ГоловнаНовиниУкраїна покращила міжнародні позиції у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму

Україна покращила міжнародні позиції у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму

Опубліковано Ср, 02/09/2020

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (MONEYVAL) 28 серпня 2020 року оприлюднив схвалений 2-й звіт про прогрес України в рамках 5-го раунду оцінок у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ).

Звіт демонструє позитивну динаміку України в процесі наближення національного законодавства у сфері ПВК/ФТ до міжнародних стандартів.

Комітет MONEYVAL проаналізував низку законодавчих, нормативних та інституційних заходів, вжитих Україною для усунення недоліків, виявлених Радою Європи внаслідок виїзної оцінки, що відбулась у 2017 році.

Як наслідок, наразі підвищено рейтинги з негативного («Частково відповідає») до позитивного рівня («Переважно відповідає») відповідності щодо таких Рекомендацій FATF:

– Рекомендації 5 «Злочин фінансування тероризму», внаслідок змін у Законі в части Рекомендації 35 «Санкції», за рахунок суттєвого збільшення відповідальності для підзвітних установ за порушення вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ, яка встановлюється Законом.

Таким чином, Комітет MONEYVAL відзначає прогрес України у двох ключових напрямках: удосконалення кримінально-правових норм, що стосуються злочину фінансування тероризму, та посилення санкцій щодо фінансових установ та інших суб’єктів за недотримання законодавства про протидію відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.

Водночас MONEYVAL залишає у фокусі подальшої уваги заходи, що будуть вживатись з метою підвищення рейтингів ще за п’ятьма напрямками: новітні технології (Рекомендація 15), фінансові санкції, пов’язані з тероризмом (Рекомендація 6); фінансові санкції, пов’язані з фінансуванням розповсюдженням зброї масового знищення (Рекомендація 7); регулювання і нагляд за представниками нефінансових професій та занять (Рекомендація 28); ведення національної статистики з протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму (Рекомендація 33).

Державна податкова служба України на постійній основі бере участь у Раді з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, утвореної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 613 та спільно з Держфінанмоніторингом та іншими зацікавленими державними органами проводить заходи відповідно до розробленого Плану дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5-го раунду оцінки MONEYVAL, схваленого у квітні 2018 року та підтримано дорученням Кабінету Міністрів України від 29 травня 2018 року № 16465/1/1-18.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/431967.html

 

 

За результатами перевірок виробників та оптових операторів

тютюнового ринку упереджено незаконне формування

1,4 млрд грн податкового кредиту з ПДВ

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/431929.html повідомила наступне.

Департаментом контролю за підакцизними товарами спільно з Департаментом податкового аудиту для запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів організовано відпрацювання окремих суб’єктів господарювання, задіяних у ланцюгах постачання від легальних виробників тютюнових виробів, які передбачають фіктивну купівлю, зберігання та продаж оптових партій тютюнових виробів.

Такі підприємства отримують ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі тютюновими виробами, реєструють місця зберігання у Єдиному державному реєстрі, беруть в оренду на короткостроковий термін приміщення, подають звітність та навіть сплачують мінімальні податки.

ДПС виявляються ризикові операції та застосовуються наявні механізми, що припиняють вказану діяльність, використовуючи власні електронні сервіси.

Отже, для руйнування зазначеної схеми здійснено одночасні перевірки у     401 місці зберігання та торгівлі в т. ч., за результатами яких встановлено, що у  148 місцях діяльність не здійснюється взагалі та не підтверджується наявність залишків сигарет у кількості 195,47 млн пачок вартістю 8,8 млрд грн у т. ч. частка ПДВ – 1,4 млрд гривень.

Таким чином, було упереджено незаконне формування податкового кредиту з ПДВ на суму 1,4 млрд гривень.

Також проведено 22 перевірки суб’єктів господарювання, які використовують обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, що зберігається та використовується на митній території України.

За результатами таких перевірок встановлено 1 випадок відсутності виробничих потужностей підприємств, в результаті якого в подальшому буде анульована ліцензія на право виробництва тютюнових виробів.

У зв’язку з недопуском до перевірки ДПС звернулася до суду про застосування умовного адміністративного арешту рахунків та майна по 1 суб’єкту господарювання.

На сьогодні ДПС здійснює дієвий контроль з метою упередження необлікованого виробництва та обігу тютюнових виробів на території України та проводить моніторинг щодо забезпечення належного аналізу причин та оцінки фактів порушень законодавства у цій сфері.

 

 

Оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2019 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) (набув чинності з 23.05.2020) додано абзац третій до п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яким передбачається, що дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1  ст. 167 ПКУ (18 %).

Водночас, п. 173.1 ст. 173 ПКУ визначено, що дохід платника ПДФО від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 Кодексу (5 %).

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 %) (п. 173.2        ст. 173 ПКУ).

Отже, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року першого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню. При відчуженні другого об’єкта такого рухомого майна, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5 %, а з 23.05.2020 при відчуженні третього та наступних об’єктів такого рухомого майна – 18 %.

А при продажу (обміні) першого та другого об’єкта рухомого майна, відмінного від легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда, отриманий дохід (відповідно до положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ) підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 %). При відчуженні третього та наступних таких об’єктів рухомого майна з 23.05.2020, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %).

 

 

 

 

 

 

Про порядок та термін реєстрації ПРРО

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 635/34918) (далі – Порядок № 317). Порядок № 317 розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня   1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2 розділу II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розділу II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО)                  (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за           ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

► у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 год. робочого (операційного дня);

► не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за                 ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 год. робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок № 557) (п. 4 розділу II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

 

 

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розділу II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розділу II Порядку № 317).

Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО.

 

 

Чи збільшується фінансовий результат до оподаткування

на суму компенсації роботодавцем вартості путівок на відпочинок?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника ПДФО.

Норми встановлені п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

 

 

Фізичні особи (громадяни)

податкову декларацію з плати за землю не подають

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на     01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику земельного податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

В аналогічному порядку контролюючі органи здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, фізичні особи (громадяни), які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування земельної ділянки) або договори оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, не подають до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

 

 

Закон України № 466: зміни у трансфертному ціноутворенні

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 01.01.2021 набере чинності оновлений п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, змінений Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Так, відповідно до оновленого вищезазначеного підпункту центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.

Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.

 

 

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.

Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором.

У разі порушення таким платником податків терміну, визначеного абзацом третім цього підпункту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право направити запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) за той самий період іншому платнику податків, що входить до складу тієї самої міжнародної групи компаній. При цьому перший платник податків не звільняється від виконання обов’язку з надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла).

Запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) платнику податків не направляється, якщо така документація вже надана відповідно до цього підпункту центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, будь-яким іншим платником податків, що входить до складу тієї самої міжнародної групи компаній.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) –  сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, що має містити інформацію про:

а) організаційну структуру міжнародної групи компаній (у вигляді графічної схеми) із зазначенням осіб, які є учасниками міжнародної групи компаній, їх організаційно-правових форм, структуру власності (із зазначенням часток володіння) та держави і території, у яких зазначені особи здійснюють свою діяльність;

б) загальний опис діяльності міжнародної групи компаній, що включає в себе:

  • опис ключових факторів, що впливають на фінансовий результат міжнародної групи компаній;
  • опис ланцюгів постачання та утворення вартості найбільших за показником виручки міжнародної групи компаній п’яти товарів (робіт, послуг), а також ланцюгів постачання будь-яких інших товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), частка яких становить більше 5 відсотків виручки міжнародної групи компаній за фінансовий рік, і основних географічних ринків, на яких реалізуються (виконуються, надаються) зазначені товари (роботи, послуги);
  • перелік та стислий опис суттєвих договорів з надання (отримання) послуг, робіт, укладених між учасниками міжнародної групи (крім договорів, пов’язаних з проведенням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт), у тому числі опис функціональних можливостей основних учасників міжнародної групи, задіяних у наданні таких послуг, робіт, політики з трансфертного ціноутворення щодо розподілу вартості послуг та визначення цін на оплату внутрішньогрупових послуг;
  • стислий функціональний аналіз діяльності учасників міжнародної групи компаній, що мають суттєвий вплив на фінансовий результат цієї групи, в тому числі опис основних функцій, що виконуються, активів, що використовуються, економічних (комерційних) ризиків, що приймаються;
  • інформацію про основні угоди щодо реструктуризації бізнесу, придбання та відчуження активів, що відбувалися протягом фінансового року;

в) нематеріальні активи, які використовуються міжнародною групою компаній в своїй діяльності, зокрема:

  • опис стратегії розвитку міжнародної групи компаній щодо розробки, володіння і використання нематеріальних активів, у тому числі розміщення основних науково-дослідних центрів і органів управління ними;
  • перелік та опис нематеріальних активів (груп нематеріальних активів), що мають істотний вплив на ціноутворення компаній міжнародної групи, із зазначенням учасників такої міжнародної групи компаній, які володіють такими активами на праві власності або іншому праві (користування, володіння та/або розпорядження);
  • перелік суттєвих договорів, пов’язаних з нематеріальними активами, укладених між учасниками міжнародної групи компаній, у тому числі ліцензійних угод, домовленостей щодо покриття витрат, основних угод щодо надання науково-дослідних послуг;
  • опис політики трансфертного ціноутворення міжнародної групи компаній щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і нематеріальних активів;
  • опис суттєвих операцій з передачі нематеріальних активів між учасниками міжнародної групи компаній протягом відповідного фінансового року із зазначенням назв таких учасників, держав реєстрації та юрисдикцій, де вони провадять свою діяльність, компенсацій, що здійснювалися у звітному (податковому) періоді, та рівня винагород (компенсаційних виплат), пов’язаних з такою передачею;

г) фінансову діяльність міжнародної групи компаній, зокрема:

  • загальний опис, яким чином фінансується така група, включаючи інформацію про фінансування, залучене від осіб, які не є учасниками міжнародної групи компаній;
  • зазначення усіх учасників міжнародної групи компаній, які здійснюють централізовану внутрішньогрупову фінансову діяльність для учасників цієї групи, з інформацією щодо держав (територій), які є місцем реєстрації таких учасників, та/або місця знаходження органу їх управління;
  • загальний опис політики трансфертного ціноутворення щодо фінансування учасників міжнародної групи компаній;

ґ) консолідовану фінансову звітність міжнародної групи компаній за останній фінансовий рік, а у разі її відсутності – іншу консолідовану звітність, підготовлену для управлінських, податкових або інших цілей;

д) перелік і стислий опис існуючих односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), які застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній і пов’язані з розподілом доходів між державами (територіями).

Нагадуємо, що форма і Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 розділу І Порядку Звіт про контрольовані операції подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.