За 10 місяців 2016 року на Дніпропетровщині зібрано 42,8 млрд. грн. податкових і митних платежів та 10,8 млрд. грн. єдиного внеску

Впродовж січня – жовтня поточного року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) 42 млрд. 828,9 млн. грн. Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку 2016 року зібрано 10 млрд. 832,3 млн. грн.

До державного бюджету впродовж десяти місяців цього року спрямовано 29 млрд. 927,9 млн. грн., в тому числі Дніпропетровською митницею ДФС – 13 млрд. 033,2 млн. грн.

До місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону за відповідний період платниками сплачено 12 млрд. 901,0 млн. грн. Це на 3 млрд. 249,8 млн. грн. (або на 33,7%) більше фактичних надходжень січня – жовтня 2015 року.

Підприємства, які звільняються від оподаткування податком на прибуток

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Звільнення від оподаткування прибутку підприємств передбачено у статті 142 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.142.1 ст.142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25% суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.

Підприємства та організації, на які поширюється дія цього пункту, реєструються у відповідному контролюючому органі у порядку, передбаченому для платників цього податку.

На період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються у державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку на прибуток зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу (п.142.3 ст.142 ПКУ).

Який порядок обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі отримання об’єкта житлової нерухомості

у спадщину після смерті його власника?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003.№435 (далі – ЦКУ) спадкування – перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (п.1 ст.182 ЦКУ).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (ст.1297 ЦКУ).

Згідно з п.п.266.7.4 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №476.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності (п.п.266.8.1 п.266.8 ст.266 ПКУ).

Податкове/податкові повідомлення – рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

– об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

– розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

– права на користування пільгою із сплати податку;

– розміру ставки податку;

– нарахованої суми податку (п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ).

Тобто, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації), починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 106.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Трансфертне ціноутворення та дохід від курсової різниці

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна фіскальна служба України у листі від 06.10.2016 №21688/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №21688) щодо врахування доходів від операційної (неопераційної) курсової різниці при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення повідомила наступне.

Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не встановлено окремий порядок розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення.

При цьому, згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

У листі ДФС №21688 зазначено, що дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу (50 млн. грн.) платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення та не враховується для обчислення обсягу господарських операцій (5 млн. грн.) платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення.

Зазначений лист розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70030.html

Про розмір облікової ставки

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Правління Національний банку України Рішенням від 27.10.2016 №372-рш «Про розмір облікової ставки» з 28.10.2016 знизив облікову ставку до 14% річних.

Нагадаємо, що з 16.09.2016 по 27.10.2016 включно облікова ставка становила 15%.