Відбувся практичний он-лайн семінар для представників Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/mijnarodne-/povidomlennya/498662.html повідомила наступне.
Протягом 25 – 27 серпня 2021 року проєктом «Ефективне управління державними фінансами III», що реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) за дорученням Уряду Німеччини, на запит Державної податкової служби України проведено практичний он-лайн семінар на тему: «Єдиний Стандарт Звітності (Common Reporting Standard – CRS). Обговорення орієнтовного Плану заходів ДПС із впровадження Єдиного Стандарту Звітності».
Семінар проводили досвідчені німецькі експерти з Федерального центрального податкового відомства (м. Бонн) пані Ольга Ассебург-Вітфельдт та пан Арно Нойманн. Вони  поділилися з українськими колегами досвідом щодо впровадження Єдиного стандарту звітності (Common Reporting Standard – CRS) в рамках автоматичного обміну податковою інформацією між країнами (AEOI), внутрішньої організації процесу автоматичного обміну інформацією в Німеччині, представили правові основи щодо впровадження CRS, розглянули питання IT-безпеки та захисту даних в рамках обміну податковою інформацією.
Крім того, німецьки експерти розглянули спільно із представниками Державної податкової служби України окремі аспекти національного законодавства України, спрямованого на імплементацію положень CRS, а також детально обговорили орієнтовний План заходів Державної податкової служби України із впровадження Єдиного стандарту звітності (CRS).
Все це дозволило представникам ДПС та Міністерства фінансів України набути додатковий важливий досвід з питань впровадження єдиного міжнародного стандарту щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях.
Додаткова інформація
3 грудня 2019 року Верховна Рада прийняла два закони, якими впроваджуються вимоги щодо подання українськими фінансовими установами звітності для цілей автоматичного обміну інформацією за стандартами FATCA та CRS ( № 322-IX від 03.12.2019 та № 323-IX від 03.12.2019).
Метою Common Reporting Standard (CRS) є розкриття реальних власників бізнесу, підвищення прозорості грошових потоків, і, як наслідок, мінімізація можливостей ухилення від сплати податків та запобігання агресивної податкової політики.
18 серпня 2021 року Уряд України схвалив проєкт листа на адресу Глобального форуму Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) стосовно наміру Уряду України впровадити єдиний міжнародний стандарт щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в податкових цілях (далі − CRS Стандарт).
Запровадження CRS Стандарту створить умови для приєднання України до ефективної міжнародної системи обміну податковою інформацією шляхом приєднання до Багатосторонньої угоди між компетентними органами щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки.
Це дозволить:
– забезпечити більш прозоре податкове середовище та сприятиме протидії використанню схем агресивного податкового планування;
– підвищити рівень дотримання вимог податкового законодавства платниками податків;
– запобігти ухиленню від сплати податків.
За даними ОЕСР, у 2019 році 100 податкових адміністрацій здійснили обмін інформацією про 84 млн. фінансових рахунків, на яких знаходились активи на суму близько 10 трлн євро. З кожним роком міжнародна мережа автоматичного обміну розширюється – у 2020 році обмін здійснило 105 країн, а у 2021 році ще 4 країни здійснять свій перший обмін.
Україна планує здійснити перші обміни інформацією у вересні 2023 року за звітний 2022 рік.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про використання POS-терміналів платниками сфери торгівлі,
громадського харчування та послуг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
ДПС нагадує платникам податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій та відповідають хоча б одному з критеріїв:
► реалізують підакцизні товари (алкогольні напої, тютюнові вироби, пальне);
► використовують господарську одиницю з торгівельною площею більше 20 м2;
► здійснюють господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення, що перевищує 25 тис. осіб;
► про обов’язок здійснити перехід на використання POS-терміналів установ банків та забезпечити обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (виконані роботи, надані послуги).
Зазначені вимоги встановлені:
▼ Постановою Кабінету Міністрів України «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29 вересня 2010 № 878;
▼ Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» від 15 червня 2006 року № 833 (із змінами).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/499724.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Мінекономіки та державна податкова служба оновили угоду про інформаційне співробітництво

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 06 вересня 2021 року Міністерство економіки України та Державна податкова служба України підписали оновлену Угоду про інформаційне співробітництво.
«Був зроблений черговий крок в напрямку цифрової трансформації управлінських процесів, що сприятиме підвищенню ефективності діяльності державних підприємств. Оновлення інформаційної угоди допоможе швидко оптимізувати управлінські процеси в сфері економіки. Оперативна передача актуальних та достовірних даних про підприємства дозволить забезпечити якісну аналітику та економічний прогноз по точках росту, що необхідні для прийняття раціональних управлінських рішень», – зазначив заступник Міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра.
Документом визначено чіткі механізми інформаційного обміну між Мінекономіки та ДПС, погоджено конкретні протоколи та формати, що забезпечує надійність, ефективність та високу швидкість обміну інформацією.
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Міністерства економіки України за посиланням

https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=68b24ef9-37b1-4b5a-8fef-fa4c8b1b5f8b&title=MinekonomikiTaDerzhavnaPodatkovaSluzhbaOnoviliUgoduProInformatsiineSpivrobitnitstvo

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

День підприємця у Павлоградському регіоні

Щорічно, у першу неділю вересня, в Україні відзначається День підприємця.
Підприємці м. Павлограда відзначили це свято напередодні.
На свято запрошені ініціативні та небайдужі підприємці і керівники підприємств м. Павлограда, які протягом 2019 – 2021 років були партнерами органів міської влади, приймали активну участь у заходах щодо розвитку підприємництва та у суспільному житті Павлоградщини.
На святковому заході, який відбувся 02 вересня 2021 року за участі Павлоградського міського голови Вершини Анатолія, депутатів міської ради Фролова Олександра та Зайченка Дмитра, начальника відділу з питань розвитку підприємництва та залучення інвестицій виконавчого комітету Павлоградської міської ради Кусочкіної Світлани, а також в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонова Валерія, начальника управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Самсоненко Євгенії та начальника Павлоградського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Вельми Людмили, підприємців привітали з наступаючим святом та побажали усім невичерпної енергії, натхнення, стабільності, здійснення задумів та мудрості у справах.
За багаторічну плідну працю, високий професіоналізм, особистий вагомий внесок у розвиток підприємництва у місті Павлограді та з нагоди святкування Дня підприємця похвальні листи ГУ ДПС вручені кращим фізичним особам – підприємцям, які здійснюють неспеціалізовану оптову торгівлю та електромонтажні роботи, а також керівникам підприємств, які виконують ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення та проводять переробку молока.
Для підприємців відбувся святковий концерт. Свято пройшло у чудовій, дружній та теплій атмосфері.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Мінфін презентував проєкт Порядку встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами
принципу «витягнутої руки»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Міністерство фінансів України (Мінфін) спільно з Комітетом підприємців з податкових питань Торгово-промислової палати України за підтримки заступника Міністра фінансів України Світлани Воробей, а також за участю Державної податкової служби України презентував проєкт Порядку встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки».
«Трансфертне ціноутворення у операціях з сировинними товарами є однією з найбільш актуальних тем у сфері оподаткування. Цьому питанню приділено увагу у Кроках 8-10 Плану дій BEPS, частина положень яких вже імплементована у податкове законодавство України (закон № 466)» — відзначила Світлана Воробей.
Вона нагадала, що на виконання положень цього закону Мінфіном розроблено низку нормативно-правових актів, що регулюють питання трансфертного ціноутворення. Презентований Порядок є спільним напрацюванням Міністерства, ДПС, та міжнародних експертів.
Проєкт Порядку визначає, зокрема:
► пріоритетність методу порівняльної неконтрольованої ціни
► особливості здійснення коригувань зіставності операцій із сировинними товарами;
► особливості застосування інших методів трансфертного ціноутворення (підходи до функціонального аналізу, визначення бізнес-моделей, вибору сторони, що досліджується, використання зовнішніх джерел інформації);
► особливості застосування котирувальних цін та коригувань в розрізі груп сировинних товарів (зернові, олійні культури, нафтопродукти, феросплави, металопродукція тощо).
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_prezentuvav_proekt_poriadku_vstanovlennia_vidpovidnosti_umov_kontrolovanikh_operatsii_iz_sirovinnimi_tovarami_printsipu_vitiagnutoi_ruki-3069

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України, декларант зобов’язаний надати легалізовані в установленому порядку документи, які надаються разом з декларацією

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що змінами, внесеними Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» до Податкового кодексу України (ПКУ) розділ ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено підрозділом 9 прим. 4, відповідно до абзацу десятого п. п. 7.2 п. 7 якого, декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Нормами абзацу другого частини першої ст. 4 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» із змінами та порушеннями (далі – Закон № 5029) визначено, що основи державної мовної політики визначаються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Конституція), а порядок застосування мов в Україні – Законом № 5029. Згідно з ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова.
Частиною другою ст. 6 Закону № 5029 встановлено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029.
Основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова (ст. 11 Закону № 5029).
До повноважень (функцій) контролюючих органів відноситься, зокрема, контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів (п. п. 19 прим. 1.1.2 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ).
Отже, оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то декларант, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України, одночасно з поданням Декларації зобов’язаний надати легалізовані в установленому порядку документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Роз’яснення надано ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya/rozyasnennya-dlya-platnikiv/zapitannya-vidpovidi/76182.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник ПДВ, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування (ПН/РК), відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника ПДВ, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.
При цьому, критерії ризиковості платника ПДВ визначено Додатком 1 до Порядку зупинення.
Платник ПДВ отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4 до Порядку зупинення).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.
Питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ розглядається комісією регіонального рівня (далі – Комісія).
Зокрема, у разі отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, Комісією розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів, призначені для вирішення питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2020 № 261).
Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі – Повідомлення) подається за формою J/F13149.
Зазначена форма містить поле «Інформація», яке підлягає заповненню платником ПДВ.
Виходячи із зазначеного, в полі «Інформація» Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку стисло наводяться дані, які свідчать про те, що такий платник не відповідає критерію ризиковості платника податків, який став підставою для включення його до переліку ризикових платників.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств
під час виконання угоди про розподіл продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.
Норми передбачені частиною першою ст. 4 Закону України від 14 вересня 1999 року № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції» зі змінами та доповненнями.
Пунктом 335.2 ст. 335 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, податок на прибуток підприємств.
Особливості сплати податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 336 ПКУ.
Податок на прибуток сплачується інвестором (оператором) з прибутку, отриманого інвестором (інвесторами) від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, встановлених ПКУ на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ (п. 336.1 ст. 336 ПКУ).
Підпунктом «а» п. 336.1 ст. 336 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди.
Якщо вартість прибуткової продукції за угодою про розподіл продукції виражена в іноземній валюті, для цілей обчислення податку на прибуток підприємств така вартість перераховується в гривні в порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції.
Будь-які інші доходи, отримані інвестором (оператором) протягом строку дії угоди від діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, не розглядаються як об’єкт оподаткування та не враховуються під час його визначення.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Оподаткування ПДФО доходу фізособи у вигляді безоплатно отриманих корпоративних прав від фізособи – засновника підприємства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до частини четвертої ст. 17 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755-IV) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п’ятою ст. 17 Закону № 755-IV, подаються, зокрема такі документи: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою – у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.
Правове регулювання договору дарування регламентовано ст.ст. 717 – 727 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Згідно з ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ст. 718 ЦКУ).
Статтею 719 ЦКУ встановлено форму договору дарування. Зокрема, договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.
Пунктом 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.
Відповідно до абзацу першого п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV ПКУ для оподаткування спадщини.
Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п. п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків) (п. п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Отже, у разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.
За 5-ти відс. ставкою податком на доходи фізичних осіб оподатковується дохід, отриманий такою фізичною особою в результаті укладення договору дарування з фізичною особою – засновником підприємства.
При цьому фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи – засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за роком, в якому було отримано такий дохід (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги ФОП, яка здійснює на користь нерезидента – юрособи
будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізична особа – підприємець (ФОП), яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім Постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, здійснює нарахування та сплату податку на прибуток підприємств із доходів (прибутків) нерезидентів у порядку, розмірі та строки, встановлені розділом III Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. 177.13 ст. 177 ПКУ.
ФОП, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність є платниками податку на прибуток щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 (п. п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Приватний нотаріус до витрат не включає сплачену суму страхових внесків за працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність.
Однак, при визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185), та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884 (далі – Наказ № 884).
Так, Наказом № 1185 визначено, що до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема, сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Страхові внески, сплачені приватним нотаріусом на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення у вказаному переліку витрат відсутні.
Отже, приватний нотаріус не має права включити до складу витрат сплату за свій рахунок страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення.
Слід зазначити, що суми страхових внесків за договорами недержавного пенсійного забезпечення, сплачені роботодавцем, оподатковуються відповідно до п. п. «в» п. п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Нерезиденти – власники нерухомого майна на території України
є платниками податку на нерухомість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що податкове/податкові повідомлення-рішення (ППР) про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Норми встановлені абзацом першим п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та надсилання (вручення) ППР про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів (абзац четвертий п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

За яких умов ФОП можуть бути
платниками єдиного податку четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці (ФОП), які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, за умови виконання сукупності таких вимог:
► здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
► провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
► не використовують працю найманих осіб;
► членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;
► площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.
Норми встановлені п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Разом з цим не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:
► суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (п. п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);
► суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (п. п. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);
► суб’єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги юридичних осіб, які перейшли на сплату єдиного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
Норми встановлені п. 294.3 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

У фіскальному чеку необхідно зазначити цифрове значення
штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО (далі – ПРРО) чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 1 розд. I Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, мають відповідати вимогам Положення № 13.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2020 за № 832/36454 (далі – Наказ № 329) внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів.
Наказ № 329 стосується виключно наявності з 01.10.2021 року у фіскальному касовому чеку, які формуються всіма без виключення ПРРО/РРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Користування земельною ділянкою на підставі укладеного договору емфітевзису з «єдинником» четвертої групи:
чи є звільнення від сплати земельного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що речовим правом на чуже майно є, зокрема, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Норми передбачені частиною першою ст. 395 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Абзацом першим частини першої ст. 102 прим. 1 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою, зокрема, для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до ЦКУ.
Пунктом 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
Оскільки користування земельною ділянкою на підставі укладеного договору емфітевзису не відноситься до орендних відносин, то право на звільнення від сплати земельного податку на підставі п. 281.3 ст. 281 ПКУ на власників таких земельних ділянок, земельних часток (паїв) не поширюється.
Тобто, фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), які надають земельні ділянки у користування платнику єдиного податку четвертої групи за договором емфітевзису, не звільняються від сплати земельного податку та сплачують податкові зобов’язання із земельного податку на загальних підставах.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Порядок заповнення декларації акцизного податку
виробниками електричної енергії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма, порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Декларація), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).
Відповідно до норм Порядку № 14 виробники електричної енергії заповнюють розділ Е Декларації «Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії» та додаток 7 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» (далі – Додаток 7).
Додаток 7 до Декларації заповнюється у такому порядку:
► у графі 2 «Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД» та графі 3 «Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД» відповідно зазначаються код та опис товарів згідно з УКТ ЗЕД, згідно з п. п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
► у графі 4 «Вартість (без податку на додану вартість та акцизного податку) реалізованої електричної енергії» вказується вартість без податку на додану вартість та без акцизного податку реалізованої електричної енергії;
► у графі 5 «Ставка акцизного податку» проставляється розмір ставки акцизного податку, встановленої п. п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ;
► у графі 6 «Сума податкового зобов’язання, що підлягає сплаті до бюджету, грн» зазначається сума акцизного податку, що визначається шляхом множення графи 4 на графу 5.
Визначена сума акцизного податку переноситься до графи 4 розділу Е Декларації.
Підпунктом 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ визначено, що операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії не підлягають оподаткуванню.
Виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії також подає до контролюючого органу за місцем реєстрації Декларацію із заповненням розділу Е та Додатка 7 до Декларації. При цьому, таким виробником заповнюється загальна частина декларації. У разі відсутності об’єктів оподаткування у в графі 4 розділу Е Декларації проставляється «0». У Додатку 7 до Декларації заповнюються графи 1-3, в інших графах у разі відсутності об’єктів оподаткування проставляється «0».
Водночас, відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податку може подати, у разі необхідності, доповнення до такої Декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається із поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність у електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Отже, з метою відображення оборотів, які не підлягають оподаткуванню відповідно до п. п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ, платник може подати до контролюючого органу інформацію про зазначені обсяги в формі додатка 10 до Декларації «Зразок доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу ІІ Кодексу» із внесенням реквізитів наведених у додатку 4 до Декларації.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Зняття з обліку в контролюючих органах договору про спільну діяльність, договору управління майном та угоди про розподіл продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 67.4 ст. 67 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 11.20 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), договори про спільну діяльність, договори управління майном та угоди про розподіл продукції знімаються з обліку у контролюючих органах після їх припинення, розірвання, закінчення строку дії чи після досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому порядку, а також у разі втрати ознак платника податку, які визначені ПКУ, за умови відсутності грошових зобов’язань і податкового боргу або після їх погашення (для договорів про спільну діяльність та договорів управління майном).
Для зняття з обліку договору про спільну діяльність, договору управління майном або угоди про розподіл продукції уповноважена особа (управитель майна, інвестор) зобов’язана подати до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку такі документи:
► заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП;
► документ, підтверджуючий припинення договору (контракту) про спільну діяльність, договору управління майном або угоди про розподіл продукції (п. 11.2 розділу ХІ Порядку № 1588).
Підпунктом 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ визначено обставини, за якими можуть проводитись документальні позапланові виїзні перевірки платника податків, зокрема, у разі коли подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Згідно з нормами ПКУ та розділу ХІ Порядку № 1588 у разі подання заяви про зняття з обліку в контролюючих органах договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції, у тому числі якщо цей договір визнано недійсним в судовому порядку, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.
Платникам податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також щодо яких законом або нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації ліквідації, реорганізації, закриття або припинення діяльності платника податків вимагається довідка про зняття з обліку платника податків, замість відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП видається довідка про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП (далі – довідка за ф. № 12-ОПП).
З моменту видачі довідки за ф. № 12-ОПП такий платник податків уважається знятим з обліку у контролюючому органі за умови реєстрації його припинення відповідно до законодавства або внесення запису про припинення до відповідного державного реєстру (п. 11.12 розділу ХІ Порядку № 1588).
Таким чином, після подання документів для зняття з обліку договору про спільну діяльність, договору управління майном або угоди про розподіл продукції контролюючий орган приймає рішення про проведення (не проведення) документальної позапланової перевірки платника податків. У разі підтвердження факту відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган видає уповноваженій особі (управителю майна, інвестору) довідку за ф. № 12-ОПП.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
Норми передбачені п. п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі укладення власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів (п. п. 252.1.2 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п. п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Статтею 13 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року №132/94-ВР із змінами та доповненнями визначено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Згідно із ст. 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ), суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Зокрема, суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Вищевказані суб’єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, проте такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством (ст. 64 ГКУ).
Таким чином, до платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є підприємства (установи, організації), до складу яких входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності:
чи є об’єкт оподаткування військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що виплати фізичним особам у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюються відповідно до норм Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1105), яким визначено правові підстави для отримання такої допомоги, встановлено умови надання, тривалість та розміри виплат.
Статтею 1 Закону № 1105 встановлено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, медичне) – система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі – Фонд).
Статтями 18 та 19 Закону № 1105 передбачено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема, застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Види матеріального забезпечення наведено у ст. 20 Закону № 1105, до яких відноситься, зокрема допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Статтею 22 Закону № 1105 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених цією статтею.
Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством (абзац перший частини другої ст. 22 Закону № 1105).
Абзацом другим ст. 2 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями встановлено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.
Враховуючи наведене, виплати по листках непрацездатності (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Якщо платник своєчасно не сплачує розстрочений податковий борг, то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Норми передбачені п. п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про випадки, в яких у Звіті про контрольовані операції зазначаються коди сторони операції «Кредитодавець (позикодавець)» (109) та «Кредитор» (110)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями. У графі 9 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту зазначається згідно з додатком 5 до цього Порядку код сторони операції, якою під час контрольованої операції є особа, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатка (контрагент-нерезидент). У разі відсутності потрібного коду сторони операції проставляється код 144 – «Інше найменування сторони» (п. 13 розділу IV Порядку).
Згідно з додатком 5 до Порядку для операцій кредиту або позики відповідають коди сторони операції, зокрема:
109 – «Кредитодавець (позикодавець)»;
110 – «Кредитор».
Водночас у розділі «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту зазначаються деталізовані відомості про всі контрольовані операції, здійснені з платником податків у звітному періоді із особою, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» цього Додатку.
Відображена контрольована операція повинна бути ідентифікована згідно з первинними документами відповідної господарської операції.
Отже, у разі коли у договорі про надання кредиту (позики) стороною операції зазначено «Кредитодавець (позикодавець)», то у графі 9 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту також зазначається код сторони операції 109 «Кредитодавець (позикодавець)». У разі коли у договорі стороною операції зазначено «Кредитор», то у графі 9 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту також зазначається код сторони операції 110 «Кредитор».

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо нарахування пені у разі самостійного виявлення платником податків заниження суми податкового зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 36.1 ст. 36 ПКУ.
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).
Порядок нарахування пені визначено ст. 129 ПКУ.
При нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, розпочинається нарахування пені (п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п. п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
Абзацом третім п. 129.4 ст. 129 ПКУ встановлено, що на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для отримання допомоги по вагітності та пологах ФОП необхідно надати довідку про суму сплаченого єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) має право безоплатно отримувати від контролюючих органів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов’язків, покладених на платника згідно з Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску.
Норми визначені п. 1 частини 1 ст. 6 Закону № 2464.
Таким чином, платник може звернутися до контролюючого органу за основним місцем обліку з заявою щодо отримання довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до Закону № 2464 (п. 1 частини 1 ст. 12 прим. 1 Закону № 2464).
На кожну застраховану особу заводиться персональна облікова картка (частина 3 ст. 20 Закону № 2464).
При цьому, пунктом 4 частини 1 ст. 14 прим. 1 Закону № 2464 визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов’язані надавати безоплатно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру.
Враховуючи зазначене вище, ФОП може безоплатно отримати довідку про наявність/відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску в контролюючих органах, а в органах Пенсійного фонду України – довідку про інформацію, що міститься у її персональній обліковій картці в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру. Довідка видається безоплатно на підставі поданої заяви платника.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA