вул. М. Грушевського, 70
ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування, право громадян на податкову знижку та застосування РРО під час зустрічі з представниками бізнесу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (теріторія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями відбулася зустріч заступника начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян з платниками податків.
Під час заходу розглянуті основні положення Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), який набув чинності 21.07.2021, крім деяких його положень, які наберуть чинності з 01.01.2022.
Олена Шиян наголосила, що подача одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Одноразова декларація) є правом, а не обов’язком фізичної особи. Декларант звільняється від кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності у випадку декларування таких активів.
Звернула увагу, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. При цьому, Одноразова декларація подається виключно декларантом в електронній формі.
Нагадала присутнім про право громадян на податкову знижку та повідомила, що для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку, останній день подання Декларації про майновий стан і доходи – 31.12.2021 (включно).
Зупинилася на новаціях у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі –РРО), а саме, що до 1 січня 2022 року РРО та ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 мінімальних заробітних плат (далі – МЗП) або 1320000 грн у 2021 році, крім тих, які здійснюють:
– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органагенного утворення та напівдорогого каміння.
Також під час зустрічі обговорювались питання легалізації заробітної плати, сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, правильності заповнення реквізиту «призначення платежу» при сплаті податкових забов’язань, роботи антикорупційного сервісу ДПС України «Пульс».
Щодо закриття робочої зміни в ПРРО, якщо необхідно здійснити програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
При цьому для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.
Актуальні питання при нарахуванні єдиного внеску під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями за участі заступника начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Розум відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання при нарахуванні єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Що є базою нарахування єдиного внеску для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або за вимушений прогул?
Відповідь. Відповідно до частини другої ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування ЄВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул.
Отже, базою нарахування ЄВ для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Питання. Чи є базою нарахування єдиного внеску витрати, понесені роботодавцем – підприємством у зв’язку з оплатою найманого житла працівникам?
Відповідь. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для роботодавців, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Згідно з п.п. 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров’я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством) належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Таким чином, ЄВ нараховується роботодавцем – підприємством на витрати, понесені ним у зв’язку з оплатою найманого житла працівникам.
Питання. Чи нараховується єдиний внесок на суму компенсації вартості послуги «муніципальна няня», що виплачується відповідно до постанови КМУ від 30 січня 2019 року № 68?
Відповідь. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується на суму компенсації вартості послуги «муніципальна няня», що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 68 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня»» громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які є батьками, опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Питання. Чи обов’язкове проведення звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску?
Відповідь. Відповідно до частини сьомої ст. 14 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) контролюючі органи зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, а саме: роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
При цьому, Інструкція про порядок формування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, та порядки формування та подання страхувальниками звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не передбачають обов’язкового проведення платниками звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску.
Питання. Яким чином роботодавець розраховує єдиний внесок, якщо найманий працівник працює неповний робочий день та отримує заробітну плату менше мінімальної?
Відповідь. Роботодавець розраховує суму єдиного внеску, як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Щодо зняття з обліку платника єдиного внеску члена фермерського господарства, якщо він уклав трудовий договір з роботодавцем
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) .
Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники ЄВ.
Після взяття на облік в контролюючих органах платниками ЄВ на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати ЄВ.
При цьому не є платниками ЄВ в розумінні п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується ЄВ із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Умови зняття з обліку платників ЄВ, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника ЄВ за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку 1162.
Враховуючи зазначене, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник ЄВ, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника ЄВ за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розд. V Порядку № 1162.
Питання оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Днями за участі начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федіра Терханова відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб: Актуальні питання».
Наводимо деякі запитання та відповіді на них.
Питання. Який порядок обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи у разі зміни власника об’єкта оподаткування протягом року?
Відповідь. Відповідно до п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Питання. Чи нараховується контролюючими органами податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця?
Відповідь. Якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.
Відповідь. Відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
Питання. До якого контролюючого органу необхідно звертатись фізичним особам власникам декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних?
Відповідь. Фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Щодо можливості підтвердження суми сплачених відсотків меморіальним ордером банківської установи при реалізації права на податкову знижку на іпотечне житлове кредитування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Згідно з Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) меморіальний ордер – це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону № 2346 та нормативно-правових актів Національного банку України.
Отже, при реалізації платником податку права на податкову знижку, меморіальний ордер може бути застосований як документ, що підтверджує понесення витрат. При цьому в розрахунковому документі повинно бути зазначено прізвище та ім’я по-батькові такого платника податку, як особи, яка сплатила проценти за користування іпотечним житловим кредитом, та зазначений документ повинен відповідати умовам оформлення розрахункових документів.
Порядок відстрочення суми податкового боргу, що обліковувалася за платниками податків – фізичними особами, у т. ч. самозайнятими особами, станом на 01.12.2020
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10 грудня 2020 року, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п. 1 прим. 2.
Відповідно до п. 1 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6800 грн., може бути врегульований у такому порядку.
Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.
У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного п. 1 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.
У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного п. 1 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.
При наданні відстрочення згідно з п. 1 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми ст. 100 «Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків» ПКУ не застосовуються.
Мінцифри та ДПС: 2 роки спільних революційних проєктів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Міністерством цифрової трансформації спільно з Державною податковою службою за 2 роки створено та успішно реалізуються низка революційних проєктів.
Результатом спільної роботи стало створення нових можливостей для платників податків. Лише за 3 місяці з моменту запровадження 7 найбільш запитуваних послуг податкової на порталі Дія, який забезпечує прозорість, простоту, зручність надання державних послуг громадянам та бізнесу онлайн, ДПС опрацьовано понад 20 млн запитів, щодня 220 тис. запитів.
Також інші успішні проекти, які давно оцінені громадянами:
Е-малятко – проведення реєстрації особи в ДРФО під час державної реєстрації народження дитини та під час отримання паспорта громадянина України вперше (ID14). Понад 162,4 тис. маляток зареєстровано в ДРФО під час державної реєстрації народження дитини, понад 112 тис. осіб віком 14-18 років зареєстровано в ДРФО під час отримання паспорта громадянина України вперше.
Цифровий РНКОПП – цифровий реєстраційний номер платника податків (еРНОКПП) – відображення в електронному вигляді інформації, що міститься в Картці платника податків у мобільному додатку ДІЯ. Уже понад 6,2 млн осіб скористались такою послугою.
Шеринг документів – відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у цифрових документах, під час процедур реєстрації, внесення змін або отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб. Понад 4 тис. осіб скористались можливістю надання еДокумента для отримання адміністративної послуги.
Наша спільна мета – реалізувати проекти цифрової трансформації в системі оподаткування, за допомогою яких адмініструвати та сплачувати податки – максимально зручно і просто. Одним з пріоритетів для нас залишається інтеграція з порталом Дія.
Команда ДПС вітає Мінцифру з 2-ю річницею з дня створення!
Продовжуємо працювати над спільними проєктами діджиталізації в Україні.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/498183.html
Щодо права здійснення ФОП діяльності з виробництва та реалізації тютюнової сировини, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/497712.html повідомила.
Відповідно до п. п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України кодексу (далі – Кодекс) виробництво підакцизних товарів (продукції) – технологічний процес, у тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів.
Пунктом 215.1 статті 215 Кодексу встановлено, що до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.
Відповідно до п. 215.3 ст. 215 Кодексу акцизний податок справляється з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну та обчислюється за ставками, зазначеними в п. п. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (з урахуванням норм п. 17 підрозділу 5 розділу XX Кодексу).
Перелік товарів, які відносяться до товарної позиції згідно з кодами УКТ ЗЕД 2401 відповідають опису «Тютюнова сировина; тютюнові відходи» є підакцизною продукцією та оподатковуються за ставкою акцизного податку 1367,71 гривень за 1 кг (нетто) (пп. 1 п. 17 підрозділу 5 розділу XX Кодексу).
Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є: особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст.212 Кодексу);
Отже, особа, яка виробляє тютюнову сировину, відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу, є платником акцизного податку, як виробник тютюнової сировини.
Крім цього, відповідно до п. п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 Кодексу суб’єкт господарювання підлягає обов’язковій реєстрації як платник акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність.
Звільняються від оподаткування операції з підакцизними товарами:
реалізація та/або передача в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції) (п. п. 213.3.5 п. 213.3 ст. 213 Кодексу);
ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію ферментованої (переробленої) тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або її експорт;
реалізація тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам особами, які виробляють тютюнову сировину на митній території України;
реалізація ферментованої (переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів (п.п. 213.3.13 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).
У разі реалізації тютюнової сировини суб’єктам господарювання, які не є виробниками тютюнових виробів та/або тютюново-ферментаційними заводами, із суб’єктів, що здійснили таку реалізацію, справляється штраф у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої тютюнової сировини. Реалізована таким чином сировина підлягає конфіскації та знищенню (п. 221.5 ст. 221 Кодексу).
Таким чином, суб’єкт господарювання – особа, яка виробляє тютюнову сировину на митній території України, здійснює діяльність з вирощування підакцизних товарів (продукції), є виробником тютюнової сировини, повинен: зареєструватися платником акцизного податку відповідно до п. п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 Кодексу, подавати декларацію акцизного податку, при цьому звільняються від оподаткування операції з реалізації тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам та виробникам тютюнових виробів.
Обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп, установлено нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу.
Зокрема, відповідно до п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи – підприємці (ФОП) і, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Отже, у разі здійснення ФОП діяльності з виробництва та реалізації тютюнової сировини, яка за кодом згідно з УКТ ЗЕД належить до підакцизних товарів, така особа відповідно до норм п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування.
До уваги розробників ПРРО та користувачів АРІ фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що у зв’язку з прийняттям наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», яким внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів в частині їх доповнення обов’язковим реквізитом цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, та у зв’язку з доопрацюванням протоколу передачі інформації «Технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС. Протокол передачі інформації», відбудуться такі зміни у роботі АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету.
Починаючи з 01.10.2021, на основі оновленого протоколу передачі інформації версії 2.1.9.3, редакція 1.4, алгоритми роботи АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету будуть налаштовані з урахуванням зазначених змін.
Тестовий АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету, який розміщено за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua:9443 з 01.09.2021 працює з урахуванням змін, що відповідають налаштуванням основного АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету, яке функціонуватиме з 01.10.2021.
Протоколи передачі інформації, які необхідно використовувати в процесі використання зазначеного АРІ та оновлений опис АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету розміщено на банері «Програмні РРО» в режимі «Опис АРІ фіскального сервера контролюючого органу (Електронний кабінет) версія 01.09.2021.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/498012.html
Уряд схвалив ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Україною та Данією про уникнення подвійного оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що 1 вересня, Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження про подання на ратифікацію Верховною Радою України Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – Протокол і Конвенція).
Зазначеним Протоколом вносяться зміни до Конвенції з метою приведення її положень у відповідність до Модельної Конвенції ОЕСР.
Зокрема, Протоколом передбачається:
► оновлення переліку податків, на які поширюється Конвенція;
► скасування нульової ставки оподаткування роялті у країні, що є джерелом доходу;
►внесення змін до статті щодо надання допомоги у стягненні податків;
► нова редакція статті щодо обміну інформацією, якою передбачається значне розширення можливостей компетентних органів Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією;
► доповнення Конвенції статтею «Право на отримання вигід», що обмежує можливості застосування пільгових положень Конвенції, якщо основною метою будь-якої операції є отримання таких пільг.
Суб’єктами виконання Протоколу є Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) та Державна податкова служба України.
Довідково:
Мінфін послідовно проводить політику щодо перегляду діючих міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування. Метою цієї роботи є приведення вже діючих договорів до стандартів Модельної податкової конвенції ОЕСР.
Станом на сьогодні:
– набрали чинності Протоколи про внесення змін до міжнародних договорів з Швейцарією, Великобританією, Кіпром, Туреччиною, Сінгапуром, Австрією та Нідерландами;
– ратифіковано Верховною Радою України угоду про уникнення подвійного оподаткування з Малайзією;
– готуються до ратифікації міжнародні договори з Іспанією та ОАЕ.
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Мінфіну за посиланням
https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_skhvaliv_ratifikatsiiu_protokolu_pro_vnesennia_zmin_do_konventsii_mizh_ukrainoiu_ta_daniieiu_pro_uniknennia_podviinogo_opodatkuvannia-3058
Закон України № 1539: чи підтверджує подана одноразова декларація факт переходу права на активи, які зазначаються у такій декларації?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що з 01.09.2021 набрав чинності підрозділ 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до абзацу третього п. 1 якого подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така Декларація.
Набрав чинності Порядок обміну інформацією між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 16 червня 2021 року № 627 (далі – Постанова № 627) затвердив Порядок обміну інформацією між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм інформаційної взаємодії між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування через інформаційно-аналітичну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA» з метою ефективного планування дохідної частини місцевих бюджетів за джерелами надходжень та належного виконання затверджених показників за доходами, а також для організації системи здійснення контролю за сплатою до бюджету обов’язкових платежів.
Постанову № 627 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 24.06.2021 № 119.
Постанова № 627 набрала чинності з 01 вересня 2021 року, крім абзаців третього – п’ятого пункту 5 та підпункту 1 пункту 8 Порядку, які набирають чинності з 01 січня 2022 року.
Базу знань ДПС доповнено новою тематикою «Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує про наступне.
У ДПС для формування, обміну та управління податковими знаннями функціонує База знань, яка на сьогодні містить понад 11 тисяч відповідей на запитання, які структуровані за напрямками щодо застосування норм податкового законодавства, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Оскільки з 1 вересня 2021 року стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування, Базу знань було доповнено новою тематикою «Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування», в якій вже наявні майже 60 актуальних відповідей на запитання.
Скористатись Базою знань можливо у вільному доступі через вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» на головній сторінці) або безпосередньо через пошукову систему в інтернет-мережі на сайті «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» чи за посиланням https://zir.tax.gov.ua.
Довідково:
Також на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС крім запитань-відповідей можна ознайомитись із:
– ставками податків та зборів;
– податковим календарем;
– актуальними відповідями на запитання з якими інші платники податків звертаються до Контакт-центру ДПС;
– щоденно володіти інформацією про нові запитання-відповіді в нашій Базі знань;
– приєднатися до сервісу отримання інформації про останні зміни в податковому законодавстві
– отримати інформаційно-довідкові послуги від Контакт-центру ДПС, скориставшись переходом у Viber чи Telegram;
– ознайомитись із переліком адміністративних послуг;
– отримати інформацію про Центри обслуговування платників, та багато іншого.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс налічує понад 3 млн користувачів.
Відгуки щодо роботи ресурсу можна надіслати на адресу: idd@tax.gov.ua.
Протягом 2021 року платники Дніпропетровщини перерахували податків і зборів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску понад 51,6 млрд гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – серпня 2021 року платники Дніпропетровської області сплатили до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у сумі 38 млрд 810,3 млн грн, що більше на 8 млрд 530,7 млн грн, або на 28,2 %, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Так, до державного бюджету протягом поточного року спрямовано 18 млрд 271,9 млн грн, що на 3 млрд 966,1 млн грн (або на 27,7 %) більше надходжень відповідного періоду 2020 року.
До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 20 млрд 538,4 млн гривень. Це на 4 млрд 564,5 млн грн (або на 28,6 %) більше фактичних надходжень восьми місяців 2020 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – серпні 2021 року в області надійшло 12 млрд 865,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 201,0 млн грн (або на 20,6 %).
Про порядок оподаткування ПДВ факторингових операцій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Норми визначені ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).
Підпунктом 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України встановлено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
► надання послуг, пов’язаних з переказом коштів, що надаються учасниками платіжних систем та платіжними організаціями платіжних систем, надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
► відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи;
► переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку.
Отже, факторингові операції не є об’єктом оподаткування ПДВ якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Інші факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.
Порядок врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств минулих податкових (звітних) років
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. (п. п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ). Положення п. п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ, у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, застосовується:
► у 2012 – 2015 роках з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 01 січня 2012 року є від’ємне значення (з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат у 2012 – 2014 роках та зменшенню фінансового результату до оподаткування у 2015 році:
▼ звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відс. суми такого від’ємного значення. У разі якщо 25 відс. суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних податкових періодах;
▼ звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відс. суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відс. суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;
▼ звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відс. суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відс. суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;
▼ звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відс. суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відс. суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах до повного погашення такого від’ємного значення.
При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від’ємного значення об’єкта оподаткування, що склався станом на 01 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів або зменшує фінансовий результат до оподаткування наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 – 2015 років. Таке від’ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від’ємне значення об’єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.
Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень п. 150.1 ст. 150 ПКУ у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, застосовується з урахуванням такого:
► якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від’ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних періодів, що припадають на 2012 – 2014 роки або зменшує фінансовий результат до оподаткування звітних (податкових) періодів, починаючи з 2015 року до повного погашення такого від’ємного значення.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Визначення бази для нарахування ПДФО, якщо заробітна плата нараховується та виплачується в іноземній валюті працівнику – нерезиденту
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов’язань за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України (далі – НБУ) відповідно до Закону № 2473 заходів захисту.
Норми визначені частиною першої ст. 4 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).
Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків визначених частиною другою ст. 5 Закону № 2473 (частина друга ст. 5 Закону № 2473).
Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону № 2473 порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ.
Відповідно до п. 52 розділу VI Положення «Про здійснення операцій із валютними цінностями», затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 2 із змінами та доповненнями дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні та представництва міжнародних організацій на території України мають право здійснювати розрахунки в готівковій іноземній валюті, одержаної з власних поточних рахунків, для оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) власним співробітникам, якщо останні не є громадянами України або не проживають у ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України.
Пунктом 124 розділу Х Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 5) встановлено, що за поточними рахунками в іноземній валюті офіційних представництв, представництв юридичних осіб – нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю (уключаючи представництва іноземних банків), установ (груп управління програмами або проектами міжнародної допомоги та міжнародної технічної допомоги) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства, зокрема, з оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) працівникам офіційних представництв, якщо такі працівники не є громадянами України/не проживають в ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України і працюють в Україні згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) шляхом переказу на рахунки цих осіб, відкриті в банках України або виплати готівкою.
При цьому офіційні представництва мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) працівникам, які не є громадянами України/не проживають в ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України і працюють в Україні згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) (за умови документального підтвердження розрахунку витрат) (п. 125 розд. Х Положення № 5).
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (до п. п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).
Для обчислення бази оподаткування використовується нарахована заробітна плата (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, при нарахуванні та виплаті заробітної плати в іноземній валюті найманому працівнику – нерезиденту, такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування таких доходів.
Документальною перевіркою підприємницької діяльності ФОП
встановлено заниження суми чистого доходу: відповідальність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку) п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Норми визначені п. 123.1 ст. 123 ПКУ.
Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.1 ст. 109 ПКУ).
Разом з тим, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня (п. п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
На суми заниження податкового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
До уваги ФОП – «єдинників»,
які надають в оренду власне нерухоме майно!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Норми визначені п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. п. 4 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві зазначається, зокрема місце провадження господарської діяльності.
Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює здавання в оренду власного нерухомого майна, то в графі «Місце провадження господарської діяльності» заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються усі адреси розташування нерухомого майна, яке буде здаватися в оренду.
Відсотки за депозитом включаються до загальної суми доходу
при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми визначені абзацами першого і четвертого п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.
При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186 зі змінами та доповненнями.
Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку» зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 15).
Згідно з п. 7 НП(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 НП(С)БО 15).
Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абзац восьмий п. п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, відсотки за депозитом та сума безповоротної фінансової допомоги включаються до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки відповідають умовам визначення доходу. Сума поворотної фінансової допомоги не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін. Сума поворотної фінансової допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін, включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Земельна ділянка перебуває у спільній власності (спільній частковій власності) кількох юросіб: обчислення земельного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Норми встановлені п. п. 286.2 ст. 286 ПКУ.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Підпунктом 2 п. 286.6 ст. 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.
Згідно із п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).
Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.
Які товари необхідно реалізовувати через РРО (ПРРО) з програмуванням найменування товарів (послуг) з кодом згідно з УКТ ЗЕД?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
► проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Норми передбачені п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону № 265.
Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД.
Так, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13). При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються: назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).
Водночас, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розділу І Положення № 13).
Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України».
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (частина друга ст. 67 МКУ).
Враховуючи викладене, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Законодавством не передбачено в одній декларації з плати за землю одночасно визначати податкові зобов’язання щодо податку та орендної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми визначені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДПС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.
З урахуванням викладеного, платнику, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.
До уваги платників акцизного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню належать операції з:
► вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України;
► ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру;
► реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії;
► передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві.
Норми встановлені п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форму декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).
Відповідно до норм Порядку № 14 у Додатку 4 «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою» (далі – Додаток 4) до Декларації відображаються лише операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою, операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню не відображаються в Додатку 4 Декларації.
Згідно з п. 13 розділу V Порядку № 14 у разі якщо платник податків вважає, що форма Декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ такий платник має право подати разом з Декларацією Додаток 10 «Зразок доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу» (далі – Додаток 10) та відобразити в ньому операції які не підлягають оподаткуванню у довільній формі за реквізитами Додатка 4.
Крім того, відповідно до п. 30.6 ст. 30 ПКУ суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України:
деякі особливості виправлення помилок в уточнюючій податковій декларації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Норми встановлені п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Форма податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказів Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927 та 31.05.2017 № 545).
Невід’ємною частиною декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у Додатку 4 прим. 1 до декларації (далі – Додаток 4 прим. 1).
Виправлення самостійно виявлених платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України помилок за податковий період, що минув, здійснюється шляхом подання уточнюючої декларації та Додатка 4 прим. 1 до неї з позначкою «уточнююча(ий)» відповідно.
За кожний минулий податковий період, який уточнюється, подаються окрема уточнююча декларація разом з Додатком 4 прим. 1. За відсутності помилок у інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі додатки до уточнюючої декларації не додаються.
В уточнюючих декларації та Додатку 4 прим. 1 до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюється (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.
Зокрема, у рядках 1.1.2 та 1.2.2 уточнюючої декларації та Додатку 4 прим. 1 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: місяць та рік.
Показники рядків 6.1 або 6.2, 8, 9 Додатка 4 прим. 1 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 декларації відповідно.
До картки особового рахунку платника податків із Додатка 4 прим. 1 переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:
– рядку 6.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 5 > р. 6), то (р. 5 – р. 6);
– рядку 6.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 6 > р. 5), то (р. 6 – р. 5);
– рядку 8 – сума штрафу (р. 6.1 х р.7);
– рядку 9 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.
Чи поширюється право податкової застави на корпоративні права?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Норми передбачені п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п. п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Згідно з п. п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ майно, що не може бути предметом застави, визначено у Законі України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу».
Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).
У разі відчуження або оренди, або надання у лізинг майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості (п. 92.2 ст. 92 ПКУ).
Враховуючи наведене, корпоративні права можуть бути предметом податкової застави. Операції з відчуження корпоративних прав, у разі якщо такі права перебувають у податковій заставі, необхідно узгоджувати з контролюючим органом, а також здійснити заміну предмета застави на інше майно.
До уваги юридичних осіб!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що порядок проведення податкових перевірок регулюється главою 8 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також розділом ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема, п. 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Наразі норми ПКУ не передбачають проведення інших перевірок, ніж зазначені у п. 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Водночас положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», яка набрала чинності 09.02.2021, передбачено скорочення строку дії обмежень, встановлених п. 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
► тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;
► документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 ПКУ;
► документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-IX);
► документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
► документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
Пунктом 77.4 ст. 77 ПКУ встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Пунктом 78.1 ст. 78 ПКУ передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких підстав:
► отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
► виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
► контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (абзац перший п. п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
► у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у порядку, передбаченому п. п. 39.5.1.1 п. п. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 ПКУ (п. п. 78.1.14 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
► неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ст. 39 ПКУ звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пп. 39.4 і 39.5 ст. 39 ПКУ (п. п. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
► отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення (п. п. 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
Проведення звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску
не є обов’язковим
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що контролюючі органи зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), а саме: роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Норми встановлені частиною сьомою ст. 14 Закону № 2464.
При цьому, Інструкція про порядок формування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, та порядки формування та подання страхувальниками звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не передбачають обов’язкового проведення платниками звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску.
Інтерв’ю в. о. Голови Державної податкової служби України
Євгена Олейнікова виданню «Цензор.НЕТ»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що в. о. Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков про одноразове (спеціальне) добровільне декларування, ліквідацію схем зловживань з ПДВ та інше розповів в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ»
Детально з інтерв’ю в. о. Голови Державної податкової служби України Євгена Олейнікова можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/498396.html
До уваги роботодавців!
Уряд удосконалив механізм обрахунку середньої заробітної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що Уряд вдосконалив механізм обчислення середньої заробітної плати, що сприятиме спрощенню здійснення розрахунків для суб’єктів господарювання. Відповідну постанову було ухвалено на засіданні Уряду 01 вересня 2021 року: постанова Кабінету Міністрів України (КМУ) від 01 вересня 2021 року № 917 «Деякі питання обчислення заробітної плати» (далі – Постанова № 917).
Згідно з прийнятим рішенням при обчисленні середньої заробітної плати враховуватимуться премії та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця їх нарахування.
Постанова № 917 набрала чинності 04.09.2021 (опублікована у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» 04.09.2021 №170(7038)).
Постановою № 917 викладено у новій редакції абзаци 2 та 3 п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100.
Постановою № 917 також вносено зміни до переліку виплат, які не враховуються до середньої зарплати. Зокрема, до них будуть відноситися виплати, пов’язані зі святковими виплатами, та ще винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.
Рішення Уряду також передбачає зобов’язання роботодавців здійснити перерахунок середнього заробітку працівникам за новими правилами у разі, якщо ними не було забезпечено перерахунок відповідних сум середньої заробітної плати з урахуванням премій та виплат за підсумками роботи за певний період згідно з правилами, що діяли з 12 грудня 2020 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування:
які особи не можуть бути декларантами?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що з 01.09.2021 запроваджено одноразове (спеціальне)добровільне декларування.
Нормами підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.
Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».
Звертаємо увагу, що особи, які мають право відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичної особи, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в межах, визначених п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ.
Визначення операцій з постачання товарів/послуг, які вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).
Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 і 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Земельні ділянки у податковому обліку амортизації не підлягають
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що порядок нарахування амортизації (для платників податку на прибуток, які здійснюють коригування фінансового результату до оподаткування) визначений ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Підпунктом 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що до основних засобів відносяться матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
У п. п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів (необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.
Зокрема, для груп 1 (земельні ділянки), 10 (бібліотечні фонди), 11 (малоцінні необоротні матеріальні активи), 13 (природні ресурси) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені.
Відповідно до п. 7 Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), придбані (створені) основні засоби (у т. ч. земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Перелік витрат, які включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів, визначені п. 8 НП(С)БО 7. При цьому вартість земельних ділянок та природних ресурсів не є об’єктом амортизації (п. 22 НП(С)БО 7).
Отже, з урахуванням положень п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ вартість земельних ділянок, а також бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів та природних ресурсів не підлягає амортизації у податковому обліку.
До уваги роботодавців!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що заробітна плата для цілей розд. ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Норми встановлені п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Відповідно до ст. 24 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 504) у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
У разі переведення на роботу на інше підприємство сума грошової компенсації за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку на доходи фізичних осіб, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Обов’язок зі сплати податку на доходи фізичних осіб покладається на того роботодавця, який здійснює нарахування компенсації і відповідно нарахування та утримання до бюджету і соціальних фондів.
Моментом виплати такого доходу, є дата перерахування грошових коштів іншому підприємству, що є новим місцем роботи працівника. Тобто, роботодавець має виконати всі функції податкового агента.
Якщо суми компенсації за невикористану відпустку з метою оподаткування розглядаються як заробітна плата і входять до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, то вони підлягають оподаткуванню податковим агентом – працедавцем на загальних підставах у тому місяці, коли були нараховані (в даному випадку – у місяці звільнення).
Якщо суму грошової компенсації було обкладено податком на доходи фізичних осіб роботодавцем за попереднім місцем роботи, що було відповідним чином відображено ним у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Податковий розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, підприємство, на яке перейшов працівник, не повинно показувати відомості про суму виплаченої працівнику компенсації у Податковому розрахунку.
ФОП на загальній системі оподаткування
зобов’язані вести облік доходів та витрат
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат.
Норми визначені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок № 261).
Пунктом 1 розділу І Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством (п. 2 розділу І Порядку № 261).
У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи (п. 3 розділу І Порядку № 261).
У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету (п. 4 розділу І Порядку № 261).
У разі ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету самозайнята особа зобов’язана отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, сформований кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді. Після отримання самозайнятою особою кваліфікованого сертифіката відкритого ключа така особа здійснює операції з ведення обліку доходів і витрат відповідно до ПКУ безкоштовно.
У типовій формі, яка ведеться в електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від’ємне або позитивне значення (п. 5 розділу І Порядку № 261).
Юрособу включено до Реєстру ВПП:
куди подається податкова декларація з податку на нерухомість?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр ВПП) та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр ВПП, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.
Норми передбачені п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику закріплює великих платників податків за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків за основним місцем обліку.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку великих платників податків здійснюється в Головних управліннях ДПС в областях, місті Києві.
З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Взяття на облік у контролюючих органах, у тому числі й в частині місця розташування (населеного пункту) нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, регулюється Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Зокрема, п. 1.4 розділу І Порядку № 1588 визначено, що об’єкти, які розташовані у різних населених пунктах, підлягають взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб або рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Підпунктом 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Таким чином, після включення платника податків до Реєстру ВПП та взяття його на облік у відповідному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків за основним місцем обліку, об’єкти нерухомості, які розташовані поза межами адміністративно-територіальних одиниць, що обслуговуються міжрегіональним управлінням ДПС, обліковуються відповідно до вимог п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за їх місцезнаходженням, і таке місцезнаходження згідно з Порядком № 1588 вважається неосновним. Декларація за такі об’єкти нерухомості подається до відповідних Головних управлінь ДПС в областях, м. Києві за їх місцезнаходженням.
Декларація за об’єкти нерухомості, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, що обслуговуються міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, подається до такого міжрегіонального управління.
Про строки, в які контролюючий орган здійснює
реєстрацію ФОП, як платника єдиного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПКУ).
У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п .п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Підпунктом 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
Як визначається у юрособи – «єдинника» третьої групи дохід
при безоплатному отриманні товарів?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що для юридичної особи платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ.
Зокрема, згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Слід зазначити, що відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З огляду на зазначене, до суми доходу юридичної особи платника єдиного податку третьої групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін. При цьому поняття звичайна ціна визначено п. п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, з урахуванням особливостей, обумовлених ст. 39 ПКУ.
Обчислення та сплата транспортного податку юрособою
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що згідно з п. п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Щодо заповнення рядків 4 – 8 розд. ІІІ «Розрахунок
податкового зобов’язання» податкової декларації з плати за землю
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – декларація), використовується для складання звітності починаючи з 01.01.2018, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.
У декларації заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюються (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Вартісні показники декларації зазначаються у гривнях з копійками.
Рядки 4 – 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» декларації заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема:
– у рядку 4 відображається річна та з розбивкою за місяцями нарахована сума зобов’язання за даними раніше поданої декларації, що уточнюється (р. 3 податкової декларації, що уточнюється (або р.5 декларації в редакції наказу ДПА України від 24.12.2010 № 1015 або наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 865));
– у рядку 5 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 3 – р. 4);
– у рядку 6 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 4 – р. 3);
– у рядку 7 – сума штрафу, яка зазначається в колонці 3 ((сума колонок з 4 по 15 рядка 5 лише за місяцями, за якими минув термін сплати) х 3% або 5%);
– у рядку 8 – сума пені обчислена з дотриманням норм ст. 129 Податкового кодексу України. Загальна сума пені зазначається в колонці 3, а в колонках з 4 по 15 з розбивкою за місяцями.
При цьому в рядках з 4 по 6 та 8 розд. ІІІ декларації заповнюються колонки з 3 по 15.
Субʼєкт господарювання тимчасового припинив діяльність: чи можливо призупинити дію ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481)Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Статтею 16 Закону № 481 визначено, що контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на, зокрема, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.
Враховуючи зазначене, суб’єкту господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами та планує призупинити господарську діяльність, необхідно подати заяву на анулювання таких ліцензій.
Чинним законодавством не передбачено можливості призупинення дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами у випадку тимчасового припинення суб’єктом господарювання господарської діяльності.
У разі якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність, але при цьому ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами не анульовані, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний зробити щоквартальний черговий платіж до відповідного бюджету за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Оподаткування акцизним податком операцій із ввезення
на митну територію України з метою вільного обігу електроавтомобілів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Норми встановлені ст. 74 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI.
Підпунктом 215.3.5 прим. 1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України визначено, зокрема, що ставка акцизного податку для транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.
Крім того, ставка акцизного податку для транспортних засобів, зазначених у товарній підкатегорії 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або кількома) встановлюється у розмірі 100 євро за 1 шт.
Довідково: до товарної категорії 8703 10 належать транспортні засоби, спеціально призначені для пересування снігом; спеціальні автомобілі для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічні транспортні засоби:
● 8703 10 11 00 – транспортні засоби спеціального призначення для переміщення снігом, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням;
● 8703 10 18 00 – інші.
Поряд з цим, оподаткування акцизним податком гібридних (HEV) та плагін-гібридних (PHEV) транспортних засобів, тобто тих які оснащені електричними двигунами разом з двигунами інших видів, здійснюється на загальних підставах.
Про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків
у зв’язку зі смертю фізичної особи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що державні органи, родичі, спадкоємці, інші особи подають до контролюючого інформацію про фізичних осіб, які померли, для закриття реєстраційних номерів облікових карток платників податків.
Норми передбачені п. 3 розділу VI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю проводиться у разі:
► отримання Державною податковою службою України із Державного реєстру актів цивільного стану громадян інформації про фізичних осіб, які померли, у порядку подання інформації Міністерством юстиції України відповідно до законодавства;
► подання до будь-якого контролюючого органу державним органом, родичами, спадкоємцями, іншими особами заяви-повідомлення у довільній формі та копії свідоцтва про смерть чи витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (з пред’явленням оригіналів). У разі направлення такого повідомлення поштою копія свідоцтва про смерть або витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян мають бути засвідчені у нотаріальному порядку.
Після закриття в Державному реєстрі реєстраційних номерів облікових карток платників податків у зв’язку зі смертю фізичних осіб такі номери не підлягають використанню надалі, крім випадків, передбачених законом.
У такому самому порядку здійснюється внесення запису про смерть фізичної особи до окремого реєстру Державного реєстру.
Які додатки подаються разом із звітною новою податковою декларацією з рентної плати у разі виправлення показників в окремих додатках?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Норми визначені п. 257.1 ст. 257 ПКУ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 257.3 ст. 257 ПКУ встановлено, що платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки:
► з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
● за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
● за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (п. п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
► з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр (п. п. 257.3.2 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
► з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України – за місцем податкової реєстрації (п. п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
► з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації (п. п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
► з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – за місцезнаходженням лісової ділянки (п. п. 257.3.5 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
► з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України – за місцем його податкової реєстрації (п. п. 257.3.6 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Форма податкової декларація з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
У разі виправлення показників в окремих додатках до поданої звітної Декларації суб’єкт господарювання подає:
● до настання граничного терміну подання Декларації – звітну нову Декларацію разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування;
● після настання граничного терміну подання Декларації – уточнюючу Декларацію разом з тими додатками, в яких виявлені помилки та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта, із зазначенням суми штрафної санкції у розмірі визначеному п. 50.1 ст. 50 ПКУ та пені відповідно до ст. 129 ПКУ.
До уваги платників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що Регламентом Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) передбачено: заява щодо скасування кваліфікованого сертифіката в усній формі подається клієнтом (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДПС засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС, при цьому клієнту (користувач) необхідно повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
► ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;
► ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
ДПС продовжує інформаційну підтримку Держпраці
в проведенні інспекційної кампанії
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє.
Державна податкова служба та її територіальні органи на постійній основі забезпечують аналітичною інформацією органи Держпраці щодо ймовірних фактів використання найманої праці платниками податків без оформлення трудових відносин.
Так, на сьогодні ДПС проводить аналіз діяльності більш ніж 140 тис. платників податків сфери торгівлі та послуг. Результати у розрізі окремих платників, що працюють з ймовірними ризиками використання незадекларованої праці, найближчим часом будуть надані Держпраці для врахування в ході інспекційної кампанії, що триває.
Станом на 02.09.2021 органами Держпраці за інформаційної підтримки ДПС вже виявлено 8,8 тис. працівників, з якими не були оформлені трудові відносини.
З 4072 працівниками трудові відносини оформлено в ході інспекційних відвідувань.
Найбільший відсоток використання праці неоформлених працівників виявлено у платників податків – фізичних осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування (1-3 групи). З 8,8 тис. виявлених неоформлених працівників 5,2 тис. (59 відс.) припадає саме на підприємців – спрощенців.
Необхідно зазначити, що не всі роботодавці відповідально ставляться до виконання своїх обовʼязків та продовжують допускати до роботи неоформлених працівників. У деяких випадках їх кількість складає по 10 осіб та навіть більше.
Так, наприклад, у ході інспекційного відвідування територіальним органом Держпраці закладу громадського харчування в Закарпатській області виявлено 18 працівників, допущених до роботи без належного оформлення трудових відносин. На сьогодні вирішується питання про притягнення фізичної особи – підприємця до встановленої законодавством відповідальності.
Спільна робота органів ДПС та Держпраці з виявлення неоформлених працівників триває.
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/498748.html
Податковим кодексом України встановлено умови для звільнення від оподаткування доходів (прибутку) контрольованих іноземних компаній
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Державною податковою службою України листом від 26.08.2021 № 19398/7/99-00-21-02-02-07 (далі – Лист № 19398) повідомлено, що Міністерство фінансів України листом від 09.08.2021 № 11210-09-62/24813 надано роз’яснення щодо застосування норми податкового законодавства, визначеної пунктом 39 прим2. 4.1 пункту 39 прим.2. 4 статті 39 прим.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якою встановлюються умови для звільнення від оподаткування доходів (прибутку) контрольованих іноземних компаній.
Як зазначено у листі Міністерства фінансів України, відповідно до абзаців першого – п’ятого підпункту 39 прим.2. 4.1 пункту 39 прим.2. 4 статті 39 прим.2 ПКУ, норми якого будуть застосовуватись з 01.01.2022, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:
а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
б) виконується будь-яка з таких умов:
КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену пунктом 136.1 статті 136 ПКУ або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел.
Отже, однією з обов’язкових умов щодо невключення скоригованого прибутку КІК до бази оподаткування контролюючої особи є наявність між Україною та юрисдикцією КІК чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією.
Щодо питання стосовно того, чи є договором про обмін інформацією для цілей вищезазначеної норми ПКУ Конвенція про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах, яку ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VII (далі – Конвенція) зі змінами, внесеними відповідним протоколом, ратифікованим Законом України від 11 січня 2013 року № 21-VII зазначено, що Конвенцію можна вважати чинним договором про обмін податкової інформацією для цілей застосування вимог підпункту 39 прим.2..4.1 пункту 39 прим.2. 4 статті 39 прим.2 ПКУ.
Довідково: з Листом № 19398 можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/76075.html
Закон України № 1539: якщо активи перевищують передбачені законом норми, їх можна задекларувати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» запроваджено одноразове (спеціальне) добровільне декларування.
Нормами п. 10. підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Тобто, сума обсягом 400 тис. гривень визнається доходами, які фізична особа могла накопичити. При цьому інформація про їх надходження до такої фізособи не потрапляла до державних реєстрів.
Отже, декларувати можна ті активи, які перевищують передбачені законом норми. Таке декларування передбачає, що держава визнає, що ці кошти можна легально використовувати.
Інформацію про отримані доходи та сплачені з них податки громадяни мають можливість перевірити, подавши запит щодо отримання таких відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків в Електронному кабінеті або звернутися до центру обслуговування платників і протягом трьох днів також отримати таку довідку.
Підписано Протокол про внесення змін до Угоди між Україною і Катаром про уникнення подвійного оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що 02 вересня 2021 року, Міністр фінансів Сергій Марченко підписав Протокол між Урядом України та Урядом Держави Катар про внесення змін до Угоди про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – Протокол, Угода).
Зазначеним Протоколом вносяться зміни до Угоди з метою приведення її положень у відповідність до Модельної Конвенції ОЕСР.
Зокрема, Протоколом передбачається:
► розширення положень статті 25 Угоди «Процедура взаємного узгодження», відповідно до якої будь-яка домовленість, досягнута компетентними органами України та Катару в рамках процедури взаємного узгодження, повинна виконуватись незалежно від будь-яких обмежень в часі, передбачених національним законодавством Договірних Держав;
► доповнення статті 26 Угоди «Обмін інформацією» положенням, яким передбачається розширення можливостей компетентних органів України та Катару щодо використання отриманої інформації за умови отримання дозволу відповідного компетентного органу, який надав інформацію;
► нову редакцію статті 28 Угоди «Право на отримання вигід», що обмежує можливості застосування пільгових положень Угоди, якщо основною метою є отримання таких пільг.
Суб’єктами виконання Протоколу є Міністерство фінансів України та Державна податкова служба України.
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням
https://mof.gov.ua/uk/news/pidpisano_protokol_pro_vnesennia_zmin_do_ugodi_mizh_ukrainoiu_i_katarom_pro_uniknennia_podviinogo_opodatkuvannia-3062
Перереєстрація РРО здійснюється відповідно до норм законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що у разі перереєстрації з метою використання реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання або представником суб’єкта господарювання надаються:
► реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація»;
► реєстраційне посвідчення.
Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
Норми визначені п. 1 глави 3 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Згідно з п. 2 глави 3 розділу II Порядку у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:
► реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;
► реєстраційне посвідчення.
Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
У разі змін даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та пов’язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення. Після отримання такої заяви контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення. З моменту видачі нового реєстраційного посвідчення попереднє реєстраційне посвідчення вважається таким, що втратило чинність.
При цьому заява з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО (п. 3 глави 3 розділу II Порядку).
Разом з тим, п. 4 глави 3 розділу II Порядку встановлено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.
Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.
Причини, за яких виникає показник «другий ліміт»
у витязі з системи електронного адміністрування ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що правові основи функціонування системи електронного адміністрування (далі – СЕА) ПДВ регулюються ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.
При цьому, з урахуванням змін внесених до ПКУ Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема ст. 200 прим. 1 ПКУ доповнено п. 200 прим. 1.9, яким передбачено, що у разі, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (Sперевищ), а сума, визначена п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (SНакл) є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника SПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника SПопРах незалежно від значення показника SНакл, визначеного відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим п. 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (Sперевищ).
Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН у СЕА ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, за результатами якого показник SПеревищ зменшується на суму податку вказану в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній/розрахунку коригування, та відповідно на таку суму податку збільшується значення показника SНаклВид. Зазначена інформація відображається у витязі з СЕА ПДВ.
Про подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу)
комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 35 частини першої ст. 64, п. 12 частини першої ст. 64 прим. 1, п. 16 частини першої ст. 66 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належить: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному відповідними місцевими радами; до доходів загального фонду районних бюджетів належить: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному районними радами; до доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів належить: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами.
Пунктом 29 частини першої ст. 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змінами та доповненнями встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.
Таким чином, відрахування до бюджету обласних, місцевих, районних бюджетів частини чистого прибутку (доходу) комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями здійснюється відповідно до порядку та нормативів, визначених відповідними обласними, районними та місцевими радами.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 затверджено уніфіковану форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) для усіх суб’єктів господарювання, які зобов’язані нараховувати та сплачувати частину чистого прибутку (доходу) або дивіденди, нараховані на державну частку до державного бюджету.
Форма Розрахунку використовується, зокрема, комунальними унітарними підприємствами для обрахунку частини чистого прибутку (доходу).
При цьому комунальні унітарні підприємства разом із Розрахунком мають подати доповнення та пояснення щодо прийнятих місцевими радами рішень про встановлення розміру відрахування частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.
У такому разі у полі «Наявність доповнення» форми Розрахунку зазначається інформація щодо поданих доповнень та пояснень.
До того ж, під час заповнення Розрахунку комунальні унітарні підприємства проставляють відмітку «Інші» у полі 09 Розрахунку.
Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що Розрахунок, який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.
Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
При цьому Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.
Розрахунок, складений наростаючим підсумком за податкові (звітні) періоди – квартал, півріччя, три квартали подається у строки, визначені п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. При цьому відповідно до п. п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
З урахуванням п. 57.1 ст. 57 ПКУ частина чистого прибутку (доходу), визначена у Розрахунку, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання Розрахунку.
Тур вихідного дня організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів без придбання путівок: що з ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з абзацом першим п. п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 якого до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію осіб з інвалідністю, на території України платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника ПДФО – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тобто, положення вищезазначеного пункту поширюються на платників податків, які отримують виключно путівки від професійної спілки.
Водночас п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО, крім сум, зазначених у п. п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Враховуючи викладене, вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
До уваги фізосіб, які є одночасно ФОП на загальній системі оподаткування
та провадять незалежну професійну діяльність!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не може бути фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) у межах такої незалежної діяльності. При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу (відмінну від незалежної) підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Порядок оподаткування доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Доходи ФОП, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків) (п. 177.1 ст. 177 ПКУ).
Об’єктом оподаткування ФОП на загальній системі оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Згідно з п. 177.5 ст. 177 ПКУ ФОП подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Пунктом 177.10 ст. 177 ПКУ визначено, що фОП зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
ФОП подають річну податкову декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися, зокрема, інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Щодо фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, то порядок оподаткування їх доходів визначено у ст. 178 ПКУ.
Так, відповідно до п. 178.2 ст. 178 ПКУ доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).
Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОП і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Отже, з огляду на викладене, якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність одночасно здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, така особа зобов’язана вести облік доходів і витрат за Типовою формою, у якій відображати отримані доходи та понесені протягом року витрати від здійснення обох видів діяльності.
За результатами звітного року зазначена особа подає одну податкову декларацію у строки, передбачені для фізичних осіб – підприємців (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» зі змінами.
При заповненні податкової декларації поряд з доходами від незалежної та підприємницької діяльності відображаються інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
При цьому фізична особа самостійно розраховує податок на доходи фізичних осіб та сплачує його до бюджету в строки, передбачені п. 57.1 ст. 57 ПКУ, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подачі податкової декларації.
Чи включається до доходу ФОП – «єдинника» сума поверненого завдатку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.
Норми встановлені ст. 570 Цивільного кодексу України 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ)Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
У разі припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком, до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (п. 3 ст. 571 ЦКУ).
Пунктом 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України визначено, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є, зокрема дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Отже, сума завдатку, який згідно з договором надавався платником єдиного податку як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу цього платника податку при його поверненні.
До уваги сільськогосподарських товаровиробників!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми передбачені абзацами першим і четвертим п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.
При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186 зі змінами та доповненнями.
Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку» зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 15).
Згідно з п. 7 НП(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 НП(С)БО 15).
Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абзац восьмий п. п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому, відсотки за депозитом та сума безповоротної фінансової допомоги включаються до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки відповідають умовам визначення доходу. Сума поворотної фінансової допомоги не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін. Сума поворотної фінансової допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін, включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.
ПКУ не передбачено повідомлення юрособою контролюючим органам за місцезнаходженням філій про обрання спрощеної системи оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що умови перебування юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п. п. 298.1.4 п. 298 ст. 298 ПКУ).
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.
При цьому до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається загальна сума доходу, отриманого юридичною особою, з урахуванням доходів відокремлених підрозділів та філій такої особи.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
Слід зазначити, що не можуть бути платниками єдиного податку представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (п. п. 291.5.6 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Тобто, у заяві про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування юридична особа, до складу якої входять відокремлені підрозділи та філії, повинна зазначити також інформацію про такі відокремлені підрозділи та філії.
Слід зазначити, що нормами ПКУ не встановлено обов’язок юридичної особи щодо повідомлення контролюючих органів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та філій про обрання спрощеної системи оподаткування.
У разі визнання судом договору оренди землі недійсним з моменту його укладання, платник має право зменшити податкові зобов’язання
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі – орендна плата).
Норми встановлені п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Згідно зі ст. 2 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161).
При цьому право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).
У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається (частина шоста ст. 21 Закону № 161).
Отже, у разі визнання у судовому порядку недійсним договору оренди землі, строк дії якого закінчився, суб’єкт господарювання не має права зменшити податкові зобов’язання з орендної плати за фактичний строк перебування землі в оренді за таким договором.
У разі якщо строк дії договору оренди землі не закінчився та рішенням суду такий договір визнається недійсним, суб’єкт господарювання має право зменшити податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки тільки з дати набрання законної сили такого рішення суду.
Як здійснюється обмін інформацією між НБУ та ДПС про порушення резидентами терміну розрахунків за операціями з експорту/імпорту товарів?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що уповноважені установи зобов’язані надавати Національному банку України (далі – НБУ) інформацію про валютні операції, що здійснюються суб’єктами валютних операцій через ці установи, а, також про власні валютні операції.
Норми встановлені частиною першою ст. 10 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).
Суб’єкти валютних операцій – резиденти зобов’язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції. Суб’єкти валютних операцій – нерезиденти зобов’язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції, у межах, що стосуються діяльності таких суб’єктів валютних операцій в Україні (частина друга ст. 10 Закону № 2473).
Національний банк України співпрацює з іншими органами державної влади щодо обміну інформацією, пов’язаною із здійсненням валютних операцій, з урахуванням положень законодавства про банківську таємницю (частина п’ята ст. 10 Закону № 2473).
Водночас частиною дванадцятою ст. 11 Закону № 2473 передбачено, що органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, отриманою ними під час здійснення валютного нагляду, з метою реалізації повноважень у сфері валютного регулювання та нагляду.
Крім того здійснюється обмін інформацію з питань забезпечення валютного контролю відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1995 року № 1044 «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю».
Суб’єкти господарювання, які реалізують пальне,
подають податкові декларації акцизного податку за місцем реєстрації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Норми визначені п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Згідно з абзацом п’ятим п. 215.1 ст. 215 ПКУ пальне належить до підакцизних товарів.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Отже, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців. Декларація акцизного податку подається суб’єктом господарювання до контролюючого органу за місцем реєстрації такого суб’єкта господарювання платником акцизного податку.
Спрощена процедура державної реєстрації припинення юрособи в результаті її ліквідації: заходи контролюючого органу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що у разі надходження до контролюючих органів відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (далі – спрощена процедура припинення), контролюючі органи здійснюють такі заходи:
1) відомості про початок спрощеної процедури припинення платника податків вносяться контролюючим органом за основним місцем обліку платника податків до Єдиного банку даних юридичних осіб, фіксуються в журналі реєстрації заяв, повідомлень, інших документів про припинення чи зняття з обліку платників податків за формою № 6-ОПП шляхом внесення нового запису або відміток до раніше внесеного запису та в електронному вигляді доводяться до відома структурних підрозділів контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку юридичної особи та її відокремлених підрозділів;
2) у 20-денний строк від дня отримання відомостей чи документів про початок спрощеної процедури припинення платника податків контролюючими органами за основним та неосновними місцями обліку такого платника податків та його відокремлених підрозділів проводяться заходи, передбачені п. 11.8 розділу ХI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Норми встановлено п. 11.21 розділу ХI Порядку № 1588.
Пунктом 11.8 розділу ХI Порядку № 1588 визначено, що за результатами проведення відповідних заходів у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків, але не пізніше дня закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог відповідальні працівники контролюючих органів вносять до Єдиного банку даних юридичних осіб або підтверджують інформацію щодо наявності/відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів;
3) протягом 30 календарних днів з дати отримання відомостей про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків надсилає до ЄДР відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП;
4) у разі внесення державним реєстратором до ЄДР запису про проведення спрощеної процедури припинення юридичної особи в результаті її ліквідації контролюючий орган здійснює зняття з обліку такого платника податків відповідно до п. 11.17 розділу ХI Порядку № 1588.
Про застосовування коефіцієнта рентабельності у трикратному розмірі облікової ставки НБУ гірничими підприємствами
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що платники обчислюють розрахункову вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за формулою, визначеною п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, елементом якої є коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов’язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини четвертої ст. 45 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР зі змінами та доповненнями запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або іншими уповноваженими підприємствами, установами чи організаціями, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, якщо гірниче підприємство порушило строк регулярної повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин ділянки надр від попередньо проведеної державної експертизи та оцінки, то розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється з урахуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.
Чи має право контролюючий орган вилучати готівку з каси підприємства у рахунок погашення його податкового боргу без згоди керівника?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Норми передбачені п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст. 95 ПКУ).
Згідно з п. 95.5 ст. 95 ПКУ вилучені відповідно до ст. 95 ПКУ готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету або до державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а в разі використання платником податків єдиного рахунку – на такий рахунок, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов’язаннями за періоди, починаючи з 01 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.
У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 млн. грн. та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
У таких випадках:
► рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
► рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» зі змінами та доповненнями.
Про заповнення граф додатка до Звіту про контрольовані
операції у разі відсутності інформації по них
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями.
Звіт складається, зокрема із додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.
У додатку (додатках) до Звіту наводяться, дані про особу (осіб), яка є стороною (сторонами) контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовану(і) операцію(ії). В інформації до додатка наводиться інформація про ознаки пов’язаності платника податків із відповідним контрагентом відповідно до п. п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 4 розділу І Порядку).
Розділами ІV – VI Порядку визначено порядок заповнення розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту та «Інформації про ознаки пов’язаності осіб» до додатка до Звіту.
Відповідно до п. 28 розділу ІV Порядку графа 24 додатка до Звіту заповнюється у разі групування контрольованих операцій у їх сукупність для відображення узагальненої інформації у випадках, передбачених п. 6 розділу I Порядку. У такому разі у графі проставляється цифра «1».
Отже, у разі відсутності інформації, що зазначається у графах додатка до Звіту (у тому числі у графі 24), такі графи не заповнюються.
Які документи мають право перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірки дотримання працедавцем законодавства про працю?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Норми встановлені п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ).
Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п. 80.6 ст. 80 ПКУ).
ФОП має право надіслати запит на отримання
довідки про доходи через Електронний кабінет
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Норми встановлені ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 393).
Згідно з абзацом першим п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет, зокрема, забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Слід зазначити, що Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді може сформувати виключно фізична особа.
Однак, за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець (далі – ФОП) має можливість надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:
– регіон в якому знаходиться орган ДПС;
– орган ДПС, до якого відправляється лист;
– тип документа;
– тематика звернення;
– короткий зміст листа;
– сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).
Запит на отримання довідки про доходи (далі – Запит) складається у довільній формі та повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається із Запитом, предмет Запиту.
Датою подання Запиту є дата його реєстрації в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого Запиту до органу ДПС автора електронного Запиту буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації.
Інформацію щодо отримання та реєстрації Запиту в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Враховуючи викладене, ФОП (єдиний податок, загальна система оподаткування) має право надіслати Запит у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси.
Довідка про доходи формується в довільній формі та надсилається платнику податків поштою у термін, передбачений ст. 20 Закону № 393.
До уваги платників рентної плати за користування
надрами для видобування природного газу!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Державна податкова служба України повідомила, що середня митна вартість імпортного природного газу, що склалась у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України з 01.08.2021 по 31.08.2021, становить 11457,1313 грн/тис. куб. м, або 427,8809 дол. США/тис. куб. метрів.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/499540.html
Протягом поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до місцевого бюджету на 4 млрд 564,5 млн грн більше ніж у минулому році
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує.
Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – серпень 2021 року склали майже 20 млрд 538,4 млн грн, що на 4 млрд 564,5 млн грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 12 млрд 202,3 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 188,6 млн гривень.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2021 року 3 млрд 140,2 млн грн, що на 956,6 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
Платники, що застосовують спрощену систему, протягом січня – серпня поточного року сплатили єдиного податку на суму 2 млрд 378,6 млн грн, що на 379,4 млн грн більше рівня аналогічного періоду 2020 року.
Замикає четвірку лідерів сплата рентних та ресурсних платежів, яких надійшло майже 1 млрд 292,2 млн грн, що перевищує майже на 735,6 млн грн минулорічні показники.
Про терміни подання заяви за формою № 1-ПДВ
при добровільній реєстрації платником ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п. п. 6 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
Норми визначені п. п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).
Особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних (п. 183.5 ст. 183 ПКУ).
Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.
У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ст. 183 ПКУ).
Пунктом 183.7 ст. 183 ПКУ передбачено, що заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих згідно з абзацом першим п. 183.7 ст. 183 ПКУ.
Порушення вимог закону неприбутковою організацією, який регулює
діяльність такої неприбуткової організації: наслідки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
► утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
► установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;
► установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
► внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Які юридичні особи можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, встановлено п. п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Підпунктом 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ передбачено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (п. п. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Отже, порушення неприбутковою організацією, яка перебуває у Реєстрі, вимог закону, який регулює її діяльність, що призводить до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру з нарахуванням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 і 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та переходом до сплати податку на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників цього податку.
Чи оподатковуються ПДФО вартість проїзду, проживання та харчування учасників спортивних заходів – спортсменів – осіб з інвалідністю?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що загальні правові, організаційні, соціальні та економічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту визначено Законом України від 24 грудня 1993 року № 3808-ХІІ «про фізичну культуру і спорт» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3808) відповідно до ст. 47 якого фінансування розвитку фізичної культури і спорту здійснюється відповідно до Закону № 3808 та інших нормативно-правових актів за рахунок коштів відповідного державного та місцевого бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ якого платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПФДО) є фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування ПДФО резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Перелік доходів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО визначено ст. 165 ПКУ, зокрема, суми коштів, надані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та їх спілками платникам податку – учасникам конгресів, симпозіумів, зборів, конференцій, пленумів, з’їздів, фестивалів, виставок, концертів, реабілітаційних заходів, фізкультурно-спортивних заходів та конкурсів, які провадяться такими організаціями, як компенсація витрат на проживання, харчування та проїзд до місця проведення заходів та у зворотному напрямку (п. п. 165.1.42 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Разом з тим, відповідно до п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді:
► суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника ПДФО, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом ІV ПКУ (п. п. «г» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ПКУ);
► вартості харчування, безоплатно отриманого платником ПДФО, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств ( абзац перший п. п. «б» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ПКУ).
Додатково до винятків, передбачених п. п. «а» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ПКУ не вважаються додатковим благом платника ПДФО одержані кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для осіб з інвалідністю, у тому числі які призначені для участі осіб з інвалідністю в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику ПДФО – учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів (абзац другий п. п. «б» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ПКУ).
Також не вважається додатковим благом платника ПДФО сплачена закладом культури вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, що пов’язані з участю такого платника податку у створенні та показі (проведенні) культурних, у тому числі гастрольних, заходів, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками ПДФО (абзац четвертий п. п. «б» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ПКУ).
Водночас, ця норма не містить посилань на те, що доходи, одержані платником ПДФО – учасником спортивних заходів у вигляді, зокрема, проживання, проїзду, харчування, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зазначене лише вказує, що такі доходи не є додатковим благом.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).
Порядок заповнення показників додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (додаток 4ДФ) до Розрахунку визначений п. 4 розділу IV Порядку.
Звертаємо увагу, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства кожний конкретний випадок оподаткування доходу фізичних осіб слід розглядати з урахуванням документів, що пов’язані з отриманням таких доходів.
ФОП – «загальносистемник» в декларації за результатами календарного року зазначає і доходи від підприємницької діяльності, і інші доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Норми встановлені п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ФОП, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову Декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п. п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
ФОП подають річну Декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року).
Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ ФОП у податковій Декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Форма податкової Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177).
Відповідно до п. 8 розділу IІІ Інструкції у відомостях про власне майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду, емфітевзис):
1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.
Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;
2) кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:
1 – коду рядка;
2 – номера категорії об’єктів;
3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;
4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);
5 -– загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);
6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;
7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язана подавати за результатами календарного року податкову Декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.
Сума коштів, які вносяться на розрахунковий рахунок ФОП – «єдинника» іншою фізичною особою, включаються до доходу такого платника
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (ФОП) відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Згідно з Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку визначення складу доходів суб’єктів господарювання – фізичних осіб – платників єдиного податку, затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1183, кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу ФОП – платника єдиного податку з врахуванням вимог ст. 292 ПКУ.
Сума коштів, які вносяться на розрахунковий рахунок ФОП – платника єдиного податку іншою фізичною особою, включаються до доходу такого платника.
Про випадки та строки, у які контролюючий орган має право анулювати реєстрацію юрособи як платника єдиного податку третьої групи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі:
► подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
► припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
► у випадках, визначених, зокрема, п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Норми встановлені п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки, зокрема:
► у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
► у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
► у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
► у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
► у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
До уваги фізичних осіб – «пільговиків» з земельного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
Разом з цим на підставі п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
► особи з інвалідністю першої і другої групи;
► фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
► пенсіонери (за віком);
► ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;
►фізичні особи, визнані Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 796) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Норми передбачені абзацом першим п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Крім того, Законом України від 28 грудня 2014 року № 76 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» виключено абзац п’ятий частини другої ст. 2 Закону України від 27 лютого 1991 року № 791а-XII «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким виключено зону посиленого радіоекологічного контролю (4 зона), та виключено ст. 23 Закону № 796, якою були визначені компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4. Тобто пільги щодо сплати земельного податку фізичним особам, які віднесені до осіб категорії 4, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не надаються.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Разом з цим, п 281.3 ст. 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 282 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Отже, фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку (незалежно від кількості земельних ділянок у її власності), подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія), договір оренди землі, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства:
► до 01 травня поточного року – якщо станом на 01 січня поточного року фізична особа має у власності одну земельну ділянку або декілька;
► протягом 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу та/або права власності – якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки.
Для яких валютних операцій передбачено
одержання індивідуальної ліцензії НБУ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) банки надають банківські та інші фінансові послуги, якщо вони є валютними операціями, на підставі банківської ліцензії.
Згідно із п. 2 ст. 9 Закону № 2473 небанківські фінансові установи на підставі ліцензії Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій здійснюють такі валютні операції:
1) торгівля валютними цінностями в готівковій формі;
2) переказ коштів;
3) здійснення розрахунків у іноземній валюті на території України за договорами страхування життя;
4) факторинг (у частині здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами та клієнтами за операціями з міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезидента);
5) інші валютні операції, визначені НБУ.
У ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій зазначаються валютні операції, які дозволяється здійснювати небанківській фінансовій установі на підставі цієї ліцензії.
Небанківські фінансові установи здійснюють валютні операції, пов’язані з наданням фінансових послуг такими установами, без отримання ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій у випадках та порядку, встановлених НБУ.
Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону № 2473 оператори поштового зв’язку надають фінансові послуги з переказу коштів, якщо вони є валютними операціями, та (або) фінансові послуги з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.
Оператори поштового зв’язку здійснюють валютні операції, пов’язані з наданням фінансових послуг такими операторами, без отримання ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій у випадках та порядку, встановлених НБУ.
Ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій діють безстроково (п. 4 ст. 9 Закону № 2473).
До уваги суб’єктів господарювання,
які здійснюють роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту)!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 грн на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством (частина двадцять восьма ст. 15 Закону № 481).
Алкогольні напої – це продукти, зокрема, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД (ст. 1 Закону № 481).
Підпунктом 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України сидр та перрі (без додання спирту) з УКТ ЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00 виділено в окрему позицію «Сидр та перрі (без додання спирту)» та віднесено до товарної позиції 2206 «Інші зброджені напої».
Таким чином, сидр та перрі належать до алкогольних напоїв, тому плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додання спирту) справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Щодо зміни розпорядника акцизного складу,
на якому наявні залишки пального
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) повідомляє, що, розпорядник акцизного складу – це суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Норми встановлені п. п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно п. 5 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408) платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ). Один акцизний склад реєструється виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
У разі реєстрації нового акцизного складу такому акцизному складу засобами СЕАРП та СЕ автоматично присвоюється уніфікований номер, який є єдиним у СЕАРП та СЕ і зберігається за акцизним складом до моменту анулювання його реєстрації.
У разі введення в експлуатацію нових акцизних складів після реєстрації особи як платника акцизного податку платник акцизного податку – розпорядник акцизного складу подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу.
Анулювання реєстрації акцизного складу здійснюється в разі виведення акцизного складу з експлуатації та подання заяви з відміткою про анулювання реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ. У разі подання зазначеної заяви платником акцизного податку надсилається повідомлення про закриття та припинення експлуатації такого об’єкта оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.
Анулювання реєстрації акцизного складу проводиться за умови, що в СЕАРП та СЕ дорівнюють нулю значення показників обсягів залишків пального/спирту етилового, що обліковуються за таким акцизним складом за всіма кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Для зміни розпорядника акцизного складу, на якому наявні залишки пального, новий розпорядник такого акцизного складу, до скасування реєстрації акцизного складу попереднім розпорядником, подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу. Такому акцизному складу присвоюється новий уніфікований номер в СЕАРП та СЕ.
У день зміни власника акцизного складу, на якому наявні залишки пального для передачі таких залишків складається акцизна накладна, у графі «Акцизний склад з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» якої зазначається уніфікований номер реєстрації в СЕАРП та СЕ акцизного складу попереднього власника, а у графі «Акцизний склад на який фізично відвантажене (отримане) пальне» – уніфікований номер реєстрації в СЕАРП та СЕ акцизного складу нового власника. В графі «Опис товару згідно з УКТ ЗЕД» перед описом товару зазначаються дата та номер документа та причина зміни розпорядника.
Після передачі залишків пального на акцизному складі попередній розпорядник акцизного складу подає заяву про анулювання реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ попередньо анулювавши реєстрацію витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників, що наявні на акцизному складі.
Проведення процедури ліквідації банку:
закриття рахунків платників податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) інформує, що банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.
Норми встановлені п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України.
Згідно з ст. 77 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» із змінами та доповненнями банк може бути ліквідований:
1) за рішенням власників банку;
2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292) (далі – Порядок № 721), передбачено, що у разі ліквідації банку повідомлення про закриття рахунків платників податків (далі – Повідомлення) подає голова ліквідаційної комісії або ліквідатор чи уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку (далі – ліквідатор банку).
Якщо ліквідатор банку не має можливості відправлення/приймання електронних Повідомлень з використанням телекомунікаційних мереж, то Повідомлення подається ліквідатором банку в паперовому вигляді (додатки 2, 3 та 4 до Порядку № 721) в день закриття рахунку особисто або надсилається поштою з повідомленням про вручення на адресу відповідного контролюючого органу, у якому обліковується платник податків. Повідомлення засвідчується підписом ліквідатора банку. Використання банком чи ліквідатором банку печатки не є обов’язковим.
Визначення платників екологічного податку
за розміщення побутових відходів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженої наказом ДПС України від 16.12.2011 № 258, платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.
Підставою для проведення документальної позапланової перевірки
є звернення (заява) юридичної особи/ФОП
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) нагадує, що п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ) визначено підстави, за наявності яких проводиться документальна позапланова перевірка.
Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення платника податків (абзац перший п. 78.2 ст. 78 ПКУ).
Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (абзац перший п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
Тобто, на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки після прийняття рішення керівника контролюючого органу, яке оформлюється наказом, проводиться документальна позапланова перевірка.
Поряд з цим, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків (абзац другий п. 78.2 ст. 78 ПКУ).
Чи є базою нарахування єдиного внеску роялті?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Соборного та Шевченківського районів м. Дніпра) звертає увагу, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми визначені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.
При цьому, згідно з п. п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі – Перелік).
Відповідно до п. 9 розділу I Переліку винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві, не є базою нарахування єдиного внеску.
За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області