17 січня цього року відбулася робоча зустріч в. о. Голови ДПС Тетяни Кірієнко з Президентом ВГО АППУ Гріголом Катамадзе та Генеральним директором ВГО АППУ Людмилою Герасименко.

Під час робочої зустрічі Тетяна Кірієнко та керівництво Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе та Людмила Герасименко обговорили перспективи розширення співробітництва та найближчі плани спільної роботи.

«Ми маємо спільну мету – впровадження реформ для створення сприятливих умов для суб’єктів господарювання через податкові механізми, забезпечення прискореного економічного зростання та стимулювання бізнесу до детінізації, добровільної сплати податків до бюджету України заради розвитку вітчизняного виробництва, залучення інвестицій, зменшення дискреції та мінімізації корупційних діянь з боку органів влади, тому ефективна співпраця з потужною організацією, яка відстоює інтереси платників податків, у фокусі інтересів ДПС», – зазначила Тетяна Кірієнко.

Тетяна Кірієнко висловила підтримку принципової позиції АППУ щодо забезпечення конструктивного діалогу бізнесу з владою по всіх неврегульованих питаннях, а також відзначила активну участь АППУ у підготовці пропозицій з удосконалення податкового законодавства і роботу з підвищення рівня знань платників податків – членів Асоціації через проведення семінарів, вебінарів, оперативне вирішення проблемних питань платників податків – членів Асоціації на законодавчому рівні шляхом проведення круглих столів, робочих зустрічей за участю фахівців ДПС та її територіальних органів.

Під час зустрічі Грігол Катамадзе проінформував в. о. Голови ДПС про низку важливих питань, над якими Асоціація працює останні роки, зокрема, проєкт Податкового Кодексу Розвитку, невід’ємною частиною якого є такі новації, як заміна податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал, поетапне протягом трьох років зниження навантаження на фонд оплати праці: сукупно ПДФО, ЄСВ та військовий збір не більше 20 % та інші.

Грігол Катамадзе проінформував Тетяну Кірієнко про проведення Асоціацією I Міжнародного Форуму ВГО АППУ з робочою назвою: «Захист бізнесу від тиску контролюючих та правоохоронних органів» орієнтовно в квітні цього року. Запропонував в. о. Голови ДПС особисто взяти участь у першій панелі «Новели податкового законодавства».

За підсумками зустрічі досягнуто домовленості і далі обмінюватися думками про шляхи вирішення проблемних питань, які хвилюють сумлінних платників податків – членів ВГО АППУ.

Також домовилися в найближчий час провести онлайн зустріч у форматі відео конференції з членами Ради ВГО АППУ усіх регіонів України та міста Києва та представниками бізнесу – членами Асоціації.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Продаж тютюнових виробів: який порядок відображення податкових ставок та сум ПДВ в чеках РРО/ПРРО?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно із Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» до Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) запроваджуються зміни порядку оподаткування ПДВ для операцій з постачання тютюнових виробів, а саме: встановлюється окремий порядок визначення бази оподаткування на етапі першого постачання таких товарів їх виробниками та на етапі першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з такими виробниками, а також запроваджується пільговий режим оподаткування ПДВ (звільнення) на всіх наступних етапах постачання таких товарів.

Так, статтю 189 розділу V ПКУ доповнено пунктом 189.18, згідно з яким базою оподаткування для операцій з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – тютюнова продукція), для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування податку на додану вартість.

Отже, встановлений пунктом 189.18 порядок визначення бази оподаткування застосовується виключно трьома категоріями платників:

► суб’єктами господарювання – виробниками тютюнової продукції;

► суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі – контрольовані суб’єкти господарювання). Перелік контрольованих суб’єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України;

► імпортерами тютюнової продукції.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з постачання такої тютюнової продукції, але які не відносяться ні до категорії виробників тютюнових виробів, ні до категорії контрольованих суб’єктів господарювання (далі – «Інші суб’єкти господарювання»), ні до імпортерів такої продукції, правила визначення бази оподаткування, встановлені пунктом 189.18 статті 189 ПКУ, не застосовують.

Для операцій з постачання тютюнової продукції, що здійснюється такими «Іншими суб’єктами господарювання», з 1 січня 2022 року застосовується режим звільнення від оподаткування, встановлений пунктом 197.27 статті 197 ПКУ, незалежно від дати придбання ними такої продукції.

Враховуючи викладене, Державна податкова служба України наголошує на необхідності з 1 січня 2022 року забезпечення «Іншими суб’єктами господарювання», що зареєстровані як платники ПДВ, вимог щодо відображення (при торгівлі тютюновими виробами) в розрахункових документам (чеках РРО/програмних РРО) обов’язкових реквізитів, відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зокрема:

► назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (окреме для товарів, що звільнені від оподаткування, та окреме для товарів, що оподатковуються ПДВ) (рядок 10);

► окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами, що оподатковуються ПДВ, на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Держбюджет впродовж 2021 року отримав від платників ПДВ Дніпропетровського регіону понад 11,85 млрд грн

 

Протягом 2021 року платники ПДВ Дніпропетровщини поповнили державну скарбницю на суму понад 11,85 млрд грн, що у порівнянні з 2020 роком більше майже на 1,64 млрд або на 16 відсотків.

Нагадуємо, що для реєстрації особи як платника ПДВ з метою підтвердження відповідності особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України, крім заяви, на вимогу контролюючого органу подаються будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Надходження акцизного податку з ввезених товарів від бізнесу Дніпропетровщини до державного бюджету збільшились майже на 53 відсотки

 

Платниками Дніпропетровської області з початку 2021 року до державного бюджету спрямовано понад 35 млн грн акцизного податку з ввезених товарів. У порівнянні з січнем – груднем 2020 року надходження виросли майже на 53 відс. або більше ніж на 12,1 млн гривень.

Звертаємо увагу, що до підакцизних товарів належать:

► спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);

► тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

► рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

► пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

► автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

► електрична енергія.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Місцеві скарбниці Дніпропетровської області протягом 2021 року отримали на 31 відс. більше податку на прибуток підприємств ніж у 2020 році

 

Платники податку на прибуток підприємств протягом 2021 року поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області майже на 402,0 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року сума надходжень збільшилась майже на 96,0 млн грн або на 31,2 відсотки.

Доводимо до відома, що платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:

– юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

– нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Податкового кодексу України.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Видобування природного газу: на Дніпропетровщині надходження рентної плати з початку 2021 року виросли більш ніж у 4 рази

 

Платниками Дніпропетровщини протягом 2021 року до місцевих бюджетів спрямовано майже 55,5 млн грн рентної плати за видобування природного газу, що на понад 41,8 млн грн більше показника 2020 року.

Нагадуємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) дорівнює календарному місяцю.

Платник рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

► за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

► за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Мінфін видав Узагальнюючу податкову консультацію

щодо застосування «ділової мети» під час проведення перевірок

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

За результатами роботи Експертної ради з питань підготовки Узагальнюючих податкових консультацій (УПК) при Міністерстві фінансів України (далі – Мінфін) Мінфіном наказом від 13.01.2022 № 11 (далі – УПК № 11) затверджено Консультацію щодо практичного застосування комплексу норм стосовно наявності «розумної економічної причини (ділової мети)» під час проведення перевірок контролюючими органами.

У чому суть?

Консультація надає роз’яснення стосовно положень Податкового кодексу України (ПКУ) щодо ділової мети.

Зокрема:

► алгоритму та особливостей застосування положень ПКУ, пов’язаних з ідентифікацією контрольованих операцій, їх аналізом, а також застосуванням відповідного коригування;

► особливостей застосування положень ПКУ щодо наявності ділової мети у податкових (звітних) періодах, починаючи з 1 січня 2021 року, а також податкових (звітних) періодах, що охоплюють період з 23 травня до 31 грудня 2020 року (включно);

► застосування критеріїв ділової мети до правочинів, що були укладені до січня 2021 року, але господарські операції за якими здійснювались після 1 січня 2021 року;

► визначення та застосування альтернативних варіантів операції, реально доступних для кожної із сторін угоди, з метою визначення умов договору (контракту), які були б узгоджені непов’язаними особами, що діють комерційно раціонально у зіставних умовах;

► пов’язаності критеріїв ділової мети, визначених підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, та критеріїв, визначених абзацом третім пункту 103.2 статті 103 розділу ІІ ПКУ, щодо застосування податкових вигод у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбаченої міжнародним договором.

Крім того, в УПК № 11 наведено практичні ситуації (5 прикладів) застосування ділової мети, які відповідають Положенням Керівництва ОЕСР з трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб та відображають найбільш поширені ситуації, що можуть виникати у платників податків.

Мінфін звертає увагу, що 20 січня на офіційному вебсайті ОЕСР буде опубліковано оновлену версію Керівництва з трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб (https://www.oecd.org/tax/transfer-pricing/oecd-transfer-pricing-guidelines-for-multinational-enterprises-and-tax-administrations-20769717.htm)

З текстом УПК № 11 можна ознайомитись тут: https://www.mof.gov.ua/uk/set-of-summarizing-tax-consultations

Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Мінфіну за посиланням

 

https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_vidav_uzagalniuiuchu_podatkovu_konsultatsiiu_shchodo_zastosuvannia_dilovoi_meti_pid_chas_provedennia_perevirok-3275

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Фахівці податкової служби Дніпропетровської області продовжують роз’яснювальну роботу щодо застосування РРО/програмних РРО

 

Днями, провідними фахівцями управлінь інформаційної взаємодії, податкового аудиту, податкового адміністрування фізичних осіб та електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з метою проведення роз’яснювальної роботи для представників малого бізнесу Дніпропетровщини здійснено робочий виїзд до ТРК «Караван» стосовно застосуванням РРО/програмних РРО та обліком товарних запасів.

Робочу групу очолив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.

Під час спілкування з фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп, податківці проінформували ФОПів про обов’язок застосування з 01.01.2022 РРО/програмних РРО, про порядок реєстрації програмних РРО, переваги програмних РРО, а також про ведення обліку товарних запасів і надали суб’єктам господарювання практичну допомогу щодо оформлення готівково-розрахункових операцій.

«Взаємодія податківців з представниками бізнесу є результативною: своєчасно отримана інформація – запорука ведення підприємницької діяльності в правовому полі, а оперативне інформування платників з актуальних питань унеможливлює здійснення порушень суб’єктами господарювання з причин незнання законодавства» – зазначив Леонов Валерій.

Отже, тематичні заходи, які проводяться фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровські області у напрямку інформування щодо нововведень застосування РРО/програмних РРО – це потужна інформаційна підтримка фізичних осіб – підприємців.

Обізнаний – значить захищений!

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

На Дніпропетровщині триває роз’яснювальна

робота щодо застосування РРО/програмних РРО

 

З 01.01.2022 набрали чинності норми законодавства щодо обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) / програмних РРО фізичним особами – підприємцями – «спрощенцями» другої – четвертої груп. Ефективна співпраця з платниками не можлива без зворотного зв’язку і обміном інформацією.

У зв’язку з цим, представники податкової служби Дніпропетровщини проводять активну роз’яснювальну роботу серед фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).

Протягом минулого тижня робоча група у складі 260 податківців з цією метою відвідала велику кількість об’єктів, на яких здійснюють свою діяльність ФОП – платники єдиного податку.

Зокрема, працівниками податкової служби Дніпропетровської області 15 та 16 січня 2022 року забезпечено проведення масово-роз’яснювальної роботи на ринках, торгівельно-розважальних центрах, інших місцях масової торгівлі (надання послуг): 15.01.2022 на 1346 об’єктах, 16.01.2022 – на 1243 об’єктах.

Під час комунікацій з ФОПами обговорювались важливі питання, пов’язані із застосуванням РРО/програмних РРО і обліком товарних запасів.

Особливу увагу акцентовано на обов’язковому застосуванні ФОПами – платниками єдиного податку РРО/програмних РРО, порядку реєстрації програмних РРО, перевагах програмних РРО, а також на веденні обліку товарних запасів.

Конструктивний діалог є важливим. Адже оперативне доведення інформації до цільової аудиторії допомагає представникам бізнесу своєчасно реагувати на законодавчі нововведення і здійснювати свою діяльність в рамках діючого законодавства.

При цьому, роз’яснювальна робота, яка проводиться податковою службою області, якісне та швидке інформування платників про податкові новації – все це направлене на покращення зворотного зв’язку з платниками, на створення умов для забезпечення добровільного виконання платниками податків вимог податкового законодавства щодо повного та своєчасного надходження податків і зборів до бюджетів усіх рівнів.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Новомосковський регіон Дніпропетровщини: податківці активно долучились до роз’яснювальної роботи

щодо застосування РРО/програмних РРО

 

Нещодавно, фахівці управлінь інформаційної взаємодії, податкового аудиту, податкового адміністрування фізичних осіб та електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відвідали Новомосковський регіон Дніпропетровщини з метою інформування представників малого бізнесу про новації законодавства щодо застосування РРО/програмних РРО та обліку товарних запасів.

Під час спілкування з суб’єктами господарювання – платниками єдиного податку, податківці повідомили ФОПам про основні норми щодо обов’язку застосування РРО/програмних РРО з 01.01.2022, про порядок реєстрації програмних РРО, переваги програмних РРО, а також про ведення ФОПами обліку товарних запасів.

Спілкування представників податкової служби Дніпропетровської області з бізнесменами має певний результат: оперативне інформування про новації законодавства – гарантія здійснення господарської діяльності без порушень.

Практична допомога, яка надається фахівцями податкової служби області відносно нових правил застосування РРО/програмних РРО – важливий аспект відносин з платниками як партнерами. А своєчасно отримана платниками податків інформація обов’язково стане їм у нагоді.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Ставки рентної плати за спеціальне використання води

з 01.01.2022 змінені

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проєкт закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з рентної плати.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до п. 255.5 ст. 255 ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2022 змінено ставки рентної плати за спеціальне використання води.

Так, п. п. 255.5.1 п. 255.5 ст. 255 ПКУ визначені розміри ставок рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод в залежності від району річкових басейнів, у п. п. 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ – розмір ставок рентної плати за спеціальне використання підземних вод в залежності від регіону.

Ставка рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики становить 12,95 грн за 10 тис. куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій (п. п. 255.5.3 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).

Ставки рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, становлять:

• для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, – 0,2219 грн. за 1 тоннаж-добу експлуатації;
• для пасажирського флоту, що експлуатується, – 0,0246 грн за 1 місце-добу експлуатації (п. п. 255.5.4 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).

Ставки рентної плати за спеціальне використання води для потреб рибництва становлять:

• 67,97 грн за 10 тис. куб. метрів поверхневої води;
• 81,71 грн за 10 тис. куб. метрів підземної води (п. п. 255.5.5 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).

Ставки рентної плати за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, становлять:

• 63,22 грн за 1 куб. метр поверхневої води;
• 73,73 грн за 1 куб. метр підземної води (п. п. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).

Ставка рентної плати за спеціальне використання шахтної, кар’єрної та дренажної води становить 14,64 грн за 100 куб. метрів води (п. п. 255.5.7 п. 255.5 ст. 255 ПКУ).

Для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання рентна плата за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005 (п. 255.6 ст. 255 ПКУ).

Житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення (п. 255.7 ст. 255 ПКУ).

За умови використання води з каналів платниками рентної плати застосовуються ставки рентної плати, встановлені за спеціальне використання води водного об’єкта, з якого забирається вода в канал (п. 255.9 ст. 255 ПКУ).

За умови використання води із змішаних джерел водопостачання застосовуються ставки рентної плати, встановлені для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела (п. 255.10 ст. 255 ПКУ).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Оновлено форму Повідомлення про прийняття працівника на роботу

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 05.01.2022 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 № 1392 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 і від 17 квітня 2019 р. № 328» (далі – Постанова № 1392), якою внесено зміни до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами (далі – Постанова № 413).

Прийняття змін до Постанови № 413 обумовлено набранням чинності з 01.01.2022 Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946).

Закон № 1946 запроваджує особливу систему оподаткування для ІТ компаній, які є резидентами Дія Сіті, та створює для них особливий вид працевлаштування.

При цьому, назву форми Повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу змінено. Нова назва – «Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (далі – Повідомлення).

Нова форма Повідомлення передбачає чотири категорії працівників, про яких роботодавці надсилають Повідомлення, а саме:

1 – наймані працівники за основним місцем роботи;

2 – працівники за сумісництвом (раніше їх позначали як працівників без

Трудової книжки);

3 – гіг-спеціалісти за гіг-контрактом;

4 – працівники на підставі цивільно-правових договорів.

Нагадуємо, що відповідно до ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи, зокрема без укладення трудового договору, оформленого наказом та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу.

Також згідно з ч. 1 ст. 23 Закону № 1946 до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидент Дія Сіті повідомляє ДПС про укладення           гіг-контракту.

Порядком № 413 визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті

Отже, про прийняття на роботу зобов’язані повідомляти ДПС такі роботодавці:

– підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та підпорядкування;

– фізичні особи, що використовують найману працю (ФОП – роботодавці);

– резиденти Дія Сіті.

Роботодавець – підприємство, установа, організація, фізична особа – підприємець – у разі прийняття працівника на умовах трудового договору повідомляє про:

• прийняття на основне місце;
• прийняття за сумісництвом – зовнішнім або внутрішнім.

Роботодавець – резидент Дія Сіті – повідомляє ДПС про укладення               гіг-контракту та про залучення фахівця на умовах цивільно-правового договору.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до Реєстру страхувальників та Реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Постанову № 1392 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 05.01.2022 № 1

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

До уваги платників ПДВ!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Норми встановлені п .п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 ПКУ.

Відповідно до вимог п. п. 14.1.56 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» (далі – СЕА ПДВ) платник податку має доступ до інформації з СЕА ПДВ, зокрема, інформації щодо показника «Сума відхилення».

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено ст. 200 прим. 1 ПКУ та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).

Пунктом 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 ПКУ встановлено, що показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування.

Обрахунок реєстраційної суми (SНаклад) та її складових, зокрема показника суми перевищення (SПеревищ), здійснюється автоматично відповідно до норм ПКУ та Порядку № 569 для кожного платника ПДВ за кожний звітний період починаючи з 01.07.2015, а саме,враховується звітність з ПДВ, починаючи з податкової звітності за липень 2015 року, та податкові накладні і розрахунки коригування до них, складені, починаючи з 01.07.2015.

Показник SПеревищ розраховується наростаючим підсумком за кожен звітний період.

В обрахунку показника SПеревищ приймають участь усі подані платником податку декларації з ПДВ/уточнюючі розрахунки та усі складені платником податку податкові накладні/розрахунки коригування зареєстровані в ЄРПН. Під час обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (SНаклад) такого платника. Перерахунок показника SПеревищ здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ/уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складені за вказані періоди на дату такої реєстрації.

Показник «Сума відхилення» – це позитивне або від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань за даними податкової звітності за звітний (податковий) період (рядок 9 колонка Б податкової декларації з ПДВ) та узагальненими даними суми ПДВ, зазначену в зареєстрованих в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування, що в залежності від дати складання або дати реєстрації віднесено до відповідного звітного (податкового) періоду.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Щодо питань застосування РРО/ПРРО з 01 січня 2022 року

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників найбільш поширеніші питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО).

 

1. Для яких фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку, застосування РРО/ПРРО з 01 січня 2022 року не є обов’язковим?

 

Згідно пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України РРО/ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Крім того, для платників єдиного податку другої – з четвертої груп діють виключення, передбачені статтею 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265).

На виконання вказаної статті Урядом прийнято постанову № 1336 від 23 серпня 2000 року (далі – Постанова № 1336) «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що передбачає умови та порядок ведення діяльності без застосування РРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО).

Звертаємо увагу, 23 грудня 2021 року внесено зміни до Постанови № 1336, якими передбачено, що роздрібна торгівля товарами (крім підакцизних товарів) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які сплачують єдиний податок, може здійснюватись без застосування РРО/ПРРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО).

Цей пункт не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

► така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

► такими ФОПами також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;

► сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій для форм і умов проведення діяльності, визначених у цьому пункті.

Але у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) суми 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО/ПРРО стане обов’язковим.

Також при здійсненні діяльності, що передбачена статтею 9 Закону № 265 РРО/ПРРО не застосовується, розрахункова книжка та КОРО не ведеться.

 

2. Чи повинні ФОП, які є платниками єдиного податку, вести облік товарних запасів та підтверджувати походження товарів документами?

 

ФОПи, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати облік та походження товарів документами (пункт 12 статті 3 Закону № 265).

 

3. Чи повинні ФОП, які є платниками єдиного податку, вести облік доходів та витрат?

 

Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України містить наступні вимоги щодо підтвердження платниками податків показників, зазначених такими платниками у податковій звітності: для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 296.1 статті 296 Податкового кодексу України ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України. Водночас, такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу (стаття 292 Податкового кодексу України).

Документами, які підтверджують дохід ФОП є документи, що підтверджують надходження коштів на поточний рахунок в банку або надходження готівкових коштів.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Постанова № 148) готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Така вимога стосується ФОПів, які не застосують РРО/ПРРО на підставі Постанови № 1336.

Оприбуткування та облік ФОПами отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному Податковим кодексом України (пункт 11 постанови № 148). ФОПи касової книги не ведуть (пункт 39 постанови № 148).

Тобто ФОПи, які не застосовують РРО/ПРРО (наприклад, ФОПи – платники єдиного податку першої групи) оприбутковують готівку шляхом ведення помісячного обліку доходів відповідно до пункту 296.1 Податкового кодексу України без заповнення касових книжок.

У разі застосування РРО доходи, вказані ФОП – платником єдиного податку згідно пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України підтверджуються звітами РРО/ПРРО та виписками про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

У разі незастосування РРО/ПРРО згідно Постанови № 1336 підтвердженням доходів будуть записи в книзі КОРО (здійснені на підставі розрахункових квитанцій) та виписки про рух коштів на рахунках, відкритих в установах банків.

 

4. Продаж товарів з використанням мережі Інтернет. У якому випадку обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО, а в якому випадку ні?

 

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, РРО/ПРРО не застосовується у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок ФОП, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

 

5. Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?

 

У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі ІВАN фіскальний чек через РРО/ПРРО може не видаватись. В поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо. У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою у розумінні Закону № 265 і вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).

У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладний платіж) необхідність застосування РРО/ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві (частина 2 статті 664 Цивільного кодексу України). Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).

У цьому випадку розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником, який повинен видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки. В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно договору між продавцем та перевізником. Якщо перевізник перераховує кошти продавцю на поточний рахунок, РРО/ПРРО не застосовується, в іншому випадку продавець зобов’язаний видати фіскальний чек на товар покуттю шляхом надіслання на електрону пошту, мобільний телефон тощо.

 

6. Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товару з доставкою кур’єром продавця?

 

У разі продажу товару на умовах передплати застосовуються такі ж правила, як при наданні відповіді на питання 4.

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

 

7. Як проводити розрахункові операції у разі продажу товарів з частковою оплатою у тому числі при оплаті з розстроченням платежу?

 

При продажу товарів з оплатою декількома платежами (передплата і післяоплата; часткова оплата з подальшим розстроченням платежу тощо) продавець повинен оформити і видати окремий фіскальний чек на кожну розрахункову операцію за умови прийняття готівки чи платіжних карток від покупця.

За умови оплати покупцем коштів на поточний рахунок продавця (за реквізитами у форматі ІВАN) РРО/ПРРО може не застосовуватись.

У разі застосування різних способів оплати, наприклад, один платіж на поточний рахунок продавця за реквізитами у форматі ІВАN, а інший – готівкою, обов’язковим є видача фіскального чека саме на розрахункову операцію (в цьому випадку – на приймання готівки).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Щодо амортизації у податковому обліку земельних ділянок, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів та природних ресурсів

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок нарахування амортизації (для платників податку на прибуток, які здійснюють коригування фінансового результату до оподаткування) визначений ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Підпунктом 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що до основних засобів відносяться матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

У п. п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів (необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

Зокрема, для груп 1 (земельні ділянки), 10 (бібліотечні фонди), 11 (малоцінні необоротні матеріальні активи), 13 (природні ресурси) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені.

Відповідно до п. 7 Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), придбані (створені) основні засоби (у т. ч. земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Перелік витрат, які включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів, визначені п. 8 НП(С)БО 7. При цьому вартість земельних ділянок та природних ресурсів не є об’єктом амортизації (п. 22 НП(С)БО 7).

Отже, з урахуванням положень п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ вартість земельних ділянок, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів та природних ресурсів не підлягає амортизації у податковому обліку.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Оподаткування ПДФО подарункових

сертифікатів, подарованих юрособою на користь фізособи

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені абзацом першим п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п. п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п. п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відс. у джерела виплати з урахуванням вимог п. п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Чи визнається іноземна компанія КІК, якщо фізособа – резидент України є її прямим власником, але володіє часткою, що складає рівно 50 відсотків?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з урахуванням положень ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії (КІК).

Норми передбачені п. п. 39 прим. 2.1 2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

При цьому п. п. 39 прим. 2.1.3 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачено, що під часткою в іноземній юридичній особі розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:

а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або

б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

в) блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.

У разі якщо відповідно до належного фізичній особі розміру частки обсяги прав, передбачені підпунктами «а» – «в» п. п. 39 прим. 2.1.3 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ, є різними, для цілей ПКУ приймається найбільше значення такої частки.

Крім того, відповідно до п. п. 39 прим. 2.1.6 п. 39 прим. 1.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей ст. 39 прим. 2 ПКУ фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Здійсненням фактичного контролю над іноземним утворенням без статусу юридичної особи в цілях застосування цієї статті визнається здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення особи чи осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, прийняття рішень або можливість прийняття рішень про заміну осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, а також здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення щодо розподілу прибутку відповідно до особистого закону та/або установчих документів такого утворення.

Положення п. п. 39 прим. 2.1.6 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка є прямим власником КІК вважається контрольованою особою.

Разом з тим іноземна компанія визнається КІК за умови дотримання контролюючою особою вимог, визначених п. п. «б» або «в» п. п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Щодо оподаткування доходів ФОП, які

перебувають на загальній системі оподаткування

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів, отриманих фізичними особами – підприємцями від (ФОП) провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПКУ доходи ФОП, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Фізособа – «незалежник» може включити cуми документально підтверджених витрат до складу витрат того звітного року, в якому вони були сплачені

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оподаткування доходів, отриманих фізособою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподатковуваним доходом такої особи вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізособи, які здійснюють незалежну діяльність.

Для визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність, доцільно скористатися узагальнюючими податковими консультаціями, затвердженими наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185, наказами Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 884 та від 30.12.2013 № 885.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної діяльності та підтверджені документально.

Таким чином, фізособа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (приватний нотаріус, адвокат), має право включити cуми документально підтверджених витрат до складу витрат того звітного року, в якому вони були сплачені.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

До уваги фізичних осіб – власників декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

► об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

► розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

► права на користування пільгою із сплати податку;

► розміру ставки податку;

► нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Норми визначені п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацом другим п. п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Проведення операцій через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування товару, який не є підакцизним:

чи є відповідальність?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО)           QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Так, відповідно до п. 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Обов’язкові реквізити фіскального касового чеку на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) визначені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13). При цьому у фіскальному чеку, зокрема, зазначаються: назва товару (послуги); вартість; якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Водночас, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. I Положення № 13).

Враховуючи викладене, діючим законодавством не передбачено відповідальності суб’єкта господарювання у разі проведення розрахункових операцій через РРО або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.

Але, у разі встановлення в ході перевірки факту невидачі відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції, форма якого передбачена положенням № 13, а саме: відсутність зазначення у розрахунковому документі обов’язкових реквізитів, таких як, найменування, ціни, кількості проданих товарів, робіт (послуг), до суб’єкта господарювання застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкції, передбачених п. 1 ст. 17 Закону № 265.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Разом з першою декларацією платник плати за землю подає витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) (п. п. «а» п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Пунктом 289.1 ст. 289 ПКУ встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA