За 2 місяці у Дніпропетровській області зібрано понад 17,2 млрд грн податкових і митних платежів та 2,4 млрд грн єдиного внеску
«З січня по лютий 2019 року органами ДФС на Дніпропетровщині забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 17 млрд 237,2 млн грн, що перевищує надходження аналогічного періоду минулого року на 3 млрд 250,6 млн грн, або на 23,2 %», – повідомила очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету протягом двох місяців поточного року спрямовано 12 млрд 565 млн грн (в тому числі по Дніпропетровській митниці ДФС – 3 млрд 666,7 млн грн), що на 2 млрд 262 млн грн (або на 22 %) більше надходжень січня – лютого 2018 року.
До місцевих бюджетів області за відповідний період платниками регіону сплачено 4 млрд 672,2 млн гривень. Це на 988,6 млн грн (або на 26,8 %) більше фактичних надходжень двох місяців 2018 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – лютому 2019 року в області зібрано 2 млрд 395 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 460 млн грн (або на 23,8 %).
Оприлюднено Довідник показників
нормативної грошової оцінки земель населених пунктів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/325490.html розміщено інформацію про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного веб-сайту Держгеокадастру) – Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (станом на 01.01.2019).
Основними завданнями створення Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є:
► систематизація актуальної інформації про рік останнього проведення нормативної грошової оцінки земель кожного населеного пункту України та його середню (базову) вартість, дату та номер рішення місцевої ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, розрахункову площу та чисельність населення, кошторисну вартість робіт, значення регіональних та зональних коефіцієнтів оцінки;
► забезпечення розробників технічної документації із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів матеріалами для аналізу результатів оцінки населених пунктів, визначення співвідношення отриманих результатів по землях однотипних груп населених пунктів у різних регіонах країни, що дозволить підвищити якість виконання робіт з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, унеможливить штучне заниження або завищення такої оцінки;
► забезпечення аналізу та прогнозування органами місцевого самоврядування економічного ефекту застосування нормативної грошової оцінки залежно від року її проведення в частині наповнення місцевих бюджетів;
► стимулювання своєчасного оновлення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів відповідно до вимог ст. 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378);
► забезпечення відкритості результатів нормативної грошової оцінки земель населених пунктів для широкого загалу.
Слід зазначити, що проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регулюється Законом № 1378. Обов’язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено ст. 13 Закону № 1378, а періодичність її проведення – щонайменш один раз на 5 – 7 років (повторна нормативна грошова оцінка) – ст. 18 Закону № 1378.
У 2013 році в Україні на 100 % завершено проведення нормативної грошової оцінки земель усіх населених пунктів відповідно до ст. 13 Закону № 1378.
Зміни в оподаткуванні податком на прибуток у 2019 році
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України листом від 11.03.2019 № 7785/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 7785) повідомила про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), які набули чинності 01 січня 2019 року.
Законом № 2628, зокрема:
► доповнено та уточнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ.
Так, п. 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новими підпунктами, а саме:
● п.п. 14.1.1², яким введено поняття «актив з права користування – визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди»;
● п.п. 14.1.125¹, яким визначено поняття «норматив витрат на виплати страховим посередникам – гранично допустима величина будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування, встановлена для цілей Кодексу за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
У п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 ПКУ уточнено поняття деривативу.
Також Законом № 2628:
► уточнено умови включення юридичних осіб до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
► ст. 138 ПКУ доповнено новим п. 138.4 та передбачено, що вимоги підпунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ, якими визначені різниці для коригування фінансового результату до оподаткування та порядок розрахунку амортизації, не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди;
► уточнено вартісний показник для застосування визначених ПКУ мінімально допустимих строків корисного використання, встановлений для основних засобів 4 групи, який складає понад 6 000 гривень замість раніше визначеного у розмірі 2 500 гривень (п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ);
► внесено зміни при визначенні різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій;
► подовжено застосування прискореної амортизації для основних засобів, введених в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року (оновлено п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Більш детальніше про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2019 році – у Листі № 7785, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73283.html
Митний режим реімпорту: оподаткування операцій ПДВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на те, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:
а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;
б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.
Норми визначені п. 3 частини другої ст. 78 Митного кодексу України (далі – МКУ).
Відповідно до п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 частини другої ст. 78 МКУ, що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ.
Фізична особа продала протягом року гараж та житловий будинок: оподаткування доходу ПДФО
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки, не оподатковується.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Норми передбачені п. 172.1 ст. 172 ПКУ.
Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме: 5 % (п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, оподаткування доходу від продажу житлового будинку здійснюється за нормами п. 172.1 ст. 172 ПКУ незалежно від того, що протягом звітного року відбувся продаж гаража.
Отже, у разі продажу платником ПДФО протягом звітного податкового року одного гаража та одного житлового будинку дохід, отриманий від продажу гаража, оподатковується згідно із п. 172.2 ст. 172 ПКУ за ставкою 5 %, а оподаткування доходу, отриманого від продажу житлового будинку залежить від терміну перебування такого майна у власності платника ПДФО.
Якщо житловий будинок перебуває у власності платника ПДФО понад три роки, то дохід від продажу такого будинку не оподатковується, а якщо менше трьох років – то дохід від такого продажу оподатковується за ставкою 5 %.