКУ статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 ПКУ).

При цьому у рядках 7 та 8 вступної частини Звіту зазначаються дата та номер останнього рішення контролюючого органу про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру та присвоєння або зміну ознаки неприбутковості організації.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Оподаткування ПДФО безоплатно отриманих фізособою корпоративних прав від іншої фізособи – засновника підприємства

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини четвертої ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755-IV) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п’ятою ст. 17 Закону № 755-IV, подаються, зокрема такі документи: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою – у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Правове регулювання договору дарування регламентовано ст.ст. 717 – 727 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Згідно з ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ст. 718 ЦКУ).

Статтею 719 ЦКУ встановлено форму договору дарування. Зокрема, договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Пунктом 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV ПКУ для оподаткування спадщини (абзац перший п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п. п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків) (п. п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Отже, у разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

За 5-ти відс. ставкою податком на доходи фізичних осіб оподатковується дохід, отриманий такою фізичною особою в результаті укладення договору дарування з фізичною особою – засновником підприємства.

При цьому фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Зміна ФОП – «спрощенцем» місця провадження діяльності – необхідно внести зміни до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) включаються відомості (за наявності), зокрема, про зміну місця провадження господарської діяльності.

Норми встановлені п. п. 3 п. 298.3.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

Також слід враховувати, що у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1 – 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).

Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).

ПКУ не передбачена відповідальність за неподання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку заяви у разі зміни місця провадження господарської діяльності.

Водночас згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Крім того, якщо зміна місця провадження господарської діяльності призводить до збільшення розміру ставки єдиного податку, зокрема у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, то до платника, яким не подано заяву про зміну місця провадження діяльності, застосовується відповідальність, передбачена п. 122.1 ст. 122 ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Майно, внесене до статутного фонду засновниками, не повернуто їм при ліквідації: чи є дохід у юрособи – «єдинника»?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до складу доходу, визначеного ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.

Норми передбачені п. п. 8 п. 292.11 ст. 292 ПКУ.

Відповідно до порядку ліквідації юридичної особи, встановленого ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання податковим органам.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Отже, у ліквідаційному балансі, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно призвести до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

Якщо при ліквідації суб’єкта господарювання після задоволення усіх вимог кредиторів відсутні активи (власний капітал), що підтверджують дані ліквідаційного балансу такого суб’єкта, то можливості повернення засновникам належної їм частки майна та коштів, внесених ними до статутного капіталу, не має. Тобто, у випадку неповернення засновникам належних їм внесків при ліквідації, у зв’язку з відсутністю активів після задоволення вимог кредиторів, дохід у юридичної особи – платника єдиного податку не виникає.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

На офіційному вебпорталі ДПС платники мають можливість перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених РРО

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що суб’єкт господарювання може перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) в приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в режимі «Z-звіти/фіскальні чеки».

Водночас, інформація, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених програмним РРО, буде відображатися після доопрацювання системи обліку даних РРО.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

До уваги платників плати за землю, які уклали протягом року новий договір оренди на ту саму земельну ділянку без змін умов договору!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Норми встановлені п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Згідно з п. 286.4 ст. 286 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 зі змінами (далі – Декларація).

Отже, у разі укладання протягом року нового договору оренди на ту саму земельну ділянку без змін умов договору або зі змінами умов договору (термін дії попереднього договору закінчився), а звітна Декларація подана платником плати за землю на термін дії цього попереднього договору, то такий платник протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, в якому зареєстровано новий договір оренди землі, має право подати уточнюючу Декларацію з урахуванням показників останньої Декларації за рік, що уточнюється або подавати щомісяця звітну Декларацію починаючи з календарного місяця, в якому фактично виникло право оренди земельної ділянки за новим договором оренди землі.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Яким чином змінити розпорядника акцизного складу,

на якому наявні залишки пального?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що, розпорядник акцизного складу – це суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Норми встановлені п .п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно п. 5 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408) платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ). Один акцизний склад реєструється виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

У разі реєстрації нового акцизного складу такому акцизному складу засобами СЕАРП та СЕ автоматично присвоюється уніфікований номер, який є єдиним у СЕАРП та СЕ і зберігається за акцизним складом до моменту анулювання його реєстрації.

У разі введення в експлуатацію нових акцизних складів після реєстрації особи як платника акцизного податку платник акцизного податку – розпорядник акцизного складу подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу.

Анулювання реєстрації акцизного складу здійснюється в разі виведення акцизного складу з експлуатації та подання заяви з відміткою про анулювання реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ. У разі подання зазначеної заяви платником акцизного податку надсилається повідомлення про закриття та припинення експлуатації такого об’єкта оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Анулювання реєстрації акцизного складу проводиться за умови, що в СЕАРП та СЕ дорівнюють нулю значення показників обсягів залишків пального/спирту етилового, що обліковуються за таким акцизним складом за всіма кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Для зміни розпорядника акцизного складу, на якому наявні залишки пального, новий розпорядник такого акцизного складу, до скасування реєстрації акцизного складу попереднім розпорядником, подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу. Такому акцизному складу присвоюється новий уніфікований номер в СЕАРП та СЕ.

У день зміни власника акцизного складу, на якому наявні залишки пального для передачі таких залишків складається акцизна накладна, у графі «Акцизний склад з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» якої зазначається уніфікований номер реєстрації в СЕАРП та СЕ акцизного складу попереднього власника, а у графі «Акцизний склад на який фізично відвантажене (отримане) пальне» – уніфікований номер реєстрації в СЕАРП та СЕ акцизного складу нового власника. В графі «Опис товару згідно з УКТ ЗЕД» перед описом товару зазначаються дата та номер документа та причина зміни розпорядника.

Після передачі залишків пального на акцизному складі попередній розпорядник акцизного складу подає заяву про анулювання реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ попередньо анулювавши реєстрацію витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників, що наявні на акцизному складі.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Тимчасове розміщення відходів: що з екоподатком?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Норми визначені п. п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання) (п. п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПКУ

Враховуючи вищенаведене, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Безнадійний податковий борг: як здійснюється його списання?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Норми встановлені п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 101.2 ст. 101 ПКУ під терміном «безнадійний» розуміється:

► податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута (п. п. 101.2.1 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

► податковий борг фізичної особи, яка:

• визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
• померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
• понад 720 днів перебуває у розшуку (п. п. 101.2.2 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

► податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ (п. п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

► податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. п. 101.2.4 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);

• податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (п. п. 101.2.5 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);
• податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (п. п. 101.2.6 п. 101.2 ст. 101 ПКУ).

Пунктом 101.3 ст. 101 ПКУ визначено, якщо фізична особа, яка у судовому порядку визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з’являється або якщо фізичну особу, яка перебувала у розшуку понад 720 днів, розшукано, списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню та стягненню у загальному порядку з дотриманням строків позовної давності починаючи з дня відновлення такого податкового боргу.

Органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до ПКУ (п. 101.4 ст. 101 ПКУ).

Згідно з п. 101.5 ст. 101 ПКУ контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі – Порядок).

З урахуванням п. 4.1 розділу IV Порядку, у випадку виникнення податкового боргу платника податків, внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов’язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним:

Торгово-промисловою палатою України – про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

► уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, – у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

► рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відс. середнього врожаю за попередні п’ять календарних років;

► рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад – у випадках, встановлених ПКУ;

► висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) контролюючого органу за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до Порядку (п. 4.2 розд. IV Порядку).

Структурний підрозділ контролюючого органу, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал (п. 4.4 розд. IV Порядку).

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 прим. 3 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Положення п. 2 прим. 3 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо:

• великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п. п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
• осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями;
• осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
• банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями;
• осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
• осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Також, згідно зі ст. 97 ПКУ безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.

Порядок списання такого податкового боргу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1231 «Про затвердження Порядку списання непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством» зі змінами та доповненнями.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється за результатами розгляду документів, наданих платником податків, виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Чи обов’язково використовувати виключно КЕП та печатку на захищеному носії інформації для підписання податкової звітності?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) та інших нормативних актів без укладення відповідного договору.

Частиною першою ст. 1 Закону № 2155 визначено, що кваліфікований електронний підпис – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Згідно з вимогами абзацу другого частини другої ст. 17 Закону № 2155 застосовувати виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання мають:

► органи державної влади;

► органи місцевого самоврядування;

► підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону.

Підпунктом 3 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» зі змінами та доповненнями встановлено, удосконалені електронні підписи і печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, отримані фізичними, юридичними особами і представниками юридичних осіб, визнаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, які надають електронні публічні (зокрема адміністративні) послуги, та користувачами електронних довірчих послуг до дня набрання чинності змін до Закону № 2155 щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 05 березня 2022 року.

Враховуючи викладене, до набрання чинності змін до Закону № 2155, при підписанні податкової звітності, використовувати кваліфікований електронний підпис та печатку на захищеному носії особистих ключів не обов’язково.

Винятком є вимоги передбачені в абзаці другому п. 2 ст. 17 Закону № 2155.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA