Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Рівень надходжень ПДВ до бюджету свідчить, що схеми махінацій з цим податком стало набагато складніше реалізувати і відповідно велика кількість платників від них відмовилась. Про це зазначив в інтервʼю виданню «Економічна правда» в.о. Голови ДПС Євген Олейніков.

За його словами, індикативи надходжень податку на додану вартість, які закладалися в бюджет, не досягалися протягом 2017 – 2019 років. У 2020 році спочатку індикатив встановлювався на рівні 96,8 млрд гривень. Потім через COVID його було знижено до 75,4 млрд гривень, але надалі підвищено до 77,6 млрд гривень. Загалом у 2020 році при початковому індикативі у 96,8 млрд грн та остаточному у 77,6 млрд надходження ПДВ склали 117,7 млрд гривень.

У 2021 році індикатив з надходжень ПДВ до бюджету було спочатку визначено на рівні 136 млрд грн, а з останніми змінами до бюджету підвищено до 142 млрд гривень. З них, за результатами 10 місяців, з урахуванням жовтня, надійде 127 мільярдів гривень. Тобто до кінця року залишається 15 мільярдів.

Ще одним показником, який засвідчує ефективність адміністрування ПДВ, є співвідношення надходжень і кінцевого споживання.

«ПДВ – це податок на кінцеве споживання. Відповідно, ці показники мають корегуватися. І вони дійсно корегуються. Що ми бачимо? Показник 2020 року був одним з найкращих за останні 10 років. Показник 2021-го є найкращим за останні 10 років. Найгіршим був 2013 рік, в період роботи так званих «майданчиків Клименка»», – повідомив Євген Олейніков.

За його словами, щомісяця ДПС зупиняє реєстрацію податкових накладних 10 –16 тисяч платників податків з більш ніж 200 тисяч платників, які декларують ПДВ і проводять операції.

Приблизно 55 – 60 % від зупинених податкових накладних реєструються за результатами розгляду поданих до ДПС документів. Тобто ДПС отримує підтвердження від платника, що операція насправді мала місце і відповідає вимогам законодавства. До решти зупинених накладних у ДПС дійсно виникають питання.

«У середньому в стані зупинення, коли це навіть не оскаржується, залишається від 1,5 до максимум 2 мільярдів гривень ПДВ – це те, що навіть платники податків не оскаржують, але це те, що намагалися реалізувати. Минулого року було більше», – підкреслив Євген Олейніков.

 

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/518350.html

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

З яких питань доцільно звертатись безпосередньо

до центрів сервісного обслуговування РРО

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/518254.html повідомила про наступне.

Інформуємо суб’єктів господарювання, які є користувачами реєстраторів розрахункових, що з питань:

– спроможності (технічних можливостей), зареєстрованої ними касової техніки, виконувати вимоги чинної редакції Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2016 № 13;

– необхідності чи/або можливості проведення робіт з доопрацювання наявної у них касової техніки з метою дотримання вимог щодо форми та змісту розрахункових документів;

– термінів, які надавались для здійснення такого доопрацювання;

доцільно звернення безпосередньо до центрів сервісного обслуговування, з якими укладено договори про сервісне обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Щодо перспектив виконання річних індикативних показників

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС проаналізувала ситуацію щодо виконання індикативних показників доходів бюджету, визначених Міністерством фінансів України на 2021 рік.

З урахуванням фактичних надходжень до загального фонду державного бюджету за 10 місяців 2021 року в сумі 488,2 млрд грн, для досягнення річних індикативних показників, визначених для ДПС (575,3 млрд грн), необхідні надходження в обсязі 87,2 млрд грн, або 15,1 відс. річного індикативу.

 

Це в середньому за місяць близько 43 млрд гривень, при цьому фактичні середньомісячні надходження за 10 місяців 2021 року становлять 46,1 млрд грн (без урахування частини чистого прибутку та дивідендів).

Зокрема, для досягнення річного індикативу з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (сальдо) необхідно 7 млрд грн на місяць, при тому що середньомісячні надходження становлять 12,8 млрд гривень.

Отже, ДПС не вбачає ризиків щодо досягнення річних індикативних показників, навіть з урахуванням введених карантинних обмежень, у зв’язку з поширенням на території України респіраторної хвороби COVID-19.

При цьому слід зазначити, що річні індикативні показники доходів державного бюджету для ДПС у 2021 році збільшувалися двічі на загальну суму 40 млрд грн, у т. ч. у травні – на 8 млрд грн, у жовтні – на 32 млрд гривень.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/518859.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

До уваги платників!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що  на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/8071.html розміщено відео (випуск 4), присвячене кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Загальний фонд держбюджету з початку 2021 року отримав

майже 6,5 млрд гривень ПДФО від платників Дніпропетровського регіону

 

Протягом січня – жовтня 2021 року платники Дніпропетровського регіону спрямували  до загального фонду держбюджету майже 6,5 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження виросли на суму понад 1,1 млрд гривень.

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 ПКУ.

ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету ПДФО є податковий агент.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Військовий збір: державний бюджет у січні – жовтні 2021 року

від платників Дніпропетровщини одержав більш ніж 1,2 млрд гривень

 

З початку 2021 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 1,2 млрд грн військового збору. Сума у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року зросла майже на 200 млн гривень або на 19,3 відсотки.

Нагадуємо, що нормами п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є:

– фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

– фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

– податковий агент.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Платники ПДВ Дніпропетровської області спрямували протягом

січня – жовтня 2021 року до державного бюджету майже 9,3 млрд гривень

 

Протягом десяти місяців поточного року платниками Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету спрямовано майже 9,3 млрд гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року надходження виросли на 12,1 % або більше ніж на 1 млрд гривень.

Нагадуємо, що ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з:

– постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

– постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

– постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів;

– постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об’єктів відвідувачами;

– постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;

– постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);

г) 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Місцеві бюджети Дніпропетровського регіону протягом

десяти місяців поточного року поповнились податком на нерухомість

майже на 591 млн гривень

 

Платники Дніпропетровського регіону протягом десяти місяців 2021 року поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на суму майже 591 млн грн, у порівнянні з січнем – жовтнем минулого року надходження виросли на 44,4 % або майже на 182 млн гривень.

Звертаємо увагу, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Нормами Податкового кодексу України визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Прийнято Постанову «Про висновки та пропозиції до проекту

Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік»

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

За результатами розгляду у першому читанні проєкту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік (реєстр № 6000), Верховна Рада України схвалила висновки та пропозиції до проєкту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік як Бюджетні висновки Верховної Ради України.

Постановою Кабінету Міністрів України доручено підготувати проєкт Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік до другого читання відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України та подати його на розгляд Верховної Ради України.

Згідно з висновками та пропозиціями, показники проекту Державного бюджету на 2022 рік розраховані виходячи з основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку на 2022 рік, передбачених у схваленому постановою КМУ від 31.05.2021р. № 586 прогнозі на 2022-2024 рр. та у Декларації-2022-2024, зокрема:

► прогноз номінального ВВП становить 5368,7 млрд грн (факт за 2020 р. – 4191,9 млрд грн, прогноз на 2021 р. – 4505,9 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 3,8 % (факт за 2020 р. – падіння на 4 %, прогноз на 2021 р. – зростання на 4,6 %), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 106,2 % (факт за 2020 р. – 105 %, прогноз на 2021 р. – 107,3 %).

Загальні показники проекту Державного бюджету на 2022 рік є такими:

► доходи – у сумі 1267,4 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 191,4 млрд грн, або на 17,8 %, та затверджених із змінами на п. р. на 159,96 млрд грн, або на 14,4 %);

► видатки – у сумі 1441,9 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 153,8 млрд грн, або на 11,9 %, та затверджених із змінами на п. р. на 96,9 млрд грн, або на 7,2 %);

► повернення кредитів – у сумі 10,28 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 0,76 млрд грн, або на 8 %, та затверджених із змінами на п. р. на 1,7 млрд грн, або на 19,7 %);

► надання кредитів – у сумі 23,74 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 8,7 млрд грн, або на 57,9 %, та затверджених із змінами на п. р. на 6,1 млрд грн, або на 34,9 %);

► дефіцит (фінансування) – у сумі 188 млрд грн (менше фактичних за 2020 р. на 29,6 млрд грн, або на 13,6 %, та затвердженого із змінами на п. р. на 58,6 млрд грн, або на 23,8 %).

Проєкт Постанови зареєстровано за № 6000-П.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі Верховної Ради України за посиланням

 

https://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/215824.html

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Нагадування платникам, які здійснюють контрольовані операції

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.10.2021 закінчився термін подання звітності про контрольовані операції з трансфертного ціноутворення за 2020 рік.

Звертаємо увагу, що 19.03.2021 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 841 «Про внесення змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Наказ № 841), яким було внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Звіт).

Наказ № 841 виданий згідно з п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою приведення у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2020 звітного року, необхідно було подавати за оновленою формою та у порядку, затвердженими Наказом № 841.

Водночас Звіти, подані платниками до набрання чинності Наказом № 841, вважаються дійсними.

Відповідні роз’яснення наведені у листі ДПС України від 10.06.2021 № 13408/7/99-00-21-02-03-07.

 

 

Особливості накладення кваліфікованого електронного підпису на ПН/РК

у разі звільнення уповноваженої особи

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами) (далі – Порядок № 1246).

ПН/РК приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог п. 192.1 ст. 192, підпунктів 200 прим.1.3, 200 прим.1.9 ст. 200 прим.1 та підпунктів 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.07.2020 №261) (далі – Порядок № 557).

Статтею 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів № 851 та № 2155.

Статтею 6 Закону № 851 встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа використовується електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.

Пунктом 10 Порядку № 1246 передбачено, що до ЄРПН приймаються ПН/РК, складені в електронній формі з накладенням:

► кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

► кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою – підприємцем.

Визначення, зміна переліку уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації від імені платника податків, а також визначення їхніх повноважень здійснюється керівником платника податків.

Отже, у разі звільнення особи, уповноваженої підписувати ПН/РК до закінчення граничного терміну їх реєстрації в ЄРПН, реєстрація ПН/РК здійснюється з накладенням кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Декларація з податку на прибуток підприємств зазнала змін

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 04 червня 2021 року № 317 внесено зміни у форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (декларація).

Так, з’явився новий рядок 7.1 в декларації для відображення повного найменування постійного представництва/відособленого підрозділу, через який нерезидент здійснює діяльність в Україні, їх місцезнаходження і найменування контролюючого органу за місцем обліку.

У додаток ПН до рядка 23 ПН декларації додана нова позиція для відображення нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) одержувачем (власником) доходу.

В додатку РІ до рядка 03 РІ декларації:

– рядок 3.1.14 щодо збільшення фінансового результату до оподаткування «Сума витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (підпункт 140.5.15 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)» замінено на «Сума витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у потоковому звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат потокового звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)»;

– рядок 3.2.6 щодо зменшення фінансового результату до оподаткування «Сума бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.4.8 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України);

– підрозділ «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу XX Податкового кодексу України» розділу 4 «Інші різниці» доповнили двома новими рядками:

– рядок 4.2.22 щодо зменшення  фінансового результату до оподаткування «Сума отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України);

– рядок 4.2.23 щодо зменшення  фінансового результату до оподаткування «Сума списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 2 3 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 2 4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України).

У додатку АМ Декларації після рядка за кодом А17 додали новий рядок наступного змісту: (КП) Капіталізовані проценти, включені до собівартості необоротних активів (підпункт 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України)».

Наказ № 317 набув чинності з 17.09.2021.

Отже, з урахуванням вимог п. 46.6 ст. 46, Податкового кодексу України оновлена форма податкової звітності застосовується для звітності за IV квартал 2021 року.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Розрахунки між фізособою та юрособою за інвестиційні активи проводяться самостійно: чи виконує функцію податкового агента інвестиційна фірма?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок оподаткування інвестиційного прибутку встановлено п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 якого податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) ПДФО за ставкою, визначеною п. п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, та сплачує (перераховує) утриманий ПДФО до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника ПДФО від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

На виконання положень ПКУ Міністерством фінансів України наказом від 22.11.2011 № 1484 із змінами та доповненнями та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 22.11.2011 № 1689 із змінами та доповненнями затверджено Методику визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента.

Водночас, п. п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що при застосуванні платником податку норм п. п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Статтею 44 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3480) визначено, що діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених Законом № 3480.

Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами включає такі види діяльності:

► субброкерську діяльність;

► брокерську діяльність;

► дилерську діяльність;

► діяльність з управління портфелем фінансових інструментів;

► інвестиційне консультування;

► андеррайтинг та/або діяльність з розміщення з наданням гарантії;

► діяльність з розміщення без надання гарантії.

Разом з тим, перелік операцій, які можуть здійснюватися без участі або посередництва інвестиційної фірми, визначено частиною дванадцятою ст. 36 Закону № 3480.

Деривативні контракти, які є фінансовими інструментами, та правочини щодо фінансових інструментів, вчинені без участі (посередництва) інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою ст. 36 Закону № 3480, є нікчемними (частина тринадцята ст. 36 Закону № 3480).

Враховуючи викладене, при здійсненні фізичною та юридичною особами операцій з торгівлі цінними паперами, які відповідно до вимог законодавства провадяться з використанням послуг інвестиційних фірм, податковим агентом є інвестиційна фірма. При цьому така інвестиційна фірма зобов’язана виконати всі функції податкового агента, встановлені ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

До уваги платників акцизного податку – виробників пального!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 217.6 ст. 217 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для пального, при виробництві якого в якості сировини використані інші оподатковувані підакцизні товари, сума акцизного податку (податок) до сплати зменшується на суму податку, розрахованого для такої сировини.

Сума податку щодо сировини, яка підлягає відніманню, обчислюється із застосуванням ставок податку на таку сировину, чинних на дату реалізації пального. У разі якщо така сума перевищує суму податку з пального, виробленого з такої сировини, різниця платнику не відшкодовується.

Отже, сума акцизного податку з сировини, яка підлягає відніманню, розраховується за ставкою акцизного податку згідно з п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, що діє на дату здійснення реалізації пального.

Пунктом 217.3 ст. 217 ПКУ визначено, зокрема, що податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

Пунктом 223.2 ст. 223 ПКУ передбачено, що платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ, подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Розрахунок суми акцизного податку з пального здійснюється у розділі В до декларації акцизного податку (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (далі – Порядок № 14).

При цьому у рядку В14 розд. В Декларації зазначаються суми зменшення (коригування) податку, які обчислюються за формою згідно з Додатком 11 «Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню, з пального, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу» (далі – Додаток 11) до Декларації, зокрема, у рядку В14.2 зазначається зменшення (коригування) суми податку на суму акцизного податку, сплаченого із підакцизної сировини, яка використана при виробництві пального, згідно з п. 217.6 ст. 217 ПКУ.

Відповідно до п. 15 розд. V Порядку № 14 Додаток 11 заповнюють особи, визначені п. п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку. У розділі I Додатку 11 зазначається пальне, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, яке згідно із п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ є підакцизним та облік обсягів якого ведеться у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ). Розділ І заповнюється у розрізі кодів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД.

У розділі II Додатку 11 зазначаються товари (продукція), використані як сировина під час виробництва пального, зазначеного у розділі I, та які згідно із п. п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ є підакцизними. У Додатку 11 наводиться лише підакцизна сировина, облік обсягів якої ведеться у СЕАРП та СЕ. Розділ ІІ заповнюється у розрізі кодів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, платники акцизного податку – виробники пального відображають суми акцизного податку, сплаченого при придбанні чи імпорті підакцизної сировини, яка використана для виробництва такого пального, у розділі В Декларації та Додатку 11 до Декларації.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Платник податків має можливість сплачувати податки і збори

через єдиний рахунок

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 затверджено «Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм ст. 35¹ Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» (Порядок).

Так, Порядком визначено механізм зарахування платниками коштів на єдиний рахунок, перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску, повернення (врахування) помилково та/або надміру зарахованих коштів, а також визначено процес інформаційної взаємодії між ДПС та Казначейством про рух коштів на єдиному рахунку, зазначив заступник керівника.

У разі виявлення бажання використовувати такий рахунок платник податків повідомляє про використання єдиного рахунка в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 42¹ Податкового кодексу України.

При цьому, платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (із змінами) затверджено «Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок».

Сплатити через єдиний рахунок платник має можливість грошові зобов’язання та/або податковий борг (заборгованість) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС. Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

З початком використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату вищезгаданих платежів, через єдиний рахунок. Кошти, які сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Щодо оподаткування ПДВ факторингових операцій

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно із ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).

Підпунктом 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України встановлено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

► надання послуг, пов’язаних з переказом коштів, що надаються учасниками платіжних систем та платіжними організаціями платіжних систем, надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

► відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи;

► переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку.

Отже, факторингові операції не є об’єктом оподаткування ПДВ якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Інші факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Зміна нормативної оцінки землі:

з якої дати уточнюються показники декларації з плати за землю?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми встановлені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Правові засади оцінки земель в Україні, регулювання відносин, пов’язаних з процесом оцінки земель, забезпечення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).

За результатами, зокрема, нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація (частина перша ст. 20 Закону № 1378).

Частиною першою ст. 23 Закону № 1378 визначено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 20 Закону № 1378).

Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки платниками подаються до контролюючого органу на виконання норм п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Отже, з дати набрання чинності відповідного рішення, затвердженого уповноваженим органом щодо виконаної нормативної грошової оцінки, платник податків повинен уточнити показники декларації з плати за землю у разі отримання протягом року нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Збільшення кількості рядків розд. 3 «Дані щодо господарської одиниці»: заповнення форми № 1-РРО в Електронному кабінеті

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) яким, зокрема, встановлено процедуру реєстрації (перереєстрації) реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547).

Пунктом 20 глави 2 розд. II Порядку № 547 встановлено, що реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями шляхом подання до контролюючого органу, де здійснюється реєстрація РРО, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО (ідентифікатор J/F1311403)) (додаток 1 до Порядку № 547).

Усі розділи реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО підлягають обов’язковому заповненню.

Згідно з формою реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО у графах розд. 3 «Дані щодо господарської одиниці» зазначаються, зокрема: назва, адреса, поштовий індекс, область, місто, вулиця, будинок, класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ).

Електрона форма Заяви за ідентифікатором J/F1311403 розміщена на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів.

Отже, у разі реєстрації резервного РРО, який буде використовуватися на декількох господарських одиницях, суб’єкт господарювання збільшити кількість рядків розд. 3 реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО шляхом їх додавання, яке здійснюється натисненням правої кнопки миші при наведенні курсору на одне з полів таблиці цього розділу та у новому спливаючому віконці натиснути знак «+».

Аналогічно здійснюється зменшення кількості рядків розд. 3 реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Порядок відстрочення суми податкового боргу, що обліковувалася за платниками податків – фізособами станом на 01.12.2020

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п. 1 прим. 2.

Нормами п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6800 грн, може бути врегульований у такому порядку.

Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.

У разі надання відстрочення згідно з п. 1 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ норми ст. 100 «Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків» ПКУ не застосовуються.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

До уваги платників екологічного податку!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники екологічного податку (далі – податок) застосовують ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення передбачені ст. 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в гривнях за тонну.

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (в залежності від найменування забруднюючої речовини) визначені у п. 243.1 ст. 243 ПКУ.

За викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п. 243.1 ст. 243 ПКУ та на які встановлено клас небезпечності, податок справляється за ставками, визначеними у п. 243.2 ст. 243 ПКУ, в залежності від класу небезпечності.

Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п. 243.1 ст. 243 ПКУ та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), застосовуються ставки податку, визначені п. 243.3 ст. 243 ПКУ, залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів.

Ставка податку за викиди двоокису вуглецю встановлена п. 243.4 ст. 243 ПКУ.

Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно безпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з п. 243.2 ст. 243 (п. 243.5 ст. 243 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

До сфери повноважень органів державної податкової служби не належить визначення складу та вмісту речовин, які надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення та встановлення класу небезпечності і орієнтовно безпечного рівню впливу для таких забруднюючих речовин. З цією метою слід звертатися до відповідного територіального органу Державної екологічної інспекції України, до завдань якої, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 із змінами та доповненням, належить, зокрема, здійснення державного нагляду за додержанням підприємствами, установами та організаціями вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA