Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Протягом січня – вересня 2021 року Державна податкова служба надала майже 4 млн адміністративних послуг платникам податків.

Однією з популярних серед 142 адміністративних послуг, які надає податкова, стала, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом січня – вересня 2021 року було надано майже 1,2  млн таких послуг.

Майже 1,1 млн платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.

Отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються податковими органами, також актуально для платників податків. Так, з початку року було надано 204 тис. таких довідок.

Крім того, протягом вказаного періоду було зареєстровано майже 318,5 тис. платників єдиного податку та надано 324,2 тис. витягів з реєстру платників єдиного податку.

Також запитуваною з боку суб’єктів господарювання є послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – надано майже 216,8 тис. таких послуг.

Для інформаційної підтримки та допомоги платникам податків щодо стану обробки податкової звітності, реєстрації податкових накладних та функціонування електронних сервісів функціонує Контакт-центр ДПС (0 800 501 007). У 2021 році фахівцями Контакт-центру надано 147,9 тис. консультацій із зазначених питань.

Інформацію розміщено на офіційному веб порталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/516776.html

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

 

У ДПС проведено черговий семінар для працівників щодо особливостей кампанії одноразового добровільного декларування

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Питанням, які виникають у платників податків під час заповнення декларацій під час одноразового добровільного декларування, порядку проведення камеральної перевірки декларацій та посиленню роз’яснювальної роботи був присвячений семінар для працівників територіальних органів ДПС, який відбувся 27 жовтня.

Під час заходу аналізувалися технічні питання, які виникають у платників під час заповнення декларацій, дії працівників ДПС щодо допомоги платникам, алгоритм проведення камеральних перевірок тощо.

«Камеральна перевірка, яку проводять податківці, виявляє логічні та арифметичні помилки, яких припускаються платники податків при заповненні декларації. Наголошую, що ДПС приймає інформацію, зазначену у декларації та не перевіряє джерела походження задекларованих активів», – підкреслила заступник директора Департаменту податкового адміністрування Тетяна Мігас.

Під час семінару також наголошувалось на необхідності подовження роз’яснювальних заходів для платників та наданні максимальної інформації щодо процесу одноразового (спеціального) добровільного декларування у прийнятних для платників форматах.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/516487.html

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

До уваги операторів поштового зв’язку!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/516458.html повідомила.

Один із шляхів розповсюдження контрафактної підакцизної продукції – це її реалізація фізичними особами без належної державної реєстрації через мережу Інтернет з доставкою такої продукції операторами поштового зв’язку.

ДПС та її територіальними підрозділами на постійній основі проводиться моніторинг інтернет-сайтів, які публікують пропозиції реалізації фальсифікованої підакцизної продукції за цінами нижче ринкових та без відповідного маркування марками акцизного податку.  В межах контрольно-перевірочних заходів працівниками ДПС здійснюються замовлення на придбання такої продукції, доставка якої виконувалась операторами поштового зв’язку.

У рамках виконання своїх функцій ДПС направляє інформацію щодо відправників фальсифікованої підакцизної продукції, отримувачів коштів (фізичних осіб) разом із пакетом документів, що підтверджують придбання (замовлення), до компетентних органів, які відповідно до функціональних повноважень мають право вживати заходи, спрямовані на встановлення осіб-порушників, та вилучати з обігу фальсифіковану підакцизну продукцію.

Відповідно до підпункту 14.1.109. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, – це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Положення № 1251).

Згідно з абзацом третім пункту 226.9 статті 226 Кодексу вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої, марковані з відхиленням від вимог Положення № 1251, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв.

ДПС звертає увагу, що наразі, відповідно до статті 17 Закону України від 19.12.95 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, – 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Враховуючи викладене, з метою недопущення потенційних порушень вимог Кодексу та Положення № 1251 при транспортуванні та збереженні підакцизної продукції без відповідного маркування марками акцизного податку, пропонуємо компаніям-операторам поштового зв’язку переглянути організацію поштових перевезень з урахуванням норм чинного законодавства України.

Сподіваємось на розуміння та спільне подолання ситуації, яка склалася на тіньовому ринку підакцизної продукції та яка становить загрозу економічній безпеці України, здоров’ю громадян, доброчесній конкуренції на ринку підакцизної продукції, інвестиційній привабливості та іміджу України.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Відбулося засідання Громадської ради

при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що днями, у режимах онлайн та офлайн відбулося засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада) під головуванням Дмитра Іванова – Голови Громадської ради, в якому взяли участь представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС): заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова.

Під час засідання розглядалися організаційні заходи по створенню Ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Ініціативна група).

За результатами обговорення ухвалені пропозиції щодо кількісного та персонального складу представників інститутів громадянського суспільства (далі – ІГС) для формування ГУ ДПС складу Ініціативної групи на паритетних засадах з представників ГУ ДПС та ІГС.

Крім того, ухвалено проєкт листа до Державної міграційної служби України, яким пропонується запровадити обмін інформацією між Державною міграційною службою України та Державною податковою службою України для актуалізації даних місця проживання/місця реєстрації фізичних осіб, що призведе до покращення якості адміністрування податку на нерухомість, відмінного від земельної ділянки стосовно фізичних осіб та забезпечить додаткові надходження до місцевих бюджетів з такого податку.

На засіданні також обговорювались та вирішені інші питання щодо діяльності Громадської ради.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

В ІА «Мост-Днепр» пройшла Інтернет – конференція в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги Мазур на тему «Питання застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій»

 

Питання 1. Які дії платника у разі зупинки роботи програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО), коли гаджет продовжує функціонувати? Чи потрібно в такому випадку до чи після перезавантаження ПРРО надавати повідомлення про виявлення несправностей ПРРО?

Відповідь. Статтею 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) встановлено, що на період виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

Користувач ПРРО самостійно оцінює працездатність ПРРО. Якщо роботу ПРРО відновлено одразу після його перезавантаження (сталася короткотермінова зупинка), то ПРРО не вважається несправним. Повідомлення про виявлення несправностей за формою № 2-ПРРО до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) у такому випадку до ДПС не надсилається.

Строки, умови та порядок подання форми № 2-ПРРО встановлені розділом ІІ Порядку № 317.

 

Питання 2. Де можливо отримати інформацію про алгоритм реєстрації електронної каси і касирів через Електронний кабінет?

Відповідь. З алгоритмом реєстрації каси і касирів, уповноважених здійснювати операції з касами на відповідному об’єкті, можна ознайомитись в меню «Програмний РРО» у вкладці «Документи Електронний кабінет» розділу «Допомога» інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/help/cashregs.html

 

Питання 3. Протягом якого терміну платник податків повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО, пошкодження засобів контролю та яка передбачена відповідальність у разі не повідомлення?

Відповідь. Нормами п. 16 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:

► РРО, а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);

► ПРРО – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).

Згідно з п. 12 розділу ІІ Порядку № 317, у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО за ідентифікатором форми J1316701 (додаток 2 до Порядку № 317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.

 

Питання 4. Яким чином суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію товару за допомогою платіжних карт Visa i MasterCard iз використанням мережi Інтернет, проводити через РРО та/або ПРРО оплату за товар, у разі надходження коштів від покупців після робочого дня або у вихідні чи святкові дні?

Відповідь. Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Разом з тим, п. 12 ст. 9 Закону № 265 визначено, РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Також застосування РРО є не обов’язковим у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, Положенням № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО та/або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі позначення форми виплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою виплати та валюту операції (рядок 19).

Розрахункові документи, що створюються РРО або ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО (п. 5 розділу І Положення № 13).

Тобто, законодавством України у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі чітко і однозначно встановлені вимоги до змісту та форми розрахункових документів, іншого чинним законодавством не передбачено.

Отже, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

Таким чином, у разі продажу товарів із використанням мережі Інтернет за допомогою платіжних карт продавець зобов’язаний забезпечити надання споживачу (покупцю) розрахункового документа (фіскальний чек) встановленої форми.

При цьому оформлення операцій з отримання коштів за товари, які були продані із відстроченням платежу, здійснюється з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання.

 

Питання 5. Які дії суб’єкта господарювання у разі відключення світла в господарській одиниці, коли неможлива робота на комп’ютері з ПРРО?

Відповідь. Законом № 265 передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.

Порядок застосування ПРРО в режимі офлайн встановлено розділом V Порядку № 317.

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 5 Закону № 265 у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України. Отже, згідно з пунктом 6 Порядку № 317 порядок застосування ПРРО в режимі офлайн, визначений розділом V Порядку № 317, не розповсюджується на розрахункові операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

 

Питання 6. Які особливості використання кваліфікованих електронних підписів (КЕП) фізичних осіб – підприємців та їх найманих працівників при застосуванні ПРРО?

Відповідь. КЕП в ПРРО має використовуватись з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

В ПРРО може використовуватись КЕП лише тих осіб, дані про сертифікати електронних підписів яких внесені до Реєстру ПРРО, та які є дійсними на момент проведення розрахункової операції.

Подання даних про сертифікати електронних підписів, що використовуються в ПРРО, здійснюється з дотриманням пункту 7 розділу ІІ Порядку № 317.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

На радіо про одноразове (спеціальне) добровільне декларування

 

Днями на хвилях Дніпровської філії АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Дніпровська регіональна дирекція UA: ДНІПРО в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольга повідомила про основні положення Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Вона зупинилась, зокрема, на наступних питаннях:

– що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування (далі – декларування);

– хто може декларувати та хто не має права подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – одноразова декларація);

– період та порядок подання одноразової декларації; відомості, що відображаються в одноразовій декларації;

– об’єкти декларування;

– які активи не можуть бути об’єктами декларування;

– ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – збір);

– терміни сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі подання одноразової декларації;

– юридичні наслідки неподання одноразової (спеціальної) декларації тими особами, хто має на це право;

– проведення контролюючим органом перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій та інші.

Одноразове добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору – це не тільки унікальна можливість та право фізичної особи задекларувати належні їй активи, а також соціальна відповідальність.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

ZOOM онлайн-засідання з питань наповнення бюджету міста

 

Нещодавно, за організацією Виконавчого комітету Криворізької міської ради проведено спільне онлайн-засідання міської робочої групи з оперативного обговорення питань:

• виконання дохідної частини бюджету міста за січень-вересень 2021 року;
• очікувані надходження до бюджету міста у січні –жовтні 2021 року та за 2021 року в цілому;
• податкова заборгованість по платежам до бюджету міста та вжиті заходи щодо погашення заборгованості та ряд інших питань;

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) прийняли участь: заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник Криворізького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Євгеній Кретов, начальник Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС Лариса Лосицька, начальник Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Вікторія Кучерук.

Під час засідання було обговорено наповнення бюджету міста та зпрогнозовано очікувані показники по податкам, розглянуто питання щодо сплати місцевих податків суб’єктами господарювання до бюджету міста Кривого Рогу.

Особлива увага приділялася заходам з погашення заборгованості та важелям впливу з цього питання. Зазначено, що для зменшення боргів повинна проводитись робота в тісній співпраці між податковою службою та органами місцевого самоврядування.

На засіданні були прийняті відповідні рішення щодо визначення механізмів вирішення проблемних питань по надходженню коштів до бюджету міста та бюджетів усіх рівнів.

 

 

Визначення дати, на яку виникають податкові зобов’язання з ПДВ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Норми встановлені п. 187.7 ст. 187 р. V Податкового кодексу України.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

До уваги платників податку на прибуток!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені абзацом першим п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

При цьому абзацом восьмим п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ у редакції, що діяла до 23.05.2020, встановлено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн. грн., об’єкт оподаткування визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Пунктом 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями встановлено, що доходами вважається збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Одержані штрафи, пені, неустойки відповідно до п. 3.10 розділу ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433, відображаються у складі інших операційних доходів.

Пунктом 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 16), визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 НП(С)БО 16).

Враховуючи зазначене, доходи та витрати у вигляді штрафів, пені, неустойок за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Водночас, платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень ПКУ, повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Щодо визначення вартості успадкованого (подарованого) інвестиційного активу з метою оподаткування ПДФО

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що інвестиційний актив, подарований платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) чи успадкований платником ПДФО, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Норми встановлені абзацом десятим п. п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Чи включається до складу витрат ФОП – «загальносистемника»

придбані канцелярське приладдя?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений (далі – ФОП) ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п. п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі – Закон № 655) внесено зміни до п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Зазначимо, що термін «малоцінні необоротні матеріальні активи» визначено Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями та відноситься до бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІY «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вести бухгалтерський облік зобов’язуються лише юридичні особи. Ведення бухгалтерського обліку ФОП не передбачено.

Тобто, ФОП на загальній системі оподаткування має право віднести до витрат звітного року, безпосередньо пов’язані з отриманням товарів (робіт, послуг) придбані малоцінні необоротні матеріальні активи (канцелярське приладдя та інше).

При цьому зміни внесені Законом № 655 до п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не впливають на перелік витрат фізичних осіб, визначених відповідно до ст. 177 ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Деякі особливості заповнення додатків 1 та 2 до декларації

з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників податку на нерухомість, що у додатках 1 та 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами (далі – Декларація) зазначається порядковий номер Розрахунку (арабськими цифрами), починаючи з одиниці, послідовно за порядком зростання.

Загальна кількість розрахунків (додатків) дорівнює значенню рядка 7 Декларації та залежить від кількості органів місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальних одиниць яких розташовані об’єкти нерухомого майна.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

У разі несвоєчасної сплати єдиного податку ФОП першої – третьої груп контролюючим органом нараховується пеня

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзаців першого та другого п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається, зокрема:

► при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ (п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

► при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Нормами абзаців першого та третього п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Отже, у разі несвоєчасної сплати єдиного податку фізичними особами – підприємцями першої – третьої груп контролюючим органом нараховується пеня.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Строки сплати єдиного податку для

юридичних осіб – «спрощенців» четвертої групи встановлені ПКУ

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі – 10 відсотків;

у II кварталі – 10 відсотків;

у III кварталі – 50 відсотків;

у IV кварталі – 30 відсотків.

Норми встановлені п. п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п. п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п. п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п. п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

За який період нараховується податкове зобов’язання з плати за землю фізособі, якій не надсилалися (не вручалися) ППР?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми визначені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 36. 1 ст. 36 ПКУ встановлено, що податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.

Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).

Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 102 ПКУ визначено строки давності та особливості їх застосування.

Абзацом першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ (абзац четвертий п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Частиною першою ст. 257 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253 – 255 ЦКУ (частина перша ст. 260 ЦКУ).

Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (ППР) (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Переобладнання вантажного авто у легковий: розрахунок офіційного курсу гривні до іноземної валюти при обчисленні акцизного податку

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платником акцизного податку є, зокрема особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

Норми встановлені п. п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування акцизним податком є переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п. п. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 ПКУ).

При цьому, п. 217.3 ст. 217 ПКУ визначено, зокрема, що акцизний податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ), що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

Виходячи із зазначеного, при обчисленні та сплаті платником до бюджету суми акцизного податку, у разі переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД застосовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому видано документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Щодо підтвердження акредитації (реєстрації, легалізації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Абзацом дванадцятим п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

Підпунктом 3 п. 3.5 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) визначено перелік документів для акредитації (реєстрації, легалізації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, а саме:

► свідоцтво про реєстрацію представництва, видане центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики (далі – Мінекономіки), – для представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності на території України, на яких поширюється дія Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями;

► банківська ліцензія – для філій іноземних банків;

► погоджене, прошите та засвідчене у порядку, встановленому Національним банком України, положення про представництво іноземного банку – для представництв іноземних банків (до контролюючого органу подається копія титульної сторінки положення з пред’явленням оригіналу або нотаріально засвідчена копія такої сторінки у разі подання документів поштовим відправленням);

► документ, виданий уповноваженим органом державної влади України, що засвідчує реєстрацію, акредитацію, легалізацію, створення, отримання згоди тощо на функціонування відокремленого підрозділу нерезидента на території України, – для інших відокремлених підрозділів нерезидентів;

► свідоцтво про акредитацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, видане уповноваженим органом з питань державної реєстрації, та/або відомості Реєстру громадських об’єднань – для відокремленого підрозділу неурядової організації інших держав, міжнародної неурядової організації.

При цьому, акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України, реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності на території України здійснює Мінекономіки, державну реєстрацію відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій здійснює Міністерство юстиції України.

 

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Ознайомитись з інформацією щодо застосування відповідної ставки

для руд заліза можливо на офіційному вебпорталі ДПС

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що інформація щодо застосування відповідної ставки для руд заліза розміщується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному веб-сайті до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом.

Норми визначені приміткою 4 до п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України.

Так, платники податків мають можливість ознайомитись з інформацією щодо застосування відповідної ставки для руд заліза на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Рентна плата/Рентна плата за користування надрами/Інформація щодо застосування відповідної ставки для руд заліза.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA