З початку року, за результатами перевірок, недобросовісним платникам донараховано 104,6 млн.грн.

Планові контрольно – перевірочні заходи, які проводяться податківцями Дніпропетровщини спрямовуються лише на ті підприємства, які свідомо не сплачують або сплачують не в повному обсязі платежі до бюджету, використовуючи схеми мінімізації або ухилення від оподаткування.

З початку 2016 року підрозділами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 1118 документальних перевірок, що в 1,3 рази менше, ніж за січень – липень минулого року (1402 перевірок). За результатами цих перевірок донараховано 104,6 млн.грн. грошових зобов’язань, які узгоджені з платниками податків.

До бюджету надійшло 105,5 млн.грн.

Податковий календар з 15 по 19 серпня 2016 року

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує.

15 серпня, понеділок, останній день подання:

– звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за липень (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за липень;

19 серпня, п’ятниця, останній день сплати:

– податку на прибуток підприємства за півріччя;

– частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за II квартал;

-ПДВ платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, за ІІ квартал;

– рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за ІІ квартал;

– рентної плати за спеціальне використання води за ІІ квартал;

– рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за ІІ квартал;

– екологічного податку за ІІ квартал;

– туристичного збору за ІІ квартал;

– збору за місця для паркування транспортних засобів за ІІ квартал;

– єдиного податку платниками третьої групи за ІІ квартал;

– авансового внеску з єдиного податку за серпень платниками, віднесеними до першої та другої груп.

Щодо визначення податкового зобов’язання з ПДВ при здійсненні операції з переведення боргу

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Загальні положення щодо заміни боржника у зобов’язанні (переведення боргу) наведені у статтях 520-524 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до зазначених статей боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Правочин щодо заміни боржника у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання. Новий боржник у зобов’язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Згідно із пунктом 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не є об’єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Формування податкових зобов’язань з ПДВ та податкового кредиту за операціями з продажу та придбання товарів (послуг) здійснюється відповідно до пункту 187.1 статті 187 та пунктів 198.1 та 198.2 статті 198 Кодексу.

Таким чином, у разі, якщо торгівля борговими зобов’язаннями здійснюється за грошові кошти (не передбачається постачання товарів / послуг), то за такою операцією у платника податків податкові зобов’язання з ПДВ не виникають, оскільки така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

(Лист ДФС України від 18.07.2016 № 15379/6/99-99-15-03-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid…)

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб окремих видів доходу

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема заставою (ст. 546 ЦКУ).

Згідно зі ст. 572 ЦКУ в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) (ст. 583 ЦКУ).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (п. 1 ст. 576 ЦКУ).

У разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст. 589 ЦКУ).

Відповідно до ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений, зокрема іншою особою внаслідок виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

При цьому ст. 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також ст. 517 ЦКУ передбачено, що первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені у п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Крім того, доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковуються, визначено ст. 165 Кодексу.

Зауважуємо, що кожний конкретний випадок оподаткування доходу, отриманого фізичною особою доходу у вигляді повернення товариством зобов’язань за кредитним договором, слід розглядати з урахуванням документів (умов договорів), що стосуються цієї справи.

(Лист ДФС України від 28.07.2016 № 16331/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid…)

Щодо зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість на підставі розрахунку коригування до податкової накладної

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Враховуючи вищенаведене, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

(Лист ДФС України від 04.08.2016 № 16922/6/99-95-42-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid…)