У планах ДПС – скоротити кількість перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Голова ДПС Сергій Верланов провів робочу зустріч з литовсько-латвійською делегацією на чолі з Головою Державної податкової інспекції при Міністерстві фінансів Литовської Республіки Едітою Янусієне та Головою Служби державних доходів Латвійської республіки Євою Яунземе.

Під час зустрічі очільник ДПС розповів іноземним колегам про становлення оновленої податкової служби, її основні завдання та пріоритети.

«Нова податкова вже працює. Нарешті служба демілітаризована. Це дозволяє нам будувати відносини з платниками податків на засадах партнерства. Наше головне завдання – забезпечити добровільну сплату податків. А для цього маємо розвивати сервіси, щоб спілкування з податковими органами було максимально комфортним, щоб, власне, платник забув дорогу до податкової», – наголосив Сергій Верланов.

За його словами, буде перезавантажено і систему аудиту: кількість перевірок суттєво скоротиться, перевірятимуться лише ризикові платники. При визначенні ризиків застосовуватиметься інтелектуальний підхід. Планується, що нові зміни дозволять збільшити відсоток сплати за результатами перевірки до 40 %.

«Ми повинні змінити підходи і до судового оскарження – йти в суд маємо із залізними аргументами. Тоді зможемо виконати наше завдання – щонайменше                70 % рішень по справам за участю податкової мають бути на нашу користь. Висока якість роботи податкових юристів при зменшенні кількості податкових перевірок – це те, до чого ми зараз йдемо», – підкреслив Сергій Верланов.

Представники литовсько-латвійської делегації також відзначили важливість скорочення кількості податкових перевірок. Це дозволяє акцентувати увагу виключно на тих платниках, які мають ризики несплати коштів до бюджету. Саме за таким принципом і працюють в податкових органах Литви та Латвії. Такий вибір пріоритету є важливим сигналом готовності податківців до підвищення якості своєї роботи.

Так, зокрема, зазначалося, що сумлінний платник податків має отримати всі умови для своєї діяльності та не зазнавати жодних перешкод з боку контролюючих органів. Натомість нечесні суб’єкти господарювання, діяльність яких завдає шкоди і бюджету, мають потрапити в зону особливої уваги.

Сергій Верланов також поінформував гостей про ухвалені законопроекти, які спрощують ведення бізнесу. Зокрема, з 1 січня 2020 року запроваджується єдиний рахунок для сплати податків, впроваджується єдина звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (з 16 звітів буде лише 4 щоквартальних).

Очікують на підписання Президентом і законопроекти щодо впровадження новітніх РРО, який надасть можливість впровадження альтернативи класичним реєстраторам розрахункових операцій.

«У нас сьогодні важливий та водночас непростий період. Ми завершуємо формування податкової служби, незабаром будуть оголошені конкурси на посади керівників територіальних органів. При цьому ми отримуємо нові законодавчі ініціативи, закони, які готові імплементувати, працюємо над діджиталізацією, спілкуємося з бізнесом та громадськістю для того, щоб ставати кращими, та виконуємо свої завдання з наповнення бюджету. І це лише півтора місяці повноцінної роботи податкової служби. Ми маємо потенціал і готові до подальших викликів та завдань», – наголосив Сергій Верланов.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media–tsentr/novini/393828.html

 

Про нарахування та сплату єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність і які є одночасно найманими працівниками

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці.

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами             (абзац перший п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Також платниками єдиного внеску відповідно до п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

У розумінні Закону № 2464 роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники єдиного внеску.

Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску незалежно від того, чи є такі особи одночасно найманими працівниками.

 

Деякі особливості оподаткування ПДВ операцій з передачі замовником давальницької сировини виконавцю на її переробку

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до    ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ (п. 186.4 ст. 186 ПКУ).

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності                   (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст.14 ПКУ).

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (п.п. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Оскільки давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить, то за операцією з передачі давальницької сировини виконавцю, а також при отриманні замовником готової продукції податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

Водночас, виконавець нараховує ПДВ на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах за основною ставкою (20 %). При цьому, замовник за такою операцією має право включити суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, за умови, що у подальшому такі товари будуть використовуватись в оподатковуваних ПДВ операціях у межах його господарської діяльності.

 

Новоутворені сільгосптоваровиробники – юридичні особи

можуть бути платниками єдиного податку 4 групи з наступного року

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Норми встановлені п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому, згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до             31 грудня того ж року.

 

Обсяги відходів, за які у попередньому кварталі сплачено екоподаток і які 

не передано на утилізацію спецпідприємству, у декларації не відображаються

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком (далі – податок) є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Норми встановлені п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (п. 249.1 ст. 249 ПКУ).

Пунктом «г» ст. 17 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» із змінами та доповненнями визначено, що суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов’язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Форма податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами .

До декларації додається, зокрема Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (Додаток 3).

Отже, якщо за даними матеріально-сировинного балансу виробництва суб’єкта господарювання у звітному кварталі поточного року залишаються обліковуватись відходи, за які вже було сплачено екологічний податок у попередньому кварталі, проте їх не було передано на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів), та відходи, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді, то у Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року відображаються фактичні обсяги розміщення відходів, що були розміщені у відповідному податковому (звітному) періоді. Тобто, у колонці 3 «об’єкт оподаткування» Додатку 3 до декларації за звітний квартал поточного року не потрібно зазначати обсяги відходів, що були відображені у податковій декларації за попередній звітний квартал, але не передані на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству (відсутній договір на видалення та утилізацію відходів).