Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують з мобільних номерів (066) 296-08-89, (066) 260-87-02, (099) 714-07-03 та (095) 731-58-62 невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.
Зловмисники телефонують, начебто, від імені ГУ ДФС з проханням зателефонувати та вимагають неправомірну вигоду.
Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Тож, у разі отримання подібної інформації та недопущення у подальшому подібних випадків шахрайства просимо звертатися до правоохоронних органів та інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056) 374-31-64, (0562) 47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Організатори незаконного виробництва та збуту фальсифікованого алкоголю на Дніпропетровщині постануть перед судом
Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області під процесуальним керівництвом прокуратури скеровано до суду обвинувальний акт стосовно організаторів незаконного виробництва та продажу фальсифікованого алкоголю.
В рамках розслідування кримінального провадження за ч.1 та ч.2 ст.204, ч.3 ст.27 та ч.3 ст.28 КК України було припинено незаконне виробництво фальсифікованого алкоголю, організоване групою осіб у одному із гаражних приміщень м. Дніпра. Фальсифікат виготовляли з недоброякісної сировини, шкідливої для життя і здоров’я громадян, з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво, потужністю 3 тис. літрів на тиждень.
Готову продукцію зберігали у вказаному гаражі та перевозили з метою подальшої реалізації через мережу роздрібної торгівлі на території Дніпропетровської області.
За результатами проведених заходів з незаконного обігу було вилучено товари та обладнання на суму близько 500 тис. грн.
Наразі кримінальне провадження з обвинувальним актом стосовно вказаних осіб направлене до суду.
Декларування доходів, якщо протягом звітного року змінили прізвище
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу громадян, що при заповненні декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) у рядку 3 згідно з даними паспорта вказуються прізвище, ім’я, по батькові платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
У разі якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, або у наступному за ним році платник ПДФО змінив прізвище (ім’я, по батькові), у рядку 3 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім’я, по батькові), а в дужках – попереднє прізвище (ім’я, по батькові).
Нагадуємо, що з 01.01.2018 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», яким внесені зміни до форми Декларації та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859.
Отже, фізичні особи, які відповідно до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані та/або мають право подати Декларацію, починаючи з 1 січня 2018 року повинні звітувати за новою формою Декларації.
Податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору, зазначені в поданій річній Декларації, фізичні особи зобов’язані сплатити самостійно до 1 серпня 2018 року – це визначено п.179.7 ст.179 ПКУ.
Врахування переплати з податку на прибуток
в оплату авансового внеску при виплаті дивідендів
законодавством не передбачено
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує платників податку на прибуток (далі – платник податку), що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п.57.1¹ ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 ПКУ (п.п.57.1¹.1 п.57.1¹ ст.57 ПКУ).
Згідно з п.п.57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п.57.1¹.3 п.57.1¹ ст.57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п.136.1 ст.136 ПКУ. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 зі змінами, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема, код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.
Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів законодавством не передбачено.
Слід зазаначити, що згідно з п.43.3 ст.43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Особа не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ:
чи може така особа самостійно сплатити до бюджету суму ПДВ,
нараховану до моменту її реєстрації платником ПДВ?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість (далі – ПДВ)), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
При цьому згідно з п.183.1 ст.183 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ (п.183.2 ст.183 ПКУ).
Пунктом 183.10 ст.183 ПКУ передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст.183 ПКУ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Згідно з п.201.8 ст.201 ПКУ право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст.183 ПКУ.
Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму ПДВ, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.
У фізичної особи декілька об’єктів житлової нерухомості,
один з яких використовується з метою одержання доходу:
чи є пільги з податку на нерухомість?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п.266.4.1. п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ).
Крім того, п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Порядок обчислення суми податку визначений п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ.
Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п.266.4 ст.266 ПКУ, не застосовуються.