ГоловнаБез рубрикиВ «Електронному кабінеті» запроваджено нові електронні формати для фізичних осіб

В «Електронному кабінеті» запроваджено нові електронні формати для фізичних осіб

Опубліковано Вт, 23/10/2018

В «Електронному кабінеті» запроваджено

нові електронні формати для фізичних осіб

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить наступне.

Державною фіскальною службою України з метою забезпечення зручності платників податків у рамках електронного сервісу щодо отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді допрацьовано електронні формати. Вони запроваджені з 01.10.2018 року:

■ Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (F1301802);

■ Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит у електронному вигляді) (F1401802).

Запровадження нової форми передбачає розширення переліку інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, яку будуть отримувати платники податків у відповідь на запити про свої доходи в електронному вигляді.

Відповідь за новою формою доповнена інформацією про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до Податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.

Зазначені електронні формати розміщені на веб-порталі Державної фіскальної служби України в рубриці «Електронна звітність» в розділі «Платникам податків про електронну звітність» в підрозділі «Інформаційно-аналітичне забезпечення» в Реєстрі електронних форм податкових документів.

Більше інформації про електронний сервіс у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Нагадуємо, що підготувати, заповнити та надіслати Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді та отримати відповідь за новими формами можна в «Електронному кабінеті» (cabinet.sfs.gov.ua).

Сплачуєте ЄСВ своєчасно – від штрафів застраховані!

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми ЄСВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, є недоїмкою.

Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄСВ накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464).

Також, за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄСВ посадові особи платників ЄСВ несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст. 26 Закону № 2464).

Згідно з ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями:

► несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

► несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вибуття або внесення до статутного фонду юрособи основного засобу: відображення у податковому обліку

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.1 ст. 138 ПКУ.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 із змінами (далі – П(С)БО 7).

Зокрема, п. 29 П(С)БО 7 встановлено, що нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Пунктом 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року № 561 із змінами та доповненнями, об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

Згідно з ст. 138 ПКУ при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування коригується на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.

Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

При цьому, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Отже, операція з внесення до статутного фонду іншої юридичної особи основних засобів та нематеріальних активів або повернення внеску засновнику у вигляді основних засобів розглядається як вибуття основного засобу і нематеріального активу, тому у податковому обліку проводяться коригування фінансового результату до оподаткування передбачені підпунктами 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ для ліквідації або продажу основних засобів або нематеріальних активів.

У Дніпрі ліквідовано центр мінімізації

митних платежів з обігом більше 70 млн грн

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області припинили діяльність центру мінімізації митних платежів, через який протягом 2015-2018 років було проведено зовнішньоекономічних операцій на суму понад 70 млн. грн.

У рамках розслідування кримінального провадження за ст. 212 КК України було встановлено групу осіб, які, використовуючи підконтрольні транзитно-конвертаційні підприємства, у т.ч. компанії – нерезиденти, розробили та використовували для своїх клієнтів схему мінімізації сплати митних платежів та податків, штучного заниження митної вартості імпортованих товарів (труби безшовні круглого поперечного перерізу зі сталі та полімери етилену в первинних формах) та їх подальшої легалізації.

Для митного оформлення металопродукції фігуранти створили низку підприємств-імпортерів, використовуючи реквізити яких уклали зовнішньоекономічні контракти з підприємствами-нерезидентами, зареєстрованими в Китаї, РФ та Азербайджані на постачання вказаних товарів. У подальшому було організовано ввезення на митну територію України ТМЦ з підміною документів (імпортні контракти, інвойси, сертифікати якості та інші), до яких вносили недостовірні відомості щодо вартості, ваги та хімічного складу імпортованої продукції.

Надалі на власних та орендованих виробничих потужностях на труби наносили ізоляційне покриття та виконували інші технологічні процеси. Виготовлену таким чином продукцію легалізовували, відвантажуючи від імені фіктивних СГД підприємствам газо- та нафтовидобувної промисловості.

При оформленні вантажів на експорт організатори ЦММП використовували печатки підприємств-нерезидентів, зареєстрованих в країнах з пільговим оподаткування, занижуючи вартість продукції та залишаючи фактичні прибутки на підконтрольних підприємствах нерезидентах.

Загальний обсяг зовнішньоекономічних операцій підприємств вказаної групи у 2015-2018 роках склав понад 70 млн. грн.

За результатами обшуків, проведених в офісних, виробничих та складських приміщеннях, які використовувалися фігурантами, вилучено 8 печаток підконтрольних компаній (у т.ч. нерезидентів), 49,9 тис. грн. готівкою, первинні фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського, податкового обліку та документи зовнішньо – економічної діяльності, що підтверджують злочинну діяльність, а також документацію щодо відвантаження товарів, руху автотранспортних засобів, використання виробничих потужностей та ін.

Триває слідство.

Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску:

виправлення помилок, що не стосуються грошових показників

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що виправлення страхувальником помилок у звіті по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) у разі самостійного виявлення недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами (далі – Порядок № 435).

Так, п. 2 розділу V Порядку № 435 визначено, що у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи. Тобто, страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми «скасовуючи» з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми «початкова» із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб. При цьому, таблиця 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» додатка 4 до Порядку № 435 повинна містити дані по кожній застрахованій особі окремо.

Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 – 4 додатка 4 до Порядку № 435. При цьому, внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв’язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.

Згідно з абзацом першим п. 4 розділу V до Порядку № 435, якщо в таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» додатка 4 до Порядку № 435 страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи з тих, що передбачені п. 8 розділу IV Порядку № 435 (укладення або розірвання трудового договору із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце; надання особі відпустки по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку тощо), він подає Звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць Звіту) із зазначенням типу форми «додаткова» та таблицю 5 з зазначенням типу форми «додаткова», яка містить дані на цю застраховану особу. Звіт з позначкою «додаткова» не повинен містити таблиць 1 – 4 додатка 4 до цього Порядку.

Аналогічно подається таблиця 7 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» додатка 4 до Порядку № 435 (абзац другий п. 4 розділу V Порядку № 435).

Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до Порядку № 435, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу (абзац третій п. 2 розділу V Порядку № 435.)

У разі, якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці зі статусами «скасовуюча» та «додаткова», вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих Звіти) (п. 6 розділу V Порядку № 435).

Не задекларували доходи – податковим законодавством

передбачена відповідальність

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що громадяни, які ще не задекларували доходи, отримані ними у 2017 році, зобов’язані надати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та самостійно сплатити суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Зауважуємо, що у разі, якщо платник податків не подав Декларацію, контролюючий орган приймає рішення про проведення перевірки та самостійно визначає суму податкового зобов’язання.

Крім цього, вказане порушення тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання (ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Також нагадуємо, що відповідно до ст.166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Згідно з пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.

Декларація подається і у разі, якщо платник акцизного податку

протягом звітного періоду не провадив господарську діяльність

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома, що згідно з п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники акцизного податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5¹, 215.3.5², 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Відповідно до п. 49.2¹ ст .49 ПКУ платники, визначені пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з п. 4 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 платник, визначений пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ (тобто платник, який реалізує пальне), а також платник, який має діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право провадження діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язаний подавати Декларацію за кожний звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник господарську діяльність у цьому періоді, чи ні.

Таким чином, якщо платник акцизного податку протягом звітного періоду не провадив господарську діяльність, то він зобов’язаний за цей період подати Декларацію, показники якої заповнюються у цифровому форматі з метою уникнення помилки.

Приймаєте працівників на роботу –

своєчасно повідомте про це податкову службу

У ході проведення ГУ ДФС у Дніпропетровській області роботи щодо детінізації відносин у сфері зайнятості населення протягом ІІІ кварталу 2018 року роботодавцями було подано Повідомлень про прийняття працівників на роботу (далі – Повідомлення) по 102 137 найманим працівникам. Слід зазначити, що на протязі І кварталу 2018 року було подано Повідомлень усього по 9 474 найманим працівникам, за ІІ квартал 2018 року – по 87 425 найманим працівникама, а за 15 днів жовтня поточного року – вже по 25 355 найманим працівникам.

Нагадуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Офіційне працевлаштування – захист соціальних інтересів громадян, гарантування права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє наступне.

Заходам з детінізації ринку праці та боротьбі з виплатою заробітної плати «в конвертах» сьогодні ДФС України приділяється значна увага. Адже нелегальна праця знижує доходи місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Наслідком «тіньової» зайнятості є також погіршення бізнес-середовища та інвестиційного клімату через формування недобросовісної конкуренції.

Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки й для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності. Громадяни також втрачають пенсійний стаж та можливість отримання державної допомоги у разі втрати роботи.

Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників. Офіційно ж оформлені трудові відносини надають можливість громадянам відстоювати свої права у судах у разі конфлікту з роботодавцем.

Виявлення порушників податкового законодавства в частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС України бере участь у діяльності робочих груп, створених при облдержадміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування. Також значна увага надається проведенню роз’яснювальної роботи серед роботодавців для забезпечення підвищення рівня заробітної плати найманих працівників.

Крім того, відомості про виявлені порушення трудового законодавства та законодавства про працю фіскальною службою передаються до органів Держпраці для застосування санкцій.

Про факти порушень податкового законодавства з боку роботодавців громадяни можуть повідомити на «гарячу лінію» ДФС України за телефоном 0800-501-007.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/353776.html

Зміни у реєстрації та застосуванні РРО

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що 01 жовтня 2018 року набрали чинності деякі положення наказу Міністерства фінансів України від 20 вересня 2018 року № 773 «Про затвердження Змін до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1106/32558 (далі – Наказ № 773).

Так, з 01.10.2018 суб’єкти господарювання можуть відмовитися від використання книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії, за умови не проведення розрахункових операцій до моменту підключення резервного РРО або включення електроенергії. Рішення про це затверджується власними розпорядчими документами суб’єкта господарювання. У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати і не зберігати КОРО та розрахункові книжки, а ті хто вже зареєстрував – скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

Змінами, внесеними Наказом № 773, виключено вимоги до використання КОРО, зареєстрованої на РРО, а саме:

• підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок КОРО;

• щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

• ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі КОРО.

Водночас відповідно до змін, внесених Наказом № 773 до вищевказаних порядків, суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.

Звертаємо увагу, що зміни стосовно запровадження електронного документообігу між суб’єктами господарювання, центрами сервісного обслуговування та органами ДФС, спрощення реєстрації/перереєстрації РРО (на підставі заяви в електронному вигляді) набирають чинності після введення в дію нормативно-правового акту Міністерства фінансів України щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

Наказ № 773 опубліковано 28.09.2018 в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 74.

Внесено зміни до Митного кодексу України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить, що 04.10.2018 набрав чинності Закон України від 06 вересня 2018 року № 2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» (далі – Закон № 2530).

Законом № 2530, зокрема, внесено зміни до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами і доповненнями (далі – МКУ), чим створено законодавчу основу для механізму «Єдиного вікна» та функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», що оптимізує здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України, а саме: скасовується необхідність подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або митним брокером паперового документа, виданого одним державним органом іншому.

Дані будуть надаватися одноразово в електронному вигляді із застосуванням засобів електронного цифрового підпису та не потребуватимуть дублювання у паперовій формі.

Відтепер діє тільки електронний документообіг, що мінімізуватиме корупційні ризики при взаємодії між посадовими особами держорганів та бізнесом; скорочується кількість контролюючих органів на кордоні.

Скасовується санітарно-епідеміологічний та екологічний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон. Митники перевірятимуть дозвільні документи, які на сьогодні контролювались екологами.

Таким чином, санітарно-епідеміологічний нагляд буде здійснюватися всередині країни після митного оформлення товарів. У пунктах пропуску через державний кордон України функції санітарно-епідеміологічної служби обмежуються проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів через медичний огляд пасажирів, екіпажів тощо. Під час здійснення митних процедур передбачається застосування органами доходів і зборів інформації з державних реєстрів про товари, які контролюються.

Крім того, до обов’язків ДФС також віднесено визначення кодів згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони або обмеження.

За даними відповідного контролюючого органу буде надаватися інформація щодо товарів, які підпадають під контроль (флора, фауна, культурні цінності, пестициди), і на цій основі ДФС формуватиме реєстр кодів.

З оновленою редакцією тексту МКУ можливо ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно – довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Закон № 2530 опубліковано 03.10.2018 у друкованому виданні «Голос України» № 185.

Платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом через «Електронний кабінет»

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до підпунктів 17.1.13 та 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків має право:

► самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через «Електронний кабінет», якщо інше не встановлено ПКУ;

► реалізовувати через «Електронний кабінет» права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП).

Згідно з п. 42¹.5 ст. 42¹ ПКУ платник податків стає користувачем «Електронного кабінету» та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в «Електронному кабінеті» електронної ідентифікації онлайн з використанням ЕЦП з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та ЕЦП або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом «Електронного кабінету».

Забороняється вимагати від платника податків вчинення додаткових дій, не передбачених п. 42¹.5 ст. 42¹ ПКУ, для того щоб отримати право користування «Електронним кабінетом».

Єдиною підставою для відмови у проходженні ідентифікації платника податків в «Електронному кабінеті» є недійсність ЕЦП такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа.

Платник податків, що пройшов ідентифікацію в «Електронному кабінеті», самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме: в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в «Еелектронному кабінеті» з одночасним обов’язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в «Електронному кабінеті».

Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через «Електронний кабінет», крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку, здійснюється через «Електронний кабінет».

Платник податків має право в будь-який момент відмовитися від електронної форми взаємодії з контролюючим органом шляхом надіслання відповідного повідомлення через «Електронний кабінет». Починаючи з дня, наступного за днем надіслання такого повідомлення, взаємодія платника податків з контролюючим органом в електронній формі припиняється і здійснюється в загальному порядку, встановленому ПКУ.

Отже, робота в «Електронному кабінеті» здійснюється з використанням ЕЦП з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Подання звітності через «Електронний кабінет» здійснюється за бажанням платника податків та не є обов’язковим. Нормами ПКУ передбачено внесення платником податків змін до своїх облікових даних в «Електронному кабінеті» у разі зміни електронної адреси не пізніше наступного робочого дня після таких змін.

«Електронний кабінет» працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування «Електронного кабінету» у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування «Електронного кабінету» проводиться у порядку, що визначається методологом «Електронного кабінету» (п. 42¹.6 ст. 42¹ ПКУ).

Затверджено порядок, який визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, що приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що наказом ДФС України від 03 серпня 2018 року № 523 (далі – Наказ № 523) затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Комісєю Державної фіскальної служби України (далі – Комісія ДФС) здійснюється:

аналіз прийнятих комісіями регіонального рівня рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішень щодо врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ;

прийняття рішень про неврахування таблиці даних платника ПДВ відповідно до п. 36 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117;

прийняття рішень про врахування наданих пропозицій щодо удосконалення роботи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків та критеріїв ризиковості платника ПДВ, критеріїв ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ.

Комісії регіонального рівня здійснюють:

розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку;

розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення – виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Голова комісії регіонального рівня забезпечує надання Комісії ДФС письмових пояснень та матеріалів засідання такої комісії, що стали підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень.

Завдання, які надаються комісіям регіонального рівня головою Комісії ДФС, заступником голови Комісії ДФС та відповідними секретарями Комісії ДФС, є першочерговими і обов’язковими для виконання у відповідності до вимог чинного законодавства.

Наказ № 523 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/73035.html

Внесено зміни до Порядку надання ДФС України інформації

з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків

про доходи фізичних осіб на запити НАЗК

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 31 серпня 2018 року № 727, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 31 серпня 2018 року № 1897 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.09.2018 за № 101/32553) (далі – Наказ № 727) затверджено Зміни до Порядку надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Зміни), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2016 року № 911, рішенням НАЗК від 28 жовтня 2016 року № 101 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.2016 за № 1677/29807).

Зміни внесено відповідно до статей 8 та 12 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про захист персональних даних», пункту 6 Плану заходів з впровадження системи проведення логічного та арифметичного контролю декларацій та модернізації програмно-апаратного комплексу інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 787-р.

Так, згідно внесених змін інформаційна взаємодія між ДФС України та НАЗК здійснюється на центральному рівні в електронній формі телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації шляхом:

■ автоматизованого обміну інформацією між Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та Державним реєстром фізичних осіб – платників податків;

■ подання уповноваженими особами НАЗК запитів на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Змінами визначено, що на запит НАЗК інформація від ДФС України може містити, зокрема, такі відомості: суму доходу, нарахованого фізичній особі податковим агентом, у розрізі ознак доходу та звітних періодів (починаючи з 2015 року) та/або суму доходів, отриманих самозайнятою особою; розмір утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Змінами також передбачається надання інформації щодо загальної суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, у розрізі років (починаючи з 1998 року).

Наказ № 727 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.10.2018 № 79.

Розмір ЄСВ за цивільно-правововими договорами

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Базою нарахування ЄСВ для зазначених платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 ЄСВ для платникiв, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмiрi 22 вiдс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.

У разi якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄСВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки ЄСВ.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Отже, роботодавці нараховують ЄСВ на суму винагороди (доходу) фізичним особам за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотки.

Витрати по роялті на користь інститутів спільного інвестування:

врахування у платника податку на прибуток підприємств

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що положеннями Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: пунктами 142.1 та 142.3 ст. 142 ПКУ, пунктами 38 і 41 підрозділу 4 Розділу ХХ ПКУ визначені підприємства та організації, прибуток яких звільняється від оподаткування.

Підпунктом «б» пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ передбачено випадки, коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток підприємств у випадку нарахування роялті на користь юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена у п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 ПКУ інститути спільного інвестування (далі – ІСІ) – інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.

Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами, зазначених суб’єктів визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (далі – Закон № 5080).

Відповідно до пп. 10 частини 1 ст. 1 Закону № 5080 ІСІ – це корпоративний або пайовий фонд.

Коштами ІСІ є кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування ( пп. 13 частини І ст. 1 Закону № 5080).

Активами ІСІ є сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (пп. 1 частини І ст. 1 Закону № 5080).

Майновими правами інтелектуальної власності є право використання об’єкта права інтелектуальної власності (частина 1 ст. 424 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями).

Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ роялті – будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Підпунктом 141.6.1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено особливості оподаткування ІСІ, які полягають у тому, що звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Разом з цим слід зазначити, що ІСІ є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ за базовою (основною) ставкою податку на прибуток підприємств. При цьому ПКУ передбачається звільнення від оподаткування коштів, залучених від учасників ІСІ або доходів, нарахованих за активами ІСІ, та доходів, отриманих від діяльності ІСІ, зокрема, у вигляді роялті, а не звільнення ІСІ, як платника полдатку на прибуток підприємств.

Отже, у разі нарахування юридичною особою – платником податку на прибуток підприємств витрат по роялті на користь ІСІ, у такого планика відсутні правові підстави для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Більш детальніше це питання розглянуто у листі Міністерства фінансів України від 11.10.2018 № 11210-09-5/26481 «Щодо витрат по нарахуванню роялті», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/73040.html (http://sfs.gov.ua/data/normativ/000/002/73040/1338.pdf)

У 2018 році місцеві податки і збори поповнили бюджет

Дніпропетровської області на 17,6 мільярдів гривень

«За дев’ять місяців 2018 року до місцевих скарбниць Дніпропетровщини надійшло 17,61 млрд грн податків і зборів. Це на 2,85 млрд грн більше порівняно з минулорічним періодом», – повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

За її словами більше половини надходжень в місцеві бюджети регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума складає 10,22 млрд гривень.

Також, суттєво наповнила бюджетні кошики місцевих громад Дніпропетровської області і плата за землю – 2,78 млрд гривень.

Крім цього, впродовж трьох кварталів поточного року спрощенці області перерахували до бюджетів місцевих громад майже 1,6 млрд грн єдиного податку, а надходження податку на прибуток від юридичних осіб Дніпропетровщини перевищили 1,38 млрд гривень.

Режим роботи ЦОП

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить до відома платників про встановлення нового режиму роботи центрів обслуговування платників.

З метою удосконалення роботи центрів обслуговування платників встановлено режим роботи ЦОП органів ДФС: з  понеділка по четвер ЦОП працюють з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., у п’ятницю з 09 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв.

Також нагадуємо, що громадяни та бізнес також можуть скористатися зручними електронними сервісами, запровадженими ДФС України.

ІТС «Електронний кабінет» у режимі 24/7 забезпечує цілий спектр безкоштовних послуг, частина з яких надається без електронної ідентифікації користувача, без відвідування центрів обслуговування платників та забезпечує можливість отримувати у режимі реального часу доступ до інформації з реєстрів та електронних систем ДФС.

Крім того, в останній день граничного строку подання звітності, визначеного пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (з урахуванням вимог пункту 49.20 статті 49 Податкового кодексу України), час роботи центрів обслуговування платників подовжується до 20 год. 00 хвилин.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/353675.html

В «Електронному кабінеті» запроваджено сервіс,

за допомогою якого перевіряється фіскальний касовий чек

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що ДФС України реалізовано електронний сервіс, який дозволяє покупцям товарів (послуг) здійснювати пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), так і електронним фіскальним чеком, створеним новими РРО. 

Запроваджений сервіс знаходиться у відкритій частині «Електронного кабінету», доступ до якого здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести фіскальний номер РРО, дату та час видачі чека (для традиційних РРО). 

Пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером і датою. Якщо електронний чек у системі не знайдено, необхідно зробити його фото та надіслати за електронною адресою: infozvit@sfs.gov.ua. ДФС України буде вивчено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи та вжито відповідних заходів. 

 Нагадуємо, що е-Receipt (електронний чек) – нова інформаційна система реєстрації та обліку РРО, яка передбачає тільки реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів і не потребує плати за користування нею. Електронний чек генерується, реєструється в системі ДФС і доповнюється QR-кодом, після чого передається на пристрій. Інформація про фіскальний номер чека та його QR-код зберігається в системі e-Receipt і буде доступною для перегляду в «Електронному кабінеті» як платником, так і покупцем.

Сплата ЄСВ ФОП, яка в межах одного місяця

припиняє підприємницьку діяльність та повторно реєструється

ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку.

Пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник ЄСВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку в порядку та строки, визначені законодавством.

Згідно з частиною восьмою ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Останнім періодом, за який необхідно сплатити ЄСВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої ФОП.

Відповідно до частини четвертої ст. 6 Закону № 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника ЄСВ, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП.

Порядок взяття на облік ФОП передбачено розділу II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162.

У разі повторної реєстрації у платника ЄСВ виникають обов’язки відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності ЄСВ сплачується за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми «ліквідаційна»

При повторній реєстрації підприємницької діяльності ЄСВ сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ, у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області