ВАЖЛИВО ЗНАТИ: режим роботи податкової щодо приймання податкової звітності; порядок надсилання електронних документів та їх прийняття

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу повідомила про режими роботи центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) з урахуванням особливостей їх роботи на період карантину, Електронного кабінету, а також порядку надсилання електронних документів платником податків та їх прийняття контролюючим органом.

Звертаємо увагу, що Електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету (п. 42¹.6 ст. 42¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017    № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи кваліфікованої електронної печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами) (п. 3 розд. ІІ Порядку).

Після накладання КЕП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 4 розд. II Порядку).

Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 8 розд. ІІ Порядку) у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення (п. 9 розд. ІІ Порядку).

За результатами автоматизованої перевірки платнику надсилається перша квитанція протягом двох годин з часу отримання електронного документа контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 11 розд. ІІ Порядку).

Якщо автору протягом встановленого строку (абзац перший п. 11 розд. ІІ Порядку) після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом (абзац третій п. 11 розд. ІІ Порядку).

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком, формується друга квитанція, яка є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа (абзац перший п. 12 розд. ІІ Порядку).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 14 розд. ІІ Порядку).

Якщо платником надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що платнику надійшла друга квитанція про прийняття (п. 15 розд. ІІ Порядку).

Більш детальніше з інформацією для платників податків можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/416374.html

Об’єкт іпотеки знаходиться у спільній власності подружжя:

хто має право на податкову знижку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває деклараційна кампанія 2020 року.

Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень          п. 164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до        ст. 175 ПКУ.

Платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.

Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.

Деякі особливості обрання групи єдиного податку ФОП,

який здійснює автотранспортні перевезення пасажирів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Узагальнюючою податковою консультацією щодо віднесення до певної групи (другої або третьої) платників єдиного податку фізичних осіб – підприємців    (далі – ФОП), які здійснюють діяльність з надання послуг, затвердженою наказом ДПС України від 20.02.2012 № 137, яка є діючою, визначено, що ФОП, яка здійснює перевезення пасажирів відповідно до договору, згідно з яким замовником є автотранспортне підприємство (автостанція) – не платник єдиного податку, повинна обрати третю групу платників єдиного податку, оскільки послуги безпосередньо надаються суб’єкту господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, тобто підприємцем не дотримуються вимоги п. 291.4        ст. 291 Податкового кодексу України.

Якщо фізична особа – підприємець укладає угоду з автотранспортним підприємством (автостанцією), яке не є платником єдиного податку і виступає замовником послуг із продажу квитків, на підставі договору та акта виконаних робіт, то у цьому випадку ФОП має право обрати другу групу платника єдиного податку.

Грошова допомога, виплачена державному службовцю при виході на пенсію, не є базою для нарахування єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначена база для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі – Перелік № 1170).

До зазначеного Переліку № 1170 віднесено одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби (п. 2 розділу І Переліку № 1170).

Отже, грошова допомога, виплачена державному службовцю при виході на пенсію, не є базою для нарахування єдиного внеску.

Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами

з метою застосування РРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

Норми визначені абзацом тридцятим ст. 2 Закону України від 06 липня       1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями встановлено, що лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.