ГоловнаНовиниЗа два місяці платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ 13 млрд. 435 млн. гривень

За два місяці платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ 13 млрд. 435 млн. гривень

Опубліковано Пт, 03/03/2017

З початку поточного року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети усіх рівнів та ЄСВ 13 млрд. 435,1 млн. грн., що на 3 млрд. 573,7 млн. грн. більше, ніж у січні – лютому 2016 року. Про це проінформувала в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Так, до державного бюджету впродовж двох місяців 2017 року спрямовано 8 млрд. 072,8 млн. грн., що на 2 млрд. 531,1 млн. грн. більше, ніж за відповідний період 2016 року.
До місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону протягом січня – лютого поточного року забезпечено 3 млрд. 163,2 млн. грн. Це на 973,3 млн. грн. більше фактичних надходжень перших місяців 2016 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 2 млрд. 199,1 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 69,3 млн. грн.
                                        Інтернет – конференція для ЗМІ на тему: «Актуальні питання щодо змін у законодавстві»

Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася інтернет – конференція для ЗМІ начальника управління організації роботи Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему: «Актуальні питання щодо змін у законодавстві».

Питання 1. Чи потрібно у поточному році сплачувати єдиний внесок фізичній особі – підприємцю на загальній системі оподаткування у разі, якщо діяльність не здійснюється, доходи відсутні?
Відповідь
З урахуванням змін, внесених Законом України від 6 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), починаючи з 1 січня 2017 року, у разі, якщо фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) в звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону №2464).
Частиною дванадцятою статті 9 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру зарплати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає щомісячній сплаті (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №2464).
Відповідно до норм частини п’ятої статті 8 Закону №2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22% від визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.
З урахуванням того, що Законом України від 21 грудня 2016 року №1801-VIII «Про Державний бюджет на 2017 рік» у 2017 році встановлена мінімальна зарплата у розмірі 3 200 гривень, з 1 січня 2017 року фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, яка не здійснює діяльність і не має доходу, зобов’язана щомісяця нараховувати єдиний внесок у розмірі 704 гривні (3200 грн. х 22%).
Фізособи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого року, наступного за звітним (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону №2464).
Виняток становлять фізособи –підприємці на загальній системі оподаткування, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта статті 4 Закону №2464).
Зазначена норма не застосовується до осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Питання 2. Який розмір ставок єдиного податку та єдиного внеску застосовують фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку з 1 січня поточного року?
Відповідь
З урахуванням змін, внесених Законами України від 6 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та від 20 грудня 2016 року №1791-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» у Закон України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та до Податкового кодексу України, з 1 січня 2017 року змінено розмір ставок єдиного податку і єдиного внеску у зв’язку з підвищенням рівня прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати.
Нагадуємо, що Законом України від 21 грудня 2016 року №1801-VIII «Про Державний бюджет на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну зарплату з розрахунку на місяць у розмірі 3 200 гривень, а прожитковий мінімум для працездатних осіб – 1 600 гривень.
З огляду на це, з 1 січня 2017 року для фізосіб – «спрощенців»:
– першої групи єдиний податок у місяць становить у межах до 160 гривень, тобто у межах до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн. х 10%). До змін ставка єдиного податку для платників єдиного податку першої групи встановлювалася у розмірі до 10% від мінімальної зарплати. Єдиний внесок для «спрощенців» цієї групи становить не менше 352 гривень на місяць, тобто половину мінімального страхового внеску, встановленого для інших підприємців (3200 грн. х 22% х 0,5), при цьому страховий стаж таким особам буде зараховуватися пропорційно сплаченому єдиного внеску;
– другої групи єдиний податок у місяць становить у межах до 640 гривень, тобто у межах до 20% від мінімальної заробітної плати (3200 грн. х 20%), а єдиний внесок – не менше 704 гривень (3200 грн. х 22%);
– третьої групи єдиний податок становить 5% від доходу (або 3% для платника податку на додану вартість), а єдиний внесок – не менше 704 гривень (3200 грн. х 22%).
Виняток становлять фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, так як вони звільняються від сплати за себе єдиного внеску (частина четверта статті 4 Закону №2464).

Питання 3. Скажіть, будь ласка, які основні зміни у 2017 році відбулися у нормах Податкового кодексу України, що стосуються неприбуткових організацій?
Відповідь
З 1 січня поточного року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, до пункт 133.4 статті 133, який регламентує питання, що стосуються неприбуткових організацій.
Підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПКУ конкретизовано вимоги до установчих документів неприбуткових організацій, які діють на підставі установчих документів організації вищого рівня.
Визначено, що вимоги про наявність установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Новостворені неприбуткові організації мають можливість отримати статус неприбуткових організацій для цілей оподаткування з дня їх державної реєстрації у разі подання в установленому порядку документів для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та дотримання вимог до установчих документів (п.п.133.4.1 п.133.4 ст.134 ПКУ).
Підпунктом 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 ПКУ конкретизовано порядок надання податкової звітності та набуття статусу платника податку на прибуток у разі недотримання неприбутковою організацією вимог пункту 133.4 статті 133 ПКУ.
Крім того, пункт 133.4 статті 133 ПКУ доповнено новим підпунктом 133.4.7, яким встановлено річний звітний період для надання податкового звіту для неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 ПКУ.
Пунктом 46.2 статті 46 ПКУ визначено, що фінансова звітність є додатком до податкової декларації і її невід’ємною частиною, і надається, як платниками податку на прибуток підприємств (разом з декларацією з податку на прибуток), так і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації).
Таким чином, неприбуткові підприємства, установи та організації разом із звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2016 рік подають до контролюючого органу річну фінансову звітність.
Відповідно до пункту 46.2 статті 46 ПКУ для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено надання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації тільки у разі порушень вимог пункту 133.4 ПКУ.
Звертаємо увагу, що норма пункту 46.2 статті 46 ПКУ про надання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації тільки у разі порушень вимог пункту 133.4 ПКУ вперше застосовується за результатами звітності за 2016 рік.
Крім того, до 1 липня 2017 року продовжено термін, передбачений для приведення у відповідність до вимог ПКУ установчих документів неприбутковими організаціями з метою включення у новий Реєстр. Відповідно, неприбуткові організації, які перебували у Реєстрі на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», не підлягають виключенню з цього Реєстру до 1 липня 2017 року (внесені зміни до пунктів 34 і 35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Питання 4. Яким вимогам повинні відповідати платники податків, щоб застосувати нульову ставку податку на прибуток?
Відповідь
Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності з 1 січня поточного року.
Так, зокрема, підрозділ 4 розділу ХХ ПКУ доповнено новим пунктом 44, яким на період до 31 грудня 2021 року надають податкові канікули з введенням ставки податку на прибуток у розмірі 0% для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) для кожного з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим двох мінімальних заробітних плат, та які відповідають одному з певних критеріїв:
– утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
– діючі, в яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано у сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, і в яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
– які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку у період до 1 січня 2017 року та в яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.
При цьому, якщо платники податків, які застосовують нульову ставку податку на прибуток, в будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у пункті 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 ПКУ, тобто 18%.
Звертаємо увагу, що дія цього пункту ПКУ не поширюється на суб’єктів господарювання, які:
– утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;
– здійснюють види діяльності, зазначені у підпунктах 2.1 – 2.18 пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Питання 5. Чи потрібно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати податок на доходи фізичних осіб громадянину, який щомісяця отримує грошове утримання від фізичної особи за договором про довічне утримання?
Відповідь
Статтею 744 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) (далі – Договір) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Обов’язки набувача встановлюються за згодою сторін у Договорі.
У Договорі можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (пункт 1 статті 749 ЦКУ).
З цих законодавчих норм випливає, що при укладенні Договору відчужувач отримує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (піклування), визначених у Договорі.
Згідно з підпунктом «є» п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), дохід з джерелом його походження з України це – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.
Фізична особа, як резидент так і нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні, є платником податку на доходи фізичних осіб (підпункти 162.1.1 і 162.1.2 пункту 162.1 статті 162 ПКУ).
Платник податків, який одержує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (піклування), визначених у Договорі, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати Декларацію за результатами звітного податкового року, а також сплатити податок з доходів фізичних осіб і військовий збір.
Звертаємо увагу, що декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2016 році, здійснюється за новою формою Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.
Чи мають право батьки скористатися податковою знижкою на навчання, якщо студент отримував доходи по цивільно-правовому договору?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
При цьому, ПКУ установлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованої платником податку податкової знижки понад суму загального оподатковуваного доходу платника, одержаного протягом року як заробітна плата.
Згідно з п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Ці відносини регулюються трудовим законодавством, зокрема Кодексом законів про працю. При укладанні трудового договору з працівником працедавець видає наказ про зарахування його на роботу, на підставі якого у трудовій книжці цього працівника робиться позначка про прийняття його на роботу на відповідну посаду.
Таким чином, якщо студент протягом звітного року одержував доходи від виконання договорів цивільно-правового характеру, які не є трудовими договорами, то члени його сім’ї першого ступеня споріднення мають право на податкову знижку щодо сум, сплачених за навчання такого студента.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 103.06.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Про зміни у справлянні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового зв’язку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що пунктом 19 розділу І Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01.01.2017, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни у частині справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для стільникового зв’язку (далі – Рентна плата).
З урахуванням зазначеного Державна фіскальна служба України повідомила про наступні нововведення з 01.01.2017 з Рентної плати:
1) встановлено ставку Рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот 2300 – 2400 та 2500 – 2690 МГц – 3000,00 грн. за 1 МГц;
2) введено градацію діапазону частот стільникового зв’язку;
3) введено понижувальний коефіцієнт 0,75 та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок Рентної плати для стільникового радіозв’язку у діапазоні радіочастот залежно від концентрації та фрагментації діапазонів цього типу зв’язку, для оцінки яких застосовуються «об’єкти оподаткування» (ширини смуг, відмінні від визначеної у п.254.3 ст.254 ПКУ), а саме – ширина смуги, що використовується платником у регіоні, а також безперервна ширина смуги, що використовується платником у регіоні та/або Україні;
4) кількість додатків 4 до податкової декларації з Рентної плати, які складають платники Рентної плати, відповідає кількості регіонів, в яких вони мають ліцензії;
5) при заповненні додатків 4 до податкової декларації з Рентної плати кількість рядків для кожної ліцензії, отриманої платником Рентної плати дорівнює 17 (сімнадцять), перший з яких обчислюється з коефіцієнтом «одиниця», а інші рядки – з коефіцієнтами, передбаченими примітками 2 – 8 до п.254.4 ст.254 ПКУ для відповідного «об’єкта оподаткування», визначеного у п.254.3 ст.254 ПКУ, та зазначаються у колонці 6 «коефіцієнт» за величиною, що відповідає величині «коефіцієнт мінус одиниця»;
6) податкові зобов’язання з Рентної плати розраховуються платником Рентної плати за формулою:
ПЗ = ООЗШ х Ст + (ООШприм.2 х Ст х 1,2 – ООШприм.2 х Ст) + (ООШприм.3 х Ст х 1,4 – ООШприм.3 х Ст) + (ООШприм.4 х Ст х 0,75 – ООШприм.4 х Ст) + (ООШприм.5 х Ст х 1,4 –ООШприм.5 х Ст) + (ООШприм.6 х Ст х 0,75 – ООШприм.6 х Ст) + (ООШприм.7 х Ст х 1,4 – ООШприм.7 х Ст) + (ООШприм.8 х Ст х 0,75 – ОО Шприм.8 х Ст),
де ПЗ – податкові зобов’язання платника Рентної плати;
ООзш – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до п.254.3 ст.254 ПКУ, тобто загальна ширина смуги радіочастот, зазначена у ліцензії або ліцензіях платника Рентної плати;
Ст – ставка Рентної плати відповідно до п.254.4 ст.254 ПКУ;
ООШприм.2 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 2 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) радіочастот у кожному регіоні окремо та/або в усіх регіонах України, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,2;
ООШприм.3 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки З до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 20 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;
ООШприм.4 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 4 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 20 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75;
ООШприм.5 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 5 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 30 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;
ООШприм.6 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 6 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 30 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75;
ООШприм.7 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 7 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина смуги радіочастот, яка перевищує 40 МГц у кожному регіоні, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4;
ООШприм.8 – об’єкт оподаткування Рентною платою відповідно до примітки 8 до п.254.4 ст.254 ПКУ, тобто ширина безперервного інтервалу (суцільної смуги) в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц у кожному регіоні, за умови, що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 40 МГц в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику Рентної плати, для якої застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75.