З початку 2017 року Дніпропетровською митницею ДФС складено 216 протоколів про порушення митних правил на суму 44 млн. грн.

У вересні 2017 року на адресу українського підприємства було переміщено товари – «каучук стирол-бутадієновий у вигляді брикетів» митною вартістю 841 982 грн., та «воски штучні: Хлорований парафін» митною вартістю 711 639 грн., які доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС.

Декларантом для митного оформлення надано митні декларації типу «ІМ 40 ДЕ» та товаро – супровідні документи. В якості підстави для митного оформлення разом з митними деклараціями серед інших документів надано CMR з відбитками штампу – Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено».

На запит митниці листом ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області повідомлено, що «санітарно-епідеміологічний контроль» товарів, які надійшли на адресу українського підприємства, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області не проводився, а за реєстраційним номером зареєстровано здійснення «санітарно-епідеміологічного контролю» товарам іншим підприємствам.

Таким чином, декларант, вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів, а саме CMR, з відбитком штампу – Державної Служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено».

По даним фактам було складено два протоколи про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України на загальну суму 1 млн. 554 тис. грн.

 Транспортний податок: сплата фізичною особою у разі переходу

права власності на об’єкт оподаткування протягом звітного року

 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на те, що згідно з п.п.267.6.5 п.267.6 ст.267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування (легковий автомобіль) від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6 п.267.6 ст.267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Відображення у декларації з податку на нерухоме майно, відмінне

від земельної ділянки, суми податку, збільшеної на 25000 гривень

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Підпунктом «ґ» п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки).

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 (далі – Декларація), передбачає заповнення в табличній частині Декларації колонки 7 «Річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника», де вказується річна сума податку (в гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків)), яка розраховується, виходячи із загальної площі об’єкта нерухомості, на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

За наявності у власності юридичної особи – платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості загальна площа яких перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), зазначений показник визначається за формулою (для кожного об’єкта (його частки)), а саме:

¨(колонка 3 «Загальна площа об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості» Х колонку 4 «Ставка податку» – колонку 6 «Сума пільги із сплати податку» (заповнюється відповідно до рішення органів місцевого самоврядування, прийнятого згідно з п.п.266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ)) + 25000 гривень.

Значення колонки 7 Декларації розбивається на чотири квартали та вказується в колонках 8 – 11. При цьому, розбиваючи річну суму рівними частинами поквартально, округлення відбувається таким чином:

– за І, ІІ і ІІІ квартали звітного року округлення здійснюється за загальними правилами округлення;

– за останній IV квартал звітного року сума податку визначається як різниця річної суми податку та суми податку за перші три квартали.

 Дата отримання доходу в іноземній валюті платником єдиного податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст.192 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями, законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня.

Постановою Національного банку України від 12.11.2003 №492 затверджена Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб’єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам – інвесторам.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, ст.292 ПКУ встановлено порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п.292.5 ст.292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату проведення операції.

Тобто, у разі отримання виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів на його поточний рахунок. відкритий в іноземній валюті.

У 2017 році сестра подарувала брату квартиру:

чи виникає обов’язок сплати податку на доходи фізичних осіб?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 25.03.2017 набрав чинності Закон України від 23.02.2017 №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 24.03.2017 №54) (далі – Закон №1910).

Відповідно до внесених Законом №1910 змін, починаючи з 2017 року, за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки (п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно із ст.174 ПКУ об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини.

Отже, у випадку, коли сестра у 2017 році подарувала своєму брату квартиру, обов’язку сплати податку на доходи фізичних осіб не виникає.