ГоловнаНовиниВРУ зареєстровано законопроект про внесення змін до оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства

ВРУ зареєстровано законопроект про внесення змін до оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства

Опубліковано Вт, 11/10/2016

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує, що 04.10.2016 у Верховній Раді України (далі – ВРУ) було зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства» за №5225 (далі – Законопроект №5225), який 05.10.2016 направлено на розгляд комітетів ВРУ.

Як зазначається у пояснювальній записці до Законопроекту №5225, пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, якими запровадити мінімальне податкове соціальне зобов’язання (далі – МПСЗ), об’єктом оподаткування яким стануть сільськогосподарські угіддя, а його ставка становитиме 1% нормативної грошової оцінки земель (далі – НГО) гектара сільськогосподарських угідь.

Платниками МПЗС будуть фізичні та юридичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), а у випадку, якщо земельна ділянка або земельна частка (пай) надається в оренду – землекористувачі (орендарі).

При цьому за концепцією цього Законопроекту платник – фізична особа сплачуватиме до бюджету позитивну різницю між розміром податкових зобов’язань з МПСЗ і загальною сумою сплаченого за звітний (податковий) рік податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на доходи, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції.

Також при обчисленні податкового зобов’язання з МПСЗ фізичної особи з обрахунку виключається мінімальна земельна площа розміром в 1 га. Це дозволить уникнути оподаткування 73% сільських домогосподарств.

У свою чергу, платник – юридична особа сплачуватиме до бюджету позитивну різницю між розміром податкових зобов’язань з МПСЗ та загальною сумою ПДФО, утриманого та сплаченого юридичною особою, як податковим агентом, з доходів фізичних осіб від надання земельної ділянки або частки (паю) в оренду та заробітної плати своїх працівників, а також єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого та сплаченого на фонд заробітної плати юридичної особи.

Водночас проектом пропонується встановлення мінімальних ставок земельного податку на рівні 0,6% НГО, при цьому дозволивши юридичним особам, що є платниками податку на прибуток підприємств на загальних підставах, зменшувати свої зобов’язання зі сплати податку на прибуток підприємств на суму сплаченого земельного податку, а фізичним особам – зменшувати свої зобов’язання зі сплати ПДФО з доходів від продажу сільськогосподарської продукції на суму сплаченого земельного податку.

Проблему виробників сільськогосподарської продукції у проекті пропонується вирішити шляхом запровадження окремої ставки єдиного податку для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, незалежно від суб’єкта, який використовує такі угіддя та структури його доходу.

Також запропонованими змінами до Податкового кодексу України передбачено збереження спеціального режиму оподаткування для тваринництва, овочівництва, виноградарства, садівництва, а також виробництва цукрового буряку на постійній основі.

Законопроект №5225, пояснювальна записка та порівняльна таблиця до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства» розміщені на офіційному веб-порталі ВРУ за посиланням:

Чи повинна фізична особа – власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоповерховому жилому будинку сплачувати земельний податок?

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє наступне.

Відповідно до п.287.8 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно із пунктом 286.6 статті 286 Кодексу за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Пунктом 286.1 ст.286 Кодексу визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Таким чином, фізична особа – власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

До уваги посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звертає увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД у розділі «Новини» за посиланням http://acskidd.gov.ua/news повідомив наступне.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) у 2016 році службові особи, які на день початку роботи системи подання та оприлюднення декларацій займають згідно зі статтею 50 цього Закону відповідальне та особливо відповідальне становище, до яких у тому числі віднесено посади державної служби категорії «А» та «Б», зобов’язані подати щорічні декларації за минулий рік у порядку, встановленому цим Законом, протягом 60 календарних днів після початку роботи системи.

Таким чином, для подання декларації за минулий рік суб’єкт декларування має використовувати особистий ключ електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), отриманий для виконання своїх службових обов’язків.

Разом з цим, особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування протягом звітного року, отримують послуги ЕЦП як фізичні особи, а не як посадова особа органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації державної форми власності.

Додатково повідомляємо, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №145-р «Про забезпечення надання послуг електронного цифрового підпису державним службовцям, які займають посади, віднесені до категорій А і Б, та інші прирівняні до них посади» акредитовані центри сертифікації ключів Міністерства юстиції України, Державної фіскальної служби України та Державної казначейської служби України здійснюють надання послуг електронного цифрового підпису суб’єктам декларування на безоплатній основі.

Про оподаткування ПДФО вартості річного приміського квитка, що видається роботодавцем працівнику

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 23.09.2016 №20735/6/99-99-13-02-03-15 (далі – лист ДФС №20735) повідомила про оподаткування вартості річного приміського квитка, що видається роботодавцем працівнику.

Згідно з Правилами перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв’язку від 27.12.2006 №1196 зі змінами та доповненнями (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.04.2007 за №310/13577) (далі – Правила №1196), вартість пільгового абонементного квитка на один місяць становить, як правило, суму вартості 26 поїздок за встановленим тарифом, повного – 40 і «вихідного дня» – 14 поїздок. Перевізник на окремих дільницях може встановлювати меншу кількість поїздок при обчисленні вартості абонементного квитка (пункт 34.2 розділу 34 «Приміський тариф» Правил №1196).

Вартість абонементних квитків, виданих більше ніж на один місяць, визначається множенням вартості місячного квитка на кількість місяців (пункт 34.3 розділу 34 Правил №1196).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Згідно з підпунктом «е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 розділу IV Кодексу до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену статтею 167 Кодексу (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі, якщо юридичною особою (роботодавцем) видається фізичній особі (працівнику) річний приміський квиток, вартість якого визначається множенням вартості місячного квитка на кількість місяців, то річна вартість цього квитка включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо у місяці її нарахування. При цьому юридична особа (роботодавець) повинна виконати усі встановлені Кодексом функції податкового агента, застосовуючи ставку ПДФО 18%, визначену п.167.1 ст.167 Кодексу.

Яка відповідальність передбачена до роботодавця за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску?

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує.

Відповідно до частини 12 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У разі несвоєчасної сплати або не у повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні у порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст.9 Закону №2464).

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464 визначено, що суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою.

Штраф у розмірі 20% несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (п. 2 частини одинадцятої ст.25 Закону №2464).

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п.6 частини одинадцятої ст.25 Закону №2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст.25 Закону №2464).

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст.26 Закону №2464).

Згідно зі статтею 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х зі змінами та доповненнями:

1. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про терміни зберігання первинних документів

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 19.09.2016 №20303/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС) повідомила про терміни зберігання первинних документів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, здійснення контролю за платниками податків та зборів, їх права та обов’язки, повноваження і обов’язки посадових осіб контролюючих органів під час проведення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Згідно з абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу (п.44.1 ст.44 Кодексу).

Відповідно до п.44.3 ст.44 Кодексу платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п.44.1 ст.44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Що стосується вимоги надання до контролюючого органу документів, термін зберігання яких перевищує 1095-денний термін, то згідно з п.102.1 ст.102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 Кодексу, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

У випадках, визначених п.102.2 ст.102 Кодексу, грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п.102.1 ст.102 Кодексу.

З січня по вересень поточного року громадяни Дніпропетровщини задекларували понад 3,4 млрд. грн. доходу

З початку 2016 року більше 48 тисяч мешканців Дніпропетровської області надали до фіскальних органів декларації про майновий стан та доходи. Загальна сума задекларованих доходів за минулий рік склала понад 3,4 млрд. грн.

До сплати за результатами декларування підлягає 78,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, що на 5,5 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору до сплати складає 13,2 млн. грн. Повернення ж з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 7873 громадянина на загальну суму 9,3 млн. грн. Про це повідомив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Геннадій Ткачук.

Про одержані в 2015 році понад мільйонні статки повідомили 300 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 1,4 млрд. грн.

Податковий календар з 17 по 25 жовтня 2016 року

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомляє, що

17 жовтня, понеділок, останній день подання:

– звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за вересень (форма №ЗВР-1) за вересень 2016 року, якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;

– довідки про використані розрахункові книжки за вересень 2016 року

19 жовтня, середа, останній день подання:

– декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать спільному підприємству з іноземними інвестиціями – резиденту України і знаходяться за її межами, за IIІ квартал 2016 року;

– коригування попередньої заявки-розрахунку про потребу у марках акцизного податку на жовтень 2016 року

останній день сплати:

– авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб фізичними особами – підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування за III квартал 2016 року;

– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за III квартал 2016 року

20 жовтня, четвер, останній день подання:

– податкової декларації з ПДВ за вересень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

– декларації акцизного податку за вересень 2016 року;

– податкової декларації рентної плати за вересень 2016 року з розрахунком:

• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

– податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за вересень 2016 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у вересні 2016 року;

– звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (форма №Д4 (місячна)) за вересень 2016 року

останній день сплати:

– авансового внеску з єдиного податку за жовтень 2016 року платниками, віднесеними до першої та другої груп;

– єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за вересень 2016 року (крім гірничих підприємств);

– доплати за вересень 2016 року (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку *

*Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, чинних відповідно до норм Податкового кодексу України (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Кодексу).

25 жовтня, вівторок, останній день подання

– декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію на листопад 2016 року.

Загальні правила оподаткування операцій з постачання товарів/послуг під забезпечення боргових зобов’язань покупця аграрною розпискою

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує, що Державна фіскальна служба України у зв’язку із численними запитами платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) щодо порядку оподаткування ПДВ операцій платників податку, пов’язаних з обігом аграрних розписок, повідомила наступне.

Відносини суб’єктів господарювання, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок, регулюються Законом України від 06.11.2012 №5479-VІ «Про аграрні розписки» (далі – Закон №5479).

Відповідно до статті 1 Закону №5479 аграрна розписка – це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а у разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а у разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо у рамках обігу аграрних розписок (товарних та фінансових) відбувається одна з подій – або відвантаження товару (та, відповідно, отримання аграрної розписки), або оплата вартості товарів, що будуть відвантажені у подальшому (та боргові зобов’язання, за якими оформлюється аграрна розписка), у платника ПДВ на дату події, що відбулась раніше («перша подія»), виникають податкові зобов’язання з ПДВ за вказаною операцією.

При цьому база оподаткування ПДВ за такими операціями визначається відповідно до пункту 189.7 статті 189 Кодексу виходячи з договірної вартості, визначеної у порядку, встановленому пунктом 188.1 статті 188 Кодексу, без урахування дисконтів або інших знижок.

Чи є платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними будинками власники квартир

(жилих приміщень) у таких будинках?

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформує.

Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п.14.1.34 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Згідно зі ст.42 Земельного кодексу України від 27.10.2001 №2768-ІІІ зі змінами та доповненнями земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням викладеного, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними жилими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.

Власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку до бюджету за земельні ділянки під такими будинками.

Керівник фіскальної служби Дніпропетровщини Оксана Томчук щиро привітала студентів – юристів

Напередодні Дня юриста виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук побувала у стінах Університету митної справи та фінансів і привітала студентів юридичного факультету.

Оксана Томчук, яка за своєю професією фаховий юрист, висловила впевненість, що: «коли ви отримаєте дипломи і оберете свій професійний шлях у стінах фіскальної служби, вже відбудеться і суддівська реформа, і реформа правоохоронних органів і ми нарешті зможемо говорити про те, що ми живемо у правовій державі».

Під час виступу Оксана Томчук побажала майбутнім юристам натхнення і впевненості в собі. «Університет митної справи та фінансів – один з кращих навчальних закладів області, який дає можливість отримати спеціалізацію в будь-якій галузі права. Тож, бажаю вам зважено обирати свої подальші професійні шляхи».