Впродовж січня юристи ДФС Дніпропетровщини відстояли справи у судах на суму 42,4 млн. грн

З початку 2016 року на розгляді у судах різних інстанцій за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 10325 справ різних категорій на загальну суму позовних вимог 11,7 млрд. грн. З розглянутих судами у січні поточного року 19 справ на суму 57,3 млн. грн., на користь територіальних органів ГУ ДФС Дніпропетровщини вирішено 14 справ на суму 42,4 млн. грн., що складає 74% від суми розглянутих судами справ. Зокрема, протягом січня поточного року за результатами розглянутих 10 судових справ за позовами платників про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень на загальну суму 42,5 млн. грн., 6 рішень на загальну суму 27,7 млн. грн. судами прийнято на користь територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Це складає 65% від суми розглянутих судами таких справ. «Такі результати свідчать про якісну аргументацію та доказову базу, на якій ґрунтуються наші позовні вимоги. Кожен юрист фахово підходить до кожної справи, що направляється до суду. Водночас ми зміщуємо акцент у нашій роботі на досудове врегулювання спірних питань, які виникають із платниками податків», –наголошує в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук.

Актуально для платників податку на додану вартість!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України у листі від 22.02.2016 №6111/7/99-99-19-03-02-17 (далі – лист ДФС №6111) надані роз’яснення щодо порядку заповнення додатка 2 до Податкової декларації з податку на додану вартість «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – Додаток 2)

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

У разі, якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов’язання, у платника формується від’ємне значення податку на додану вартість (далі – ПДВ) звітного (податкового) періоду, яке відповідно до пункту 200.4 статті 200 Кодексу може бути зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у Додатку 2, порядок заповнення і подання якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289).

Отже, для відображення сум ПДВ, за рахунок яких сформовано від’ємне значення звітного (податкового) періоду, у колонці 2 Додатка 2 слід зазначати індивідуальний податковий номер постачальника, у якого придбано товари/послуги, за рахунок яких сформовано від’ємне значення ПДВ.

Лист №6111 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66712.html

Кабмін затвердив Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України з внесеними змінами та доповненнями щодо об’єктів оподаткування транспортним податком Кабінет Міністрів України постановою від 18.02.2016 №66 затвердив Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі – Методика №66) та вніс зміни до додатків 1 та 2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі – Постанова №66). Методика №66 встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі – автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком. Пунктом 13 Методики №66 визначено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає Державній фіскальній службі України інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Середньоринкова вартість легкових автомобілів розміщується на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту у режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість легкового автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об’єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг. Постанова №66 набрала чинності 19.02.2016.

Держава зробила крок на зустріч бізнесу з метою легалізації робочих місць та підвищення рівня заробітної плати!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909), який набрав чинності 01.01.2016, зокрема, внесені зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Відповідно до внесених змін єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464. встановлюється за єдиною ставкою у розмірі 22%, визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 статті 8 Закону №2464). Таким чином, при нарахуванні єдиного внеску не враховується клас професійного ризику виробництва. Починаючи зі звітного періоду «січень 2016 року», скасовано утримання єдиного внеску із нарахованого доходу застрахованих осіб .

Насьогодні актуальною темою є боротьба з виплатою заробітної плати у «конвертах», реалізація гарантій оплати праці і організація заходів недопущення виникнення заборгованості по її виплаті. Підприємства та громадяни – суб’єкти господарювання, при виплаті заробітної плати повинні дотримуватися чинного законодавства.

Працівники, отримуючи гроші в «конвертах», є заручниками самих себе. Одержуючи нелегальну винагороду в результаті домовленості із працедавцем, працівник позбавляє себе соціальних виплат і гарантій. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів.

Суб’єктам господарювання варто пам’ятати: використання нелегальної робочої сили, неоформлення трудових стосунків або несвоєчасна реєстрація трудових відносин з найнятим робітником – це порушення трудового законодавства, яке передбачає адміністративну, фінансову і кримінальну відповідальність.