За чотири місяці 2019 року платники Дніпропетровщини перерахували податків і зборів до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 41 мільярд 500 мільйонів гривень

За січень – квітень 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 36 млрд 493,4 млн грн, що перевищує надходження січня – квітня минулого року майже на 8 млрд 265,2 млн грн, або на 29,3 %. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету протягом поточного року спрямовано 27 млрд 055,7 млн грн (у тому числі по Дніпропетровській митниці ДФС – 7 млрд 329,1 млн грн), що на 6 млрд 120,1 млн грн (або на 29,2 %) більше надходжень відповідного періоду 2018 року.

До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 9 млрд 437,7 млн гривень. Це на 2 млрд 145,1 млн грн (або на 29,4 %) більше фактичних надходжень чотирьох місяців 2018 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – квітні 2019 року в області зібрано 5 млрд 24,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 887,0 млн грн (або на 21,4 %).

До уваги платників ЄСВ!

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), що з 02.05.2019 набрали чинності нові рахунки для сплати ЄСВ.

Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями визначаються основні вимоги для платників ЄСВ, а саме:

► ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника;

► обов’язки платників ЄCВ виникають у фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, членів фермерського господарства та осіб які провадять незалежну професійну діяльність з дня їх державної реєстрації/з початку провадження діяльності та припиняються після державної реєстрації закриття (припинення) ФОП/припинення відповідної діяльності. При цьому сплата ЄСВ проводиться за місяць, у якому відбулася така реєстрація/припинення;

► ФОП мають сплачувати ЄСВ за себе на рівні мінімального страхового внеску щоквартально за виключенням пільгової категорії. При цьому, сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (з 01.01.2019 – 918,06 гривень).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом;

► юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання з ЄСВ за інших осіб;

► у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом;

► розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість з ЄСВ не підлягає списанню;

► строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з ЄСВ не застосовується;

► платнику ЄСВ, у якого виник борг, надсилається вимога про сплату недоїмки. На погашення вказаних у вимозі сум платнику ЄСВ надається десять календарних днів. У разі непогашення узгодженого боргу з ЄСВ податкові органи надсилають у порядку, встановленому законом, до органів державної виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки.

Повідомлення про прийняття на роботу працівника –

обов’язок роботодавця

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна захищеність кожного працюючого громадянина.

Відповідно до норм Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).

Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками) та контракту.

Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

● засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Магазини безмитної торгівлі здійснюють реалізацію

алкогольних напоїв та тютюнових виробів за наявності ліцензій

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, тільки за наявності у них ліцензій.

Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Оскільки норми Закону № 481 не передбачають жодних винятків щодо придбання ліцензій суб’єктами господарювання, які здійснюють реалізацію товарів через магазини безмитної торгівлі, то реалізація такими суб’єктами господарювання алкогольних напоїв та тютюнових виробів товарів через магазини безмитної торгівлі може здійснюватись лише за наявності у них відповідних ліцензій.

Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи: сплата податку на нерухомість

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Норми визначні п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно з п. 99.2 cт. 99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.