вул. М. Грушевського, 70
Як рахується час роботи в режимі офлайн?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 3 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:
– відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;
– дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. 2 розд. V Порядку № 317).
Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (додаток 4 до Порядку № 317 (ідентифікатор J/F1316901)), далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).
Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО «завершення режиму офлайн».
В програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу проведеного в режимі офлайн.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо фізособи є власником коштовного годинника та дороговартісної зброї?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. п. «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, інші активи фізичної особи, у тому числі майно.
Згідно з п. п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
– витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
– вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Нікопольським підприємцям детально
про обов’язкове застосування РРО/ПРРО у 2022 році
Днями, у м. Нікополі фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено семінар з фізичними особами-підприємцями (далі – ФОП), головною темою якого стало «Особливості застосування РРО та ПРРО у 2022 році». У заході прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у дніпропетровській області Мазур Ольга (в онлайн форматі), начальник Нікопольської ДПІ Міщенко Наталія, заступник начальника Нікопольської ДПІ Груздовська-Буличева Ганна та фахівці Нікопольської ДПІ.
Начальник Нікопольської ДПІ ГУ ДПС Наталія Міщенко повідомила, що ФОП – платники єдиного податку ІI-IV груп, незалежно від обсягу річного доходу, з 1 січня мають використовувати РРО або ПРРО. Суб’єкти господарювання на свій власний вибір можуть використовувати або класичний, або програмний РРО, залежно від своїх потреб. Реєстрація ПРРО відбувається у режимі онлайн в Електронному кабінеті.
Податківці повідомили, що суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПPPO, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Під час заходу платників ознайомлено з формою та порядком обліку товарних запасів, роз’яснено, для яких платників податків ведення такого обліку є обов’язковим. Також, податківці нагадали, що ПРРО може бути встановленим на смартфон, планшет, комп’ютер чи будь-який інший пристрій, що підтримує операційну систему Windows, Android та має підключення до мережі Інтернет.
Також працівники податкової відповідали на запитання щодо особливостей торгівлі через мережу Інтернет, відповідальності за порушення при застосуванні РРО і ПРРО. Податківці звернули увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ розміщено банер «Програмні РРО», де опубліковані нормативно-правові акти, повідомлення-роз’яснення для платників, форми ПРРО, інструкції щодо заповнення форм, матеріали щодо впровадження програмних РРО і відеоуроки.
На завершення платники податків отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Нове повідомлення про прийняття на роботу – в електронній формі!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що 05.01.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 року № 1392 (далі – Постанова № 1392), якою внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 і від 17 квітня 2019 року № 328.
Постановою № 1392 оновлено форму повідомлення про прийняття працівника на роботу.
На офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms_deklar.htm. в переліку розміщено формати нового повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту (F3001002 – для фізичних осіб та J3001002 – для юридичних осіб).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги платників рентної плати за користування надрами
для видобування корисних копалин!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.
ДПС України з метою ефективного адміністрування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для інформування платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин доводить до відома лист Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України від 18.01.2022 № 04-32/10-2022/12506.
У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики (далі – Комітет) розглянуто звернення від 06.12.2021 № 1203/2/99- 00-04-01-03-02 щодо надання методологічної допомоги з питань набрання чинності змін Закону України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).
Відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Відповідно до пункту 3 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України відноситься прийняття законів.
16 січня 2020 року Верховною Радою України був прийнятий Закон № 466, який згідно пункту 1 розділу II набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 23 травня 2020 року, крім:
– змін до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, абзаців десятого, двадцять першого пункту 42-1.2, абзаців сьомого, восьмого пункту 42-1.5 статті 42-1, пункту 64.5 статті 64, підпункту 78.1.21 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, підпункту “е” підпункту 141.4.1, абзаців восьмого – одинадцятого підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141, статті 256, підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 липня 2020 року;
– змін до підпунктів 14.1.49, 14.1.162, 14.1.265 пункту 14.1 статті 14, підпункту 17.1.16 пункту 17.1 статті 17, підпункту 39.4.7 пункту 39.4 статті 39, пунктів 44.6, 44.7 статті 44, абзаців першого та другого пункту 53.1 статті 53, пунктів 58.1, 58.2 статті 58, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пунктів 86.7, 86.8 статті 86, статей 102, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 123, 124, 126, 127, 128, 129, 130, 131, підпунктів “в”-“ґ” пункту 137.5 статті 137, пунктів 140.1, 140.2 статті 140, пункту 277.1 статті 277, підпункту 1 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;
– доповнення Податкового кодексу України статтею 39 прим.2, що набирає чинності з 1 січня 2022 року;
– доповнення Податкового кодексу України статтями 112 прим.1, 125 прим.1, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;
– змін до підпунктів 14.1.56-3, 14.1.56 прим. 4, 14.1.107, 14.1.109, 14.1.114, 14.1.148, 14.1.190, 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 19 прим. 1.1.13, 19 прим.1.1.16 – 19 прим. 1.1.18 пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 215.1, підпунктів 215.3.2, 215.3.2 прим. 1, 215.3.3, 215.3.3 прим. 1 пункту 215.3 статті 215, пункту 221.2 статті 221, підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222, статей 226 і 227, назви та пунктів 228.1 – 228.4, 228.7-228.9 статті 228, пункту 17 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;
– змін до підпункту 133.1.5 пункту 133.1 статті 133, підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134, підпункту “д” пункту 137.5, пункту 137.9 статті 137, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пунктів 170.13 і 170.13 прим. 1 статті 170, пункту 297.6 статті 297, що набирають чинності з 1 січня 2022 року.
Таким чином, Верховна Рада України прийняла Закон № 466 та визначила, що зміни до підпунктів 252.20 та 252.22 статті 252 Податкового кодексу України, а саме зміни ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, набрали чинності 23 травня 2020 року.
Згідно частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд не застосовує закон чи інший правовий акт лише в тому разі, якщо суд доходить висновку, що такий закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України.
Закон № 466 в частині набрання чинності прийнято у відповідності до положень статті 94 Конституції України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про оподаткування ПДВ операцій
з ввезення товарів у митному режимі реімпорту
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 ч. другої ст. 78 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі – МКУ), що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п. п.194.1.1 п.194.1 ст.194 ПКУ.
Норми визначені п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 3 ч. другої ст. 78 МКУ передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені, товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:
а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;
б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Як визначається загальне мінімальне податкове зобов’язання платників податку на прибуток – власників земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку на прибуток підприємств (податок) – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, встановлено п. 141.9 ст. 141 ПКУ.
Підпунктом 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
– кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;
– сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
– загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. п. 141.9.2 або 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
– різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Згідно з п. п. 141.9.2 п. 141.9 ст. 141 ПКУ для платника податку, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п. п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, дорівнює або перевищує 75 відс., різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
– податок на прибуток підприємств;
– податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
– єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
– земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь;
– рентна плата за спеціальне використання води;
– 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Підпунктом 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ визначено, що для платника податків, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п. п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, становить менше 75 відс., різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
– податок на прибуток підприємств у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
– податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п. п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
– податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь;
– єдиний податок платника єдиного податку четвертої групи (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
– єдиний податок платника єдиного податку третьої групи (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну) у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п. п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
– земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь;
– рентна плата за спеціальне використання води у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п. п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
– 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Зокрема, п. п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що часткою сільськогосподарського товаровиробництва є питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.
Джерелом інформації при складанні розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва є дані бухгалтерського обліку.
У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховуються у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п. п. 141.9.4 п. 141.9 ст. 141 ПКУ).
Відповідно до п. п. 141.9.5 п. 141.9 ст. 141 ПКУ при позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.
У разі визначення платником податку від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.
Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.
Слід зазначити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому п. 65 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, зокрема, що штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПКУ, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік не застосовуються.
При обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених, зокрема підпунктами 141.9.2, 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року (п. 66 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про терміни, в які фізособа подає податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплачує задекларовану нею суму податкових зобов’язань
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з 01.01.2022 розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2021 році.
Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан та доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п. п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан та доходи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
За неподання або несвоєчасне подання декларації про отримані доходи
для ФОП передбачена відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Крім того, згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 136 гривень).
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн до 136 гривень).
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ для відповідного року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До якого бюджету фізособа, яка провадить незалежну професійну діяльність, сплачує задекларовані зобов’язання з ПДФО і військового збору?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Згідно з п. п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до розділу Х Порядку № 1588 взяття на облік платників податків в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) здійснюється протягом місяця після отримання, зокрема заяви за формою № 5-ОПП для платників, відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку (п. 10.8 розділу Х Порядку № 1588).
Частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами і доповненнями (далі – БКУ) встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 БКУ є, зокрема, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, оскільки вони не є суб’єктами господарювання.
Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.
Відповідно до п. 178.4 ст. 178 та п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строк до 1 травня року, що настає за звітним, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суми податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, зазначені в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Згідно з п. п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п. п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі зміни фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, сплата задекларованих зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб і військового збору та сум утриманих податку на доходи фізичних осіб і військового збору з доходів, нарахованих (сплачених) на користь найманих працівників, з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням, здійснюється до відповідних бюджетів за новим місцезнаходженням.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Обчислення суми податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки, для юрособою
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок) – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги платників єдиного податку!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи – підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Норми встановлені п. п. 5 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» із змінами та доповненнями, належать:
– сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
– сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);
– сировина піщано-гравійна (пісок);
– сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);
– інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами ПРРО,
має засвідчувати відкриття зміни
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю. Реквізити такої господарської зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати:
► відкриття зміни;
► проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802). Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.
При зміні кваліфікованого електронного підпису касира необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 із зазначенням даних про ідентифікатор ключа з нового сертифіката касира.
Нагадуємо, що реєстрація касира в розділі «Програмний РРО» Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) здійснюється шляхом подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Інструкція щодо заповнення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 розміщена у банері «Програмні РРО» за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Яким чином суб’єкт господарювання може завантажити програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій»?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкт господарювання може завантажити програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» скориставшись вебпорталом Державної податкової служби України за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Програмний реєстратор розрахункових операцій.
Для завантаження програмного забезпечення потрібно скористатись будь-яким браузером (для Google Chrome існують окремі налаштування для завантаження файлів з ftp).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Як заповнюється графа «Порядковий номер за рік
за видом декларації» податкової декларації з плати за землю?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (далі – Наказ № 560), використовується платниками до 01.01.2018. Починаючи з 01.01.2018 запроваджується форма декларації, затверджена Наказом № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9).
Зокрема, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації, зазначається номер, який дорівнює послідовно наростаючому числу залежно від кількості поданих відповідних декларацій.
Декларації з позначкою «земельний податок» нумеруються окремо від декларацій з позначкою «орендна плата».
При цьому нумерація проводиться окремо по типу декларацій («Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»).
Наприклад, якщо платник плати за землю подає до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки першу уточнюючу податкову декларацію, в якій уточнюється податкове зобов’язання із земельного податку, то у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «1». При поданні протягом року другої уточнюючої декларації щодо земельного податку, у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «2».
В аналогічному порядку здійснюється нумерація нових звітних декларацій.
Нова звітна декларація приймається тільки до граничного строку подання та при наявності звітної декларації. Отже, звітна декларація подається один раз, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації за типом «Звітна» проставляється «1».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA