З 22 серпня діють нові штрафні санкції за порушення при переміщенні транспортних засобів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України повідомила, що з 22 серпня 2019 року запроваджуються нові штрафні санкції за порушення при переміщенні транспортних засобів в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту.
До цього часу власники автомобілів з іноземною реєстрацією мали змогу оформити свої автівки та уникнути таких штрафів. Саме з цієї метою і було відтерміновано до серпня запровадження посиленої адміністративної відповідальності за порушення при ввезенні транспортних засобів (далі – ТЗ).
Загалом з 23 лютого цього року, коли закінчився пільговий період із застосування пониженої ставки акцизного податку для розмитнення автівок, по 18 серпня 2019 року було оформлено 107,6 тис. ТЗ, за які сплачено майже 7,7 млрд гривень. З цієї кількості майже 3,9 тис. – це автівки, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебували у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту. За їх оформлення сплачено 339 млн гривень.
За пільговий період з 25 листопада 2018 року до 22 лютого 2019 року митницями ДФС оформлено понад 218 тис. ТЗ, за які сплачено 13,6 млрд гривень. З них 140 тис. – авто з іноземною реєстрацією, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автомобілів та перебували у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, за які сплачено майже 8,7 млрд гривень.
Нагадаємо, що за новими правилами у разі перевищення строку доставки ТЗ особистого користування та комерційного призначення від 20 до 30 діб передбачено штраф у розмірі 85 тис. гривень. Якщо строк перевищено більш ніж на 30 діб, а також у разі втрати або розкомплектування ТЗ розмір штрафу сягатиме 170 тис. грн або конфіскація таких авто.
Аналогічні розміри штрафів і при перевищенні строків тимчасового ввезення ТЗ особистого користування та комерційного призначення. Так, перевищення від 20 до 30 діб – сума штрафу складатиме 85 тис. грн, понад 30 діб, також у разі втрати або розкомплектування ТЗ – 170 тис. грн або конфіскація.
Крім цього, передбачено відповідальність за передачу ТЗ особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння або розпорядження іншій особі, а також використання такого ТЗ у комерційних цілях. При такому порушенні доведеться сплатити штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 34 тис. гривень.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/389736.html
Щодо застосування штрафних санкцій за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування
до таких акцизних накладних в ЄРАН
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/389744.html проінформувала про наступне.
Пунктом 25 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відповідно до змін, внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), передбачено, що норми пунктів 120².1 – 120².3 ст. 120² ПКУ, якими запроваджені нові штрафні санкції, застосовуються з 01 жовтня 2019 року.
Пунктами 120².1 – 120².3 ст. 120² ПКУ передбачені штрафні санкції за порушення термінів та порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).
Розмір штрафних санкцій залежить від кількості календарних днів порушення платником акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН, встановлених ст. 231 ПКУ, та визначений від 2 до 40 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування (п. 120².1 ст. 120² ПКУ).
Пунктом 120².2 ст. 120² ПКУ встановлені штрафні санкції у розмірі 50 та 2 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового за відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в ЄРАН акцизної накладної/розрахунку коригування, другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування, другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до Закону № 2628 у новій редакції викладено статті 231 «Акцизна накладна» і 232 «Електронне адміністрування реалізації пального та спирту етилового» ПКУ та оновлено порядок і терміни реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до них в ЄРАН (п. 231.6 ст. 231 ПКУ).
Згідно з оновленою редакцією ст. 231 ПКУ з 01.07.2019 значно розширено умови та реквізити складання акцизних накладних; коло суб’єктів, які зобов’язані їх складати та реєструвати; визначені терміни для складання та реєстрації в ЄРАН акцизних накладних при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України; запроваджено новий порядок складання та терміни реєстрації в ЄРАН акцизних накладних в одному та двох примірниках з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі, з акцизного складу, з акцизного складу пересувного, та/або розрахунків коригування тощо.
Зважаючи на викладене, з огляду на приписи п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, враховуючи зміни щодо підходів складання та реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування, встановлені статтями 231 та 232 ПКУ, у т. ч. граничних термінів їх реєстрації в ЄРАН, норми пунктів 120².1 – 120².3 ст. 120² ПКУ, які набрали чинності 01.07.2019, стосовно застосування штрафних санкції за порушення термінів та порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування, другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування вперше починають застосовуватись із 01 жовтня 2019 року, тобто такі штрафні санкції можуть бути застосованими до акцизних накладних, розрахунків коригування до них, дата реєстрації яких в ЄРАН починається з 01 жовтня 2019 року.
Зазначену позицію ДФС погоджено Міністерством фінансів України (лист від 20.08.2019 № 11320-10-5/21041).
За 7 місяців на Дніпропетровщині анульовано
1 303 «алкогольні та тютюнові» ліцензії
Усього в області станом на 01.08.2019 діє 13 286 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 5 130 підприємцях. Наразі, впродовж січня – липня поточного року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 8 563 ліцензії, з яких 4 726 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольними напоями і 3 837 – тютюновими виробами.
Щоправда, придбати ліцензію – півсправи. За неї слід вчасно розраховуватись та дотримуватись правил торгівлі. Цих вимог не виконувала низка суб’єктів господарювання, за що вони позбавлені 1 303 ліцензій.
Серед тих, хто був позбавлений ліцензій – 39 підприємців, що продавали неповнолітнім тютюнові і алкогольні вироби.
Громадяни Дніпропетровської області подали
майже 43 тисячі декларацій про майновий стан і доходи
Станом на перше серпня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить 42,8 тисячі на загальну суму 4,4 млрд грн, що на 1,5 млрд грн більше ніж в минулому році. До бюджету за результатами декларування надійде: 103,0 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 13,9 млн грн військового збору. Це відповідно на 9,8 млн грн та на 1,4 млн грн більше ніж за аналогічний період 2018 року.
Найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини/дарування (2 834 на загальну суму 1,4 млрд грн), від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна (1 149 на загальну суму 290,3 млн грн). Іноземний дохід в розмірі 133,1 млн грн задекларували 218 мешканців регіону.
Разом з тим, 6 965 мешканців Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають 11,5 млн гривень.
Законом встановлено вичерпний перелік умов, за яких cуб’єкти господарювання не отримують ліцензію на право зберігання пального
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 01 липня 2019 року.
Місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик (ст. 1 Закону № 481).
Нормами ст. 15 Закону № 481 встановлено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
► підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
► підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
► суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено також ст. 15 Закону № 481.
Отже, ст. 15 Закону № 481 встановлено вичерпний перелік умов, за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень Законом № 481 не передбачено.
Деякі особливості заповнення реквізитів
прибуткових та видаткових касових ордерів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно з п. 25 розділу III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), приймання готівки у касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2 до Положення № 148), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
Про приймання установами/підприємствами готівки у касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. При цьому, використання печатки установою/підприємством не є обов’язковим.
Пунктом 26 розділу III Положення № 148, визначено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3 до Положення № 148) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.
У разі, якщо прибутковий чи видатковий касовий ордер підписаний особою, уповноваженою керівником установи/підприємства на зазначені дії, то прізвище та ініціали вносяться саме тієї особи, що фактично підписувала такі ордери.
ФОП – «єдинник» припиняє діяльність: «ліквідаційний» звіт з єдиного внеску
можливо подати в електронному вигляді
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Норми встановлені ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненням.
Загальні правила подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт), у тому числі «ліквідаційного», визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435).
Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку № 435 Звіт до контролюючих органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах в один із таких способів:
◄ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;
◄ на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
◄ на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти;
◄ надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі платники здійснюють відповідно до норм законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.
Таким чином, ФОП – платник єдиного податку після внесення до ЄДР запису про припинення підприємницької діяльності може подати «ліквідаційний» Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску в один із способів, зазначених у п. 1 розділу ІІ Порядку № 435, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Умови, за яких фізособа – «незалежник» має право
включити до витрат суму сплаченої оренди за наступний рік
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність.
При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 ЦКУ).
Отже, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має право включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів за наступний рік на підставі документального підтвердження факту їх сплати, якщо договором оренди передбачена можливість сплати у звітному році платежів за наступний рік.