З початку року анульовано 77 ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

У Дніпропетровській області станом на 01.12.2019 року діє 14 213 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 4 731 суб’єктам господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 388 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 195, на право роздрібної торгівлі пальним – 532 ліцензії по 74 суб’єктах господарювання та 98 ліцензій на зберігання пального по 51 суб’єкту господарської діяльності.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2019 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1 349 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 835 ліцензій – тютюновими виробами.

Анульовано з початку 2019 року 2 107 ліцензій, з яких 77 ліцензій за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Визначення платників податку на прибуток підприємств

з числа нерезидентів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:

► юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

► постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).

Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Водночас, нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядник коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.

Неприбуткові організації подають фінансову звітність

залежно від того, до якої категорії вони належать

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фінансова звітність, що складається та подається, зокрема, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та її невід’ємною частиною.

Норми встановлені відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями.

Принципи складання, форма і склад статей фінансової звітності, вимоги до визнання і розкриття її елементів визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 із змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 1).

Згідно з вимогами НП(С)БО 1 неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) разом зі Звітом подаються Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1 – 5).

Неприбуткові установи та організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Форма і порядок складання зазначених звітів визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 із змінами та доповненнями.

Суб’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі при складанні фінансової звітності застосовують норми Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку у державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 із змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 101).

Відповідно до вимог НП(С)БО 101 суб’єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс (форма № 1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).

Нагадуємо, що підтвердженням подання фінансової звітності разом з Звітом є позначка «+» в Звіті у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності».

Неприбутковою організацією проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом зі Звітом.

Несплачені (несвоєчасно сплачені) суми єдиного внеску:

застосування адміністративного штрафу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що нормами ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями визначено:

► несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

► несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Враховуючи норми п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПКУ розмір податкової соціальної пільги дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.

Тобто з метою обчислення граничної межі несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у розмірі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, використовується сума неоподатковуваного мінімуму, яка встановлена на рівні податкової соціальної пільги.

Неподання до контролюючого органу копій ліцензій

за користування радіочастотним ресурсом України: чи є відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Норми встановлені п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 254.2 ст. 254 ПКУ).

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання копій ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв нормами ПКУ не передбачено.