Вторинні водокористувачі з 01.01.2018 не є платниками рентної плати за воду

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з 01.01.2018 платниками рентної плати за спеціальне використання води є суб’єкти господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Первинні водокористувачі – водокористувачі, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води (ст. 42 Водного кодексу України від 06.06.1995 № 213/95-ВР зі змінами та доповненнями).

Такі водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання.

Розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до Декларації з рентної плати (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.15 № 719 зі змінами.

Вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно договору на поставку води, та були платниками рентної плати за спеціальне використання води, востаннє визначали податкові зобов’язання за IV квартал 2017 року та подавали Декларації разом з Додатком 5.

Отже, вторинні водокористувачі з 01.01.2018 не є платниками рентної плати за спеціальне використання води і такі водокористувачі за податкові періоди 2018 року не подають Декларації разом з Додатком 5. При цьому заява про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води такими водокористувачами до фіскальних органів не подається.

Податок на нерухомість: особливості обчислення

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з 01.01.2018 визначені норми, відповідно до яких сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок).

В 2018 році до 01 липня громадяни отримають податкові повідомлення – рішення про сплату податку за 2017 рік, а в окремих випадках – за останні три роки, якщо за 2015 та 2016 роки податок не було сплачено. Сума податку залежить від ставок, прийнятих органами місцевого самоврядування, за місцезнаходженням житлової або комерційної нерухомості і від розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня року, за який проводиться нарахування податку.

Відповідно до п. 266.7 ст. 266 ПКУ податкове повідомлення – рішення про сплату податку надсилається платнику податку за місцем його реєстрації.

Всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у порядку, визначеному ПКУ (п. 63.5 ст. 63 ПКУ)

Інформація щодо місця реєстрації – це інформація внесена до інформаційних баз фіскальної служби на момент, коли громадяни звертались до фіскальних органів з метою отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків. Слід зазначити, що згідно з п. 70.7 ст. 70 ПКУ, протягом місяця після зміни місця реєстрації громадянин зобов’язаний повідомити про такі зміни контролюючий орган, де він перебуває на обліку. Якщо платник не повідомляє органи ДФС про зміну місця реєстрації, то податкове повідомлення – рішення надсилається на адресу, інформація про яку міститься в контролюючому органі, тобто стару адресу. Отже, платник податку у цьому випадку не буде ознайомлений із сумою нарахованного податку. В свою чергу, така ситуація призводить до виникнення податкового боргу і штрафних санкцій.

Таблиця даних платника ПДВ: порядок заповнення

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 117), платник ПДВ має право подати до ДФС України таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку № 117.

Відповідно до п. 30 Порядку № 117 у Таблиці зазначаються:

► у графі «Код згідно з КВЕД ДК 009:2010» – види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010). При цьому цей код потрібно вказувати в кожному рядку;

► у графі «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016-2010 (придбання (отримання) товарів/послуг)» – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі – ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником ПДВ. Кожний код УКТ ЗЕД (що відповідає певному товару) зазначається в окремому рядку навпроти рядка, у якому зазначений вид діяльності;

► у графі «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП 016-2010 (постачання (виготовлення) товарів/послуг» – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником ПДВ.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні ПН/РК, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК буде призупинена.

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника ПДВ права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Платник ПДВ має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Пунктом 31 Порядку № 117 визначено, що Таблиця подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

До уваги суб’єктів господарювання, які реалізують алкогольні напої

на території м. Дніпра!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що 24.04.2018 набрав чинності Закон України від 22.03.18 № 2376-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових» яким внесено зміни до ст. 153 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 481) щодо надання сільським, селищним та міськім радам в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиницівстановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.18 № 41/32 встановлена заборона продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) на території м. Дніпра з 22.00 до 07.00 години щодня, у тому числі у вихідні дні та на свята.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 153 Закону № 481 у розмірі 6 800 гривень.