Внесені зміни до порядків реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2016 №837 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.10.2016 за №1323/29453) (далі – Наказ №837) внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».
Так, зокрема, відповідно до змін, внесених Наказом №837, передбачено наступне:
«у разі наявності у суб’єктів господарювання книг обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО) за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року №417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за №1618/24150 (у редакції наказу Міністерства доходів і зборів України від 24 грудня 2013 року №844) (далі – Порядок №417), такі книги ОРО можуть бути зареєстровані, перереєстровані у відповідному контролюючому органі, а також використовуватись відповідно до абзацу п’ятого цього пункту;
зареєстровані книги ОРО за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку №417, можуть використовуватись суб’єктами господарювання до скасування реєстрації таких книг ОРО. У разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі книги ОРО можуть використовуватись за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума податку на додану вартість».
Наказ №837 набрав чинності 04.11.2016 (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 04.11.2016 №85).
Хто є платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин орендованими стаціонарними джерелами?
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до підпункту 240.1.1 п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Стаціонарне джерело забруднення це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п.14.1.230 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Об’єктом та базою оподаткування є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ).
Отже, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у разі використання орендованих стаціонарних джерел забруднення, є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 120.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Затверджені нові типові форми з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядок їх складання
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.09.2016 №818, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.10.2016 за № 1336/29466 (далі – Наказ №818), затверджені нові типові форми з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору, а саме:
– Акт введення в експлуатацію основних засобів;
– Акт приймання-передачі основних засобів;
– Акт внутрішнього переміщення основних засобів;
– Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів;
– Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів;
– Акт списання основних засобів (часткової ліквідації);
– Акт списання групи основних засобів;
– Акт списання транспортних засобів;
– Акт списання вилучених документів з бібліотечного фонду;
– Інвентарна картка обліку об’єкта основних засобів;
– Інвентарна картка групового обліку основних засобів;
– Інвентарна картка обліку тварин і багаторічних насаджень;
– Розрахунок амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів);
– Розрахунок амортизації інших необоротних матеріальних активів;
– Акт переоцінки основних засобів.
Зазначеним Наказом також затверджено Порядок складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору.
Наказ №818 набрав чинності 04.11.2016, тобто з дня його офіційного опублікування (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 04.11.2016 №85).
Якщо платник звернувся до контролюючого органу
із заявою про проведення перевірки
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 28.10.2016 №11397/Є/99-99-14-03-03-14 (далі – лист ДФС №11397) на запит платника щодо строків прийняття контролюючим органом рішення про проведення позапланової перевірки за зверненням платника податків повідомила наступне.
Відповідно до пункту 75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) документальні перевірки проводяться контролюючими органами у межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ.
Згідно з підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПКУ документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПКУ.
Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 ст.78 ПКУ.
При цьому рішення про проведення документальної позапланової перевірки приймається у порядку, встановленому пунктом 78.4 ст.78 ПКУ, з урахуванням положень пункту 78.2 ст.78 ПКУ та пункту 3 розділу II Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
Разом з тим у разі надходження заяви платника податків про проведення перевірки з урахуванням пунктів 78.2 та 78.4 ст.78 ПКУ керівником контролюючого органу може бути прийнято рішення про проведення перевірки такого платника податків. При цьому слід звернути увагу, що у ПКУ відсутня норма щодо обов’язкового проведення контролюючим органом перевірки за заявою платника податків та строків для прийняття рішення про призначення такої перевірки.
Щодо висновку, який міститься у листі Державної податкової адміністрації України від 05.08.2010 №7720/6/23-4015/486 (далі – лист №7720), про можливість застосування до позачергової податкової перевірки термінів проведення, які визначені для позапланової виїзної перевірки, то слід зазначити таке.
Надані у листі №7720 роз’яснення ґрунтуються на положеннях Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», які діяли до набрання чинності ПКУ і не можуть бути враховані при визначенні строків прийняття рішення про проведення позапланової перевірки за зверненням платника податків.
Лист №11397 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/70145.html