Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільного номеру (066) 296-08-89 невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.

Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

 Податковий календар на 07 березня 2018 року

 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

середа, 07 березня 2018 року, останній день сплати:

  податку на прибуток підприємств за 2017 рік;

– частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за 2017 рік;

 

останній день подання:

 

– звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за лютий 2018 року за формою №1-РС;

– звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за лютий 2018 року за формою №2-РС;

– звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за лютий 2018 року за формою №3-РС;

– звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за лютий 2018 року за формою №1-ОА;

– звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за лютий 2018 року за формою №1-ОТ;

– декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.

 

 

Про особливості декларування податку на прибуток підприємств

за 2017 рік для суб’єктів літакобудування

 

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України листом від 01.03.2018 №6191/7/99-99-15-02-01-17 «Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік» (далі – лист ДФС №6191) у зв’язку зі змінами в оподаткуванні, внесеними до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законами України від 20.12.2016 №1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245), повідомила про деякі особливості декларування податку на прибуток суб’єктами літакобудування.

Так, Законом №2245 внесено зміни до п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, які передбачають розширення кола платників, що користуються пільгами для суб’єктів літакобудування.

Звільнення від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування поширюватиметься на усіх суб’єктів, що підпадають під дію норм ст.2 Закону України від 12.07.2001 №2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон №2660).

За попередньою редакцією ПКУ пільгу було запроваджено з 01 січня 2017 року для підприємств – суб’єктів літакобудування, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

Слід відмітити, що п.5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2245 встановлено, що зміни, внесені до положень п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 січня 2017 року.

Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств – суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм ст.2 Закону №2660 та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №476 (далі – Порядок).

Цей Порядок застосовується суб’єктами літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 №405 (із змінами).

Відповідно до п.4 Порядку суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних (стандартів) фінансової звітності та відображаються в бухгалтерському обліку підприємств в установленому порядку на окремому рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

Платники податку на прибуток (далі – платники податку) ведуть окремий облік та визначають окремо прибуток, отриманий від діяльності за кодом виду економічної діяльності за ДК 009:2010, на рівні класів 30.30, 51.21, 71.12, 71.20, 72.19 та 85.59.

При цьому використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на:

• науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування;
• створення чи переоснащення матеріально-технічної бази;
• збільшення обсягу виробництва;
• запровадження новітніх технологій.

Більш детально напрями використання вивільнених коштів та розрахунок показників ефективності використання вивільнених коштів наведено у п.6 Порядку.

Платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств:

• на суму вивільнених коштів, які залишилися невикористаними платником на цілі, визначені Порядком, за результатами звітного (податкового) періоду, в якому спливає 1095 днів з дати закінчення звітного (податкового) періоду, за результатами якого платник податку залишив такі кошти у своєму розпорядженні, а також нарахувати пеню відповідно до ПКУ;
• у разі виключення платника податку з переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджувалася пільга з податку на прибуток підприємств, такий платник зобов’язаний нараховувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з першого календарного дня звітного (податкового) періоду, у якому сталося таке виключення;
• у разі порушення напрямів цільового використання вивільнених коштів, визначених у Порядку. При цьому податкове зобов’язання збільшується з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня застосовуються відповідно до ПКУ.

Згідно із п.9 Порядку платники податку подають Звіт про цільове використання вивільнених коштів за формою та порядком, що затверджуються спільним наказом Мінфіну і Мінекономрозвитку.

Підприємства – суб’єкти літакобудування, визначені ст.2 Закону №2660, які скористались у 2017 році пільгою з податку на прибуток підприємств, передбаченою п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, можуть скористатись чинною на сьогодні формою Звіту про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 №1685 «Про затвердження форми Звіту при використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за №1529/20267 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2012 №1032, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.10.2012 за № 1741/22053) (далі – Звіт).

Звіт подається разом із податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2017 рік у строки, передбачені для подання декларації, а саме граничний строк його подання за підсумками 2017 року є 01 березня 2018 року.

У полі 5 заголовної частини форми Звіту зазначається код пільги 11020365 згідно із Довідником №85/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 31.12.2017.

Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (п.46.4 ст.46 ПКУ).

Отже, відповідно до п.46.4 ст.46 ПКУ рекомендуємо підприємствам – суб’єктам літакобудування разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств подати доповнення з поясненням напрямів використання вивільнених коштів, зробивши відмітку у полі декларації «Наявність доповнення» та заповнивши рядки поля щодо змісту доповнення, зокрема для податкових декларацій в електронній формі.

Детальніше у листі ДФС №6191, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

 

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72853.html

 

 

Про внесення змін до Податкового кодексу України

з питань трансфертного ціноутворення

 

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення листом від 01.03.2018 №6185/7/99-99-15-02-01-17 «Про внесення змін до Податкового кодексу України з питань трансфертного ціноутворення» (далі – лист ДФС №6185) проінформувала про основні зміни стосовно трансфертного ціноутворення, які були внесені Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, з 01.01.2018 господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими за умови, що їх обсяг перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Відповідні зміни внесено до підпунктів 39.2.1.1, 39.2.1.4 та 39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ.

При цьому на відміну від інших платників податку на прибуток (далі – платник податку), які здійснюють контрольовані операції, для постійного представництва нерезидента не встановлено критерію щодо обсягу отриманого річного доходу за відповідний податковий (звітний) рік для визнання господарських операцій контрольованими.

З урахуванням того, що постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, згідно з п.п.133.2.2 п.133.2 ст.133 ПКУ є платниками податку та у зв’язку із поширенням з 01.01.2018 контролю за трансфертним ціноутворенням на операції між нерезидентом та його постійним представництвом, господарські операції резидентів України з постійними представництвами нерезидентів не визнаються контрольованими відповідно до ст.39 ПКУ.

До п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПКУ повернуто норми, чинні у 2013, 2014 роках:

♦ юридичні особи визнаються пов’язаними, якщо повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;

♦ якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами, такі особи визнаються пов’язаними між собою.

Також п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПКУ доповнено новими критеріями:

♦ пов’язаними визнаються юридична особа та фізична особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) такої юридичної особи;

♦ юридичні особи є пов’язаними особами, якщо їх кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є одна і та сама фізична особа.

Відповідно до п.20 ст.1 Закону України від 14.10.2014 №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації:

♦ права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою;

♦ права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління;

♦ або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.

Згідно зі ст.641 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями підприємства (крім державних та комунальних) зобов’язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.

Детальніше про зміни з питань трансфертного ціноутворення у листі ДФС №6185, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

 

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72854.html

 

 

До уваги платників: зміни до програмного забезпечення!

 

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що 27.02.2018 вийшло оновлення програмного забезпечення для формування і подання звітності через «Єдини вікно подання електронної звітності».

 

Перелік змін та доповнень (версія 1.26.4.0) (станом на 27.02.2018)

 

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

 

1. Для форм J/F0602006 «Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» встановлено числовий формат поля для показників колонки 12 Розділу І та колонки 11 Розділу ІІ – шість знаків після коми.

Для форм F0100110/F0100210 «Податкова декларація про майновий стан і доходи» – в таблиці «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» в колонці «Рік набуття у власність/рік випуску (для рухомого майна)» передбачено можливість зазначення року починаючи з 1800.

2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 7 документів.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

 

http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/