«З січня по лютий 2019 року органами ДФС на Дніпропетровщині забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 17 млрд 237,2 млн грн, що перевищує надходження аналогічного періоду минулого року на 3 млрд 250,6 млн грн, або на 23,2 %», – повідомила очільник ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету протягом двох місяців поточного року спрямовано 12 млрд 565 млн грн (в тому числі по Дніпропетровській митниці ДФС – 3 млрд 666,7 млн грн), що на 2 млрд 262 млн грн (або на 22 %) більше надходжень січня – лютого 2018 року.

До місцевих бюджетів області за відповідний період платниками регіону сплачено 4 млрд 672,2 млн гривень. Це на 988,6 млн грн (або на 26,8 %) більше фактичних надходжень двох місяців 2018 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – лютому 2019 року в області зібрано 2 млрд 395 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 460 млн грн (або на 23,8 %).

Оприлюднено Довідник показників

нормативної грошової оцінки земель населених пунктів

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/325490.html розміщено інформацію про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного веб-сайту Держгеокадастру) – Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (станом на 01.01.2019).

Основними завданнями створення Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є:

► систематизація актуальної інформації про рік останнього проведення нормативної грошової оцінки земель кожного населеного пункту України та його середню (базову) вартість, дату та номер рішення місцевої ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, розрахункову площу та чисельність населення, кошторисну вартість робіт, значення регіональних та зональних коефіцієнтів оцінки;

► забезпечення розробників технічної документації із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів матеріалами для аналізу результатів оцінки населених пунктів, визначення співвідношення отриманих результатів по землях однотипних груп населених пунктів у різних регіонах країни, що дозволить підвищити якість виконання робіт з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, унеможливить штучне заниження або завищення такої оцінки;

► забезпечення аналізу та прогнозування органами місцевого самоврядування економічного ефекту застосування нормативної грошової оцінки залежно від року її проведення в частині наповнення місцевих бюджетів;

► стимулювання своєчасного оновлення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів відповідно до вимог ст. 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378);

► забезпечення відкритості результатів нормативної грошової оцінки земель населених пунктів для широкого загалу.

Слід зазначити, що проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регулюється Законом № 1378. Обов’язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено ст. 13 Закону № 1378, а періодичність її проведення – щонайменш один раз на 5 – 7 років (повторна нормативна грошова оцінка) – ст. 18 Закону № 1378.

У 2013 році в Україні на 100 % завершено проведення нормативної грошової оцінки земель усіх населених пунктів відповідно до ст. 13 Закону № 1378.

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток у 2019 році

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

ДФС України листом від 11.03.2019 № 7785/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 7785) повідомила про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), які набули чинності 01 січня 2019 року.

Законом № 2628, зокрема:

► доповнено та уточнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ.

Так, п. 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новими підпунктами, а саме:

● п.п. 14.1.1², яким введено поняття «актив з права користування – визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди»;

● п.п. 14.1.125¹, яким визначено поняття «норматив витрат на виплати страховим посередникам – гранично допустима величина будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування, встановлена для цілей Кодексу за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

У п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 ПКУ уточнено поняття деривативу.

Також Законом № 2628:

► уточнено умови включення юридичних осіб до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

► ст. 138 ПКУ доповнено новим п. 138.4 та передбачено, що вимоги підпунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ, якими визначені різниці для коригування фінансового результату до оподаткування та порядок розрахунку амортизації, не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди;

► уточнено вартісний показник для застосування визначених ПКУ мінімально допустимих строків корисного використання, встановлений для основних засобів 4 групи, який складає понад 6 000 гривень замість раніше визначеного у розмірі 2 500 гривень (п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ);

► внесено зміни при визначенні різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій;

► подовжено застосування прискореної амортизації для основних засобів, введених в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року (оновлено п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Більш детальніше про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2019 році – у Листі № 7785, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73283.html

Митний режим реімпорту: оподаткування операцій ПДВ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на те, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Норми визначені п. 3 частини другої ст. 78 Митного кодексу України (далі – МКУ).

Відповідно до п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 частини другої ст. 78 МКУ, що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ.

Фізична особа продала протягом року гараж та житловий будинок: оподаткування доходу ПДФО

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника ПДФО понад три роки, не оподатковується.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Норми передбачені п. 172.1 ст. 172 ПКУ.

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме: 5 % (п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, оподаткування доходу від продажу житлового будинку здійснюється за нормами п. 172.1 ст. 172 ПКУ незалежно від того, що протягом звітного року відбувся продаж гаража.

Отже, у разі продажу платником ПДФО протягом звітного податкового року одного гаража та одного житлового будинку дохід, отриманий від продажу гаража, оподатковується згідно із п. 172.2 ст. 172 ПКУ за ставкою 5 %, а оподаткування доходу, отриманого від продажу житлового будинку залежить від терміну перебування такого майна у власності платника ПДФО.

Якщо житловий будинок перебуває у власності платника ПДФО понад три роки, то дохід від продажу такого будинку не оподатковується, а якщо менше трьох років – то дохід від такого продажу оподатковується за ставкою 5 %.