вул. М. Грушевського, 70
За результатами перевірок 37 перевізників зареєстрували підприємницьку діяльність
З початку поточного року ГУ ДФС у Дніпропетровській області від управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області отримано 63 матеріали перевірок щодо виявлених фактів порушень перевізниками Дніпропетровської області при наданні послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Значна кількість таких перевезень здійснюється перевізниками, які не є суб’єктами господарювання, не отримали відповідну ліцензію, використовують працю неоформлених найманих працівників та не сплачують до бюджету відповідні податки та збори. Пасажири, яким надають послуги з перевезення такі перевізники – порушники, піддаються небезпеці та ризику.
Отримані від управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області матеріали перевірок ГУ ДФС направляються до державних податкових інспекцій області (за податковою адресою перевізників) для вжиття заходів реагування в межах повноважень органів державної фіскальної служби.
За результатами відпрацювання державними податковими інспекціями матеріалів перевірок управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області 37 перевізників зареєстрували підприємницьку діяльність та оформили трудові відносини із 51 найманою особою.
Щодо порядку оподаткування операції з відступлення права вимоги за грошові кошти з дисконтом
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Щодо оподаткування ПДВ
Згідно з підпунктами “а” і “б” пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ).
Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 656 ЦКУ).
Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу не є об’єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Якщо боргові зобов’язання передаються (відступаються) в обмін на грошові кошти (у т.ч. з дисконтом), то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Щодо оподаткування податком на прибуток
Починаючи з 01.01.2015, об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III “Податок на прибуток підприємств” Кодексу (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу в редакції, чинній з 01.01.2015).
При цьому Кодексом не передбачено різниці щодо операцій з відступлення права вимоги, на які коригується фінансовий результат до оподаткування, тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
З питання правильності відображення у бухгалтерському обліку операцій з відступлення прав вимоги за грошові кошти з дисконтом доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
(Лист ДФС України від 15.07.2016 № 15298/6/99-99-15-03-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid…)
Щодо можливості зарахування від’ємного значення ПДВ у рахунок сплати грошового зобов’язання та/або зменшення суми податкового боргу з інших платежів
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 Кодексу передбачено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу (далі – реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Таким чином, Кодексом чітко визначено, що від’ємне значення ПДВ, розраховане платником за результатами звітного (податкового) періоду, за заявою платника може бути задеклароване, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, до бюджетного відшкодування:
– на поточний рахунок платника податку;
– у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки у разі, якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений Кодексом.
Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Кодексу контролюючий орган зобов’язаний протягом п’яти робочих днів після закінчення перевірки:
– або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;
– або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума ПДВ, зменшена на суму такого податкового боргу.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від’ємного значення, що не перевищує реєстраційну суму на момент подання податкової декларації з ПДВ (рядок 20 податкової декларації з позначкою „0110”), підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2), зокрема у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).
При заповненні рядка 20.2 є обов’язковим подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (далі – Додаток 4).
Додаток 4, який подається у зв’язку з декларуванням від’ємного значення до бюджетного відшкодування, заповнюється з урахуванням такого:
– відомості, необхідні для формування показників критеріїв, встановлених п.п. 200.19.3 п. 200.19 ст. 200 Кодексу, відображаються за трьома таблицями;
бюджетне відшкодування, визначене у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації) з ПДВ відповідно до ст. 200 ПКУ, відображається окремо:
а) у сумі (словами та цифрами), що перераховується на рахунок банку платника із зазначенням номера рахунку (рядок 20.2.1 декларації);
б) у сумі (словами та цифрами), що враховується в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, із зазначенням коду бюджетної класифікації та рахунку платежу (рядок 20.2.2 декларації).
Отже, платник при декларуванні від’ємного значення ПДВ у рахунок сплати грошового зобов’язання та/або зменшення суми податкового боргу з інших платежів відображає у Додатку 4 у відповідній таблиці код бюджетної класифікації, код виду платежу, на який платник бажає перерахувати суму ПДВ, відображену в рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ.
Код бюджетної класифікації згідно з класифікацією доходів бюджету у 2016 році встановлено Законом України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII „Про Державний бюджет України на 2016 рік”.
Статтею 29 Бюджетного кодексу України визначено перелік податків, які зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.
(Лист ДФС України від 15.07.2016 № 15300/6/99-99-15-03-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69264.html)
Щодо оподаткування податком на додану вартість
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує з питання щодо можливості перенесення суми від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка обліковується у податковій декларації з ПДВ особи, що реорганізується шляхом приєднання, до податкової звітності з ПДВ новоутвореної особи.
Основні правила реєстрації платників податку та порядок їх анулювання, правила визначення податкових зобов’язань, формування податкового кредиту та особливості їх коригування, а також порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету чи до відшкодування з бюджету, визначено розділом V Податкового кодексу України (далі – Кодексу) з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.
Так, порядок реєстрації особи як платника ПДВ, анулювання та поновлення такої реєстрації регулюється статтями 180-184 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Для платників ПДВ, які реорганізуються, Кодексом визначені особливості щодо процедури анулювання реєстрації платників ПДВ та визначення податкових зобов’язань з ПДВ.
Так, відповідно до п. 183.17 ст. 183 Кодексу особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному Кодексом, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов’язки зі сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу.
Згідно з п.п. „б” п. 184.1 ст. 184 Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених розділом V Кодексу.
Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п.п. „б” п. 184.1 ст. 184 Кодексу, здійснюється за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
– подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
– зазначену в судовому рішенні;
– припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
– що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість (п. 184.2 ст. 184 Кодексу).
Згідно з п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
При цьому на випадки проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу, не поширюється:
– визнання продажу за звичайними цінами товарів/послуг, що фактично використовуються в операціях, які не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (п. 198.5 ст. 198 Кодексу);
– перерахунок сум податкового кредиту у зв’язку із зміною частки використання товарів (послуг) в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях (п. 199.6 ст. 199 Кодексу).
У разі якщо платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених грошових зобов’язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків (п. 98.8 ст. 98 Кодексу).
У разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов’язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов’язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом (п. 98.9 ст. 98 Кодексу).
Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 № 217/24994) (далі – наказ № 765).
Враховуючи зазначене, при реорганізації платника податку на додану вартість шляхом приєднання його до іншого платника податку на додану вартість:
– платник, що реорганізується шляхом приєднання до іншого платника податку на додану вартість, підлягає виключенню з Реєстру платників податку на додану вартість на дату оформлення передавального акта;
– у платника, що реорганізується шляхом приєднання до іншого платника податку на додану вартість, не відбувається нарахування податку на додану вартість та коригування податкового кредиту;
– сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка обліковується в податковій декларації з податку на додану вартість особи, що реорганізується шляхом приєднання, до податкової звітності новоутвореної особи не переноситься;
– сума надміру сплачених грошових зобов’язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків, в частині що перевищує суму грошових зобов’язань або податкового боргу з інших податків, перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом. Це здійснюється за допомогою засобів програмного забезпечення, якими переносяться до інтегрованих карток юридичних осіб – правонаступників облікові дані щодо хронології виникнення зобов’язань чи боргу або надміру сплаченої суми припинених юридичних осіб.
Крім цього, повідомляємо, що відповідно до п. 200¹.8 ст. 200¹ Кодексу після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який ДФС надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство), в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.
Такі кошти обліковуються в інтегрованій картці платника податку, що анулювався як платник ПДВ, та враховуються в рахунок погашення заборгованості з податку, а за її відсутності обліковуються в інтегрованій картці платника податку як зайво зараховані кошти і можуть бути повернуті платнику на його рахунок відповідно до ст. 43 Кодексу.
Суми зайво зарахованих коштів до бюджету особи, що реорганізується, переносяться до інтегрованої картки платника податку новоутвореної особи-правонаступника (п.5 наказу № 765).
Перерахування коштів з електронних рахунків платників податку, які реорганізуються шляхом приєднання, на електронний рахунок платника податку – правонаступника, не передбачено Кодексом.
Питання перерахування залишків коштів з електронного рахунку особи, реєстрацію платником ПДВ якої анульовано, на електронний рахунок новоутвореної особи (утвореної в процесі реорганізації) може бути врегульоване шляхом внесення змін до Кодексу.
(Лист ДФС України від 18.07.2016 № 15369/6/99-99-15-03-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yurid…)