За 2019 рік до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 317 запитів на публічну інформацію
Протягом 2019 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 317 письмових запитів на публічну інформацію, у порівнянні з 2018 роком кількість запитів зросла на 53 одиниці.
За наслідками розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 145, відмовлено з причини невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 167, надіслано за належністю – 5.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено спеціальну електронну поштову скриньку publik436@sfs.gov.ua, запити на публічну інформацію, з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 6 наборів відкритих даних на «Єдиному державному веб-порталі відкритих даних» та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».
Податковий календар на 28 січня 2020 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:
вівторок, 28 січня 2020 року, останній день сплати
– єдиного внеску гірничими підприємствами за грудень 2019 року.
Платники зможуть оперативно отримувати
відповіді на електронну адресу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/405093.html повідомила, що Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) – інформаційний сервіс, який надає можливість платникам податків мінімізувати витрати часу на отримання інформації і самостійно ознайомитись із:
► відповідями на запитання щодо оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, з якими платники податків звертаються до Контакт-центру ДПС;
► нормативно-правовими документами та останніми змінами в законодавстві;
► діючими ставками податків та зборів, податковим календарем;
► актуальними питаннями щодо отримання електронних довірчих послуг тощо.
ЗІР постійно вдосконалюється, орієнтуючись на інформаційні потреби платників податків.
Запрошуємо платників податків відвідати ЗІР або його мобільні додатки та скористатись новою функцією – «Зворотній зв’язок».
За допомогою форми «Зворотній зв’язок» ЗІР платники податків мають можливість оперативно отримати на електронні адреси від Контакт-центру ДПС відповіді на запитання, що належать до компетенції ДПС.
Нагадуємо, що скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або безпосередньо в Інтернет мережі за адресою: zir.tax.gov.ua.
Мобільні додатки можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої скориставшись інтернет-магазинами: App Store та Google Play.
З детальною інформацією про використання ЗІР та його мобільних додатків можна ознайомитись у розділі «Інструкція».
Оприлюднено новий порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01 лютого 2020 року діятиме новий Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165).
Постанову № 1165 оприлюднено на офіційному сайті Уряду (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadkiv-z-pita-a1165).
Порядком, зокрема, визначені:
– Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1);
– Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість (додаток 2);
– Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3);
– форма Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4);
– Таблиця даних платника податку на додану вартість (додаток 5);
– форма Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 6);
– форма Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 7).
Також Постановою № 1165 затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Це надає платникам податків можливість адміністративного оскарження всіх рішень про відмову реєстрації податкової накладної, що сприятиме прискоренню врегулювання досудових спорів.
Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема, визначено форми Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (додаток 1), Заяви про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 2) та Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 3).
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/405220.html
Безготівкова форма розрахунків банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребує РРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО). Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця.
Відповідні норми встановлені п. 2 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Отже, фізичні особи – підприємці (ФОП) – «спрощенці», які надають послуги (юристи, консультанти, «айтішники» тощо), а також інші самозайняті особи, у тому числі і ті ФОП, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати РРО, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт у касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця.
Якщо ж розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення «розрахункової операції» для цілей Закону № 265. У цьому разі необхідно застосовувати РРО.
До уваги платників екологічного податку!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники екологічного податку визначені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екоподатку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.
У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Разом з тим, база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки). Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток).
З метою встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення, визначеного п. 240.7 ст. 240 ПКУ граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, такому суб’єкту необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів у порядку, встановленому законодавством.
Загальні принципи інвентаризації врегульовані Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597, із змінами (далі – Інструкція).
Зокрема, Інструкцією встановлено, що інвентаризація викидів забруднюючих речовин, які не визначені за безпосередніми інструментальними вимірами, наприклад, двоокису вуглецю, виконується за матеріалами технологічного регламенту або розрахунковим методом.
Порядок виконання інвентаризації викидів забруднюючих речовин енергетичними установками, у тому числі двоокису вуглецю, у разі використання різних видів палив розрахунковим методом, визначений Галузевим Керівним Документом «ГКД 34.02.305-2002 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від енергетичних установок. Методика визначення», затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2002 № 359 із змінам.
Якщо суб’єкт господарювання має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного та/або декількох населених пунктів або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за КОАТУУ різні/однакові) та здійснює викиди забруднюючих речовин, у тому числі й двоокису вуглецю, то такому суб’єкту господарювання необхідно подати до контролюючого(их) органу(ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяву(и) про звітний (податковий) період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.
Платники екологічного податку декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису за обсяги таких викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів в окремому Додатку та подають до контролюючого (их) органу (ів) за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення.