Витрати, дозволені до включення до податкової знижки за 2015 рік

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що право фізичних осіб (резидентів) – платників податку на доходи фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, на податкову знижку регламентується статтею 166 «Податкова знижка» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, перелік витрат, які дозволено включати до податкової знижки, з урахуванням відповідних обмежень до них наведений у пункті 166.3 статті 166 ПКУ, а саме:

ПІДСТАВА	ВИТРАТИ	ОБМЕЖЕННЯ
Підпункт 166.3.1 п.166.3 ст.166 ПКУ	Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом	Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання
Підпункт 166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ	Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям	Розмір внесків не повинен перевищувати 4 % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік
Підпункт 166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ	Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання	Понесені витрати у 2015 році на здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення не повинна перевищувати 1710 грн., у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року
Підпункт 166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ	Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення	Понесені витрати у 2015 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): при страхуванні платника податку – 1710 грн.; при стахуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення – 855 грн.
Абзац другий п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій	Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік
Абзац третій п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми витрат на оплату державних послуг, пов’заних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита	Обмежень не встановлено
Підпункт 166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми коштів, сплачених у зв’зку з переобладнанням транспортного засобу	Витрати, пов’зані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути перереєстрований у відповідних органах
Підпункт 166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ	Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним	Понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла

Яка відповідальність передбачена до роботодавця

за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до частини 12 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної сплати або не у повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні у порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст.9 Закону №2464).

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464 визначено, що суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою.

Штраф у розмірі 20% несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (п. 2 частини одинадцятої ст.25 Закону №2464).

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п.6 частини одинадцятої ст.25 Закону №2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст.25 Закону №2464).

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст.26 Закону №2464).

Згідно зі статтею 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х зі змінами та доповненнями:

1. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 301.09 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Про терміни зберігання первинних документів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 19.09.2016 №20303/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС) повідомила про терміни зберігання первинних документів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, здійснення контролю за платниками податків та зборів, їх права та обов’язки, повноваження і обов’язки посадових осіб контролюючих органів під час проведення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Згідно з абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу (п.44.1 ст.44 Кодексу).

Відповідно до п.44.3 ст.44 Кодексу платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.1 ст.44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Що стосується вимоги надання до контролюючого органу документів, термін зберігання яких перевищує 1095-денний термін, то згідно з п.102.1 ст.102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 Кодексу, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

У випадках, визначених п.102.2 ст.102 Кодексу, грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п.102.1 ст.102 Кодексу.

Лист №20303 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69882.html