Юристи фіскальної служби Дніпропетровщини виграли у судах майже 500 мільйонів гривень
Переважна більшість спорів, що перебувають на розгляді в адміністративних судах різних інстанцій, – податкові спори.
Станом на 1 квітня 2018 року на розгляді в судах за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 8,5 тис. справ різних категорій (з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років) на загальну суму 10,2 млрд. грн.
Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень–рішень. Так, протягом січня – березня 2018 року на розгляді у судах знаходилось 5172 таких справ на суму 7,7 млрд. грн., з яких на користь органів ДФС вирішено 72 справи на суму 374,5 млн. грн.
За позовами територіальних органів ГУ ДФС до платників податків перебувало на розгляді 1696 справ на суму 2,2 млрд. грн., розглянуто в судах різних інстанцій 115 справ на суму 94,1 млн. грн., на користь органів ДФС вирішено 114 справ на суму 93,8 млн.грн.
Як повідомив начальник юридичного управління Олег Басан, юристи фіскальної служби області за 1 квартал 2018 року виграли для казни 469,4 млн. грн. по 195 справах.
Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь органів ДФС області є підвищення рівня претензійно-позовної роботи та удосконалення ефективності роботи із захисту у судах позиції відомства фахівцями підрозділів правової роботи.
До уваги платників ПДВ! Показники для моніторингу ПН/РК
можливо перевірити в «Електронному кабінеті»
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що в «Електронному кабінет» до розділу «Система електронного адміністрування ПДВ» додано новий підрозділ «Показники СМКОР», де можливо перевірити розрахункові показники D та P, які використовуються для моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК).
Згідно з п. 3 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» ПН/РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) ПН, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тис. гривень та керівник – посадова особа такого платника ПДВ є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<Рм x 1,4, де:
D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником ПДВ та його відокремленими підрозділами;
T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;
P – сума ПДВ, зазначена платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;
Рм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником ПДВ в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.
Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику ПДВ в «Електронному кабінеті».
До повноважень податкового керуючого
належить функція вручення податкової вимоги платнику податків
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов’язки, визначені ПКУ (п. 91.1 ст. 91 ПКУ).
Функції та повноваження податкового керуючого, зокрема, надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги, визначені розділом ІІІ Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затвердженого наказом Мністерства фінансів України від 25.05.2017 № 259.
До уваги платників акцизного податку!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку, що відповідальність за порушення ним граничного терміну реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) (а саме: не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання), визначеного п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), встановлена п. 120².1 ст. 120² ПКУ у розмірі від 2 до 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних, залежно від кількості днів порушення терміну їх реєстрації у ЄРАН.
Нагадуємо, що відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених, зокрема в ЄРАН, та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Слід зазначити, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН.
Порядок проведення камеральних перевірок визначено статтею 76 ПКУ.
Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролючого органу, що проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладенеми в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (п. 86.7 ст. 86 ПКУ).
Отже, платник податків, у разі отримання акта перевірки, в якому зазначено порушення граничних термінів реєстрації акцизної накладної (розрахунку коригування до акцизної накладної), де ним невірно вказано дату складання такої акцизної накладної/розрахунку коригування до акцизної накладної, має право подати свої заперечення на акт перевірки та додаткові документи до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків.