У січні 2016 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали 172,8 млн. грн. плати за землю

Власники та орендарі земельних ділянок Дніпропетровської області у першому місяці 2016 року поповнили місцеві бюджети на 172,8 млн. грн. При цьому, 163,8 млн. грн. сплачено юридичними особами і майже 9 млн. грн. – фізичними особами. Фактичні січневі показники 2015 року перевищено майже на 26 млн. грн. або на 17,7%
Орендна плата за користування землею та земельний податок є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць області і становить понад 20% до їх загальних надходжень.
«Позитивна динаміка у зборі плати за землю з одного боку є свідченням сумлінного ставлення платників області до виконання свого обов’язку щодо сплати податків, а з іншого є результатами спільних зусиль з місцевою владою регіону в напрямі легалізації земельних відносин», – підкреслив в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук.

До уваги платників! Настають граничні терміни звітування та сплати податків!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що
25 лютого п.р. останній день подання
– декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію;
29 лютого п.р. останній день подання:
– податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік платниками, у яких податковий період дорівнює календарному року;
– спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за нульовою ставкою відповідно до пункту 154.6 статті 154 Податкового кодексу України, за 2015 рік;
– розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, за 2015 рік платниками, у яких податковий період дорівнює календарному року;
– розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, за 2015 рік платниками, у яких податковий період дорівнює календарному року;
– фінансової звітності за 2015 рік до органів ДФС платниками податку на прибуток, у яких звітний період дорівнює календарному року;
– податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій за 2015 рік;
– податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2015 рік платниками, віднесеними до 1-ї та 2-ї груп;
сплати
– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами з доходу за січень 2016 року;
– податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за січень 2016 року;
– військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за січень 2016 року;
– податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за січень 2016 року на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки.

Неприбутковими установами фінансова звітність не подається

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація).
Подання фінансової звітності передбачено для платників податку на прибуток, у тому числі малих підприємств разом з декларацією (пункт 46.2 статті 46 Кодексу).
Пунктом 46.1 статті 46 Кодексу визначено, що податковою декларацією вважається документ, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання. Тому, податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій (далі – звіт) не є податковою декларацією.
Отже, неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, не повинні подавати фінансову звітність до контролюючих органів разом зі звітом.
Однак, у разі порушення неприбутковою організацією вимог пункту 133.4 статті 133 Кодексу, така організація стає платником податку на прибуток за загальними правилами та подає декларацію і відповідну фінансову звітність в установленому порядку.

База нарахування єдиного внеску для ФОП – платників єдиного податку без використання праці найманих працівників

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з внесеними змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 7 Закону №2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується – на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Отже, базою нарахування єдиного внеску для ФОП – платників єдиного податку без використання праці найманих працівників є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464 та не менше розміру мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону №2464).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону №2464).
Враховуючи, що відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2464 ФОП – платники єдиного податку нараховують та сплачують єдиний внесок за 2016 рік у розмірі 22% на суми, самостійно визначені для себе, то у 2016 році:
– мінімальний страховий внесок становить:
січень – квітень – 303,16 гривень за місяць (1 378,00 грн х 22%);
травень – листопад – 319,00 гривень за місяць (1 450,00 грн. х 22%);
грудень – 341,00 гривень за місяць (1 550,00 грн. х 22%);
– максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить:
січень – квітень – 34 450 гривень за місяць (1 378 грн. х 25);
травень – листопад – 36 250 гривень за місяць (1 450 грн. х 25);
грудень – 38 750 гривень за місяць (1 550 грн. х 25).
Нагадуємо, що у 2015 році:
– мінімальний страховий внесок становив:
січень – серпень – 422,65 гривень за місяць (1 218,00 грн. х 34,7%);
вересень – грудень – 478,17 гривень за місяць (1 378,00 грн. х 34,7%);
– максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становила:
січень – серпень – 20 706 гривень за місяць (1 218 грн. х 17);
вересень – грудень – 23 426 гривень за місяць (1 378 грн. х 17).

Розмір підвищеної податкової соціальної пільги у 2016 році

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок надання податкових соціальних пільг (далі – ПСП) визначений статтею 169 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
ПСП – це один з видів допомоги, яку через пільгове оподаткування заробітної плати надає держава працюючим особам.
Для працівників, визначених у підпунктах 169.1.3 – 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Кодексу ПСП надається у підвищеному розмірі.
Так, ПСП у розмірі 150% від суми загальної соцпільги (підпункт 169.1.3) надається:
а) одинокій матері (батьку), вдові (вдівцю) або опікуну, піклувальнику – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) платнику податків, що утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;
в) особам, віднесеним законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
г) учням, студентам, аспірантам, ординаторам, ад’юнктам;
ґ) інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом «б» підпункту 169.1.4 цього пункту;
д) особам, яким присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
е) є учасникам бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у підпункті «б» підпункту 169.1.4 цього пункту.
У 2016 році ПСП у розмірі 150% загальної соцпільги складає 1033,50 грн. (1378 грн. х 50% х 150%).
Нагадаємо, що загальна ПСП складає 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. У 2016 році розмір такої соцпільги складає 689 гривень (1378 грн. х 50%).
Підвищена ПСП у розмірі, що дорівнює 200% суми загальної ПСП (підпункт 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 Кодексу), у 2016 році становить 1378,00 грн.    (689 грн. х 200%) і надається:
а) Героям України, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці або повним кавалерам ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особі, нагородженій чотирма і більше медалями «За відвагу»;
б) учасникам бойових дій під час Другої світової війни або особі, яка у той час працювала в тилу, та інвалідам I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
в) колишнім в’язням концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особі, визнаній репресованою чи реабілітованою;
г) особі, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
ґ) особі, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 08.09.1941 по 27.01.1944.