За вісім місяців 2018 року платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 70 млрд. грн.

З початку 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 62 млрд 276 млн грн, що на 13 млрд 896 млн грн (або на 28,7 %) перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – серпні поточного року зібрано 8 млрд 743 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 578 млн грн (або на 22,0%). Про це проінформувала в. о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

До Державного бюджету впродовж 2018 року спрямовано 46 млрд 371 млн грн, що майже на 11 млрд 289 млн грн (або на 32,2 %) більше надходжень січня – серпня минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період надійшло 15 млрд 904 млн грн. Це на 2 млрд 607 млн грн (або на 19,6 %) більше фактичних надходжень 2017 року.

Іноземна компанія отримала майнові права

на нерухомість або на землю в Україні: порядок взяття на облік

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), у разі отримання іноземною компанією або організацією чи дипломатичною місією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент за місцезнаходженням відповідного об’єкта подає до контролюючого органу для взяття на облік:

► заяву за формою № 1-ОПП (у розділі 9 заяви замість даних про керівника зазначаються дані про представника);

► копію витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій);

► нотаріально засвідчену копію правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України;

► копії документів (з пред’явленням оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку та відомості, зазначені у заяві.

Слід зазначити, що у разі взяття на облік як платників податків і зборів у контролюючих органах юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), контролюючий орган за основним місцем обліку формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до ЄДР, за формою № 34-ОПП (додаток 2 до Порядку № 1588). Така довідка надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків чи уповноваженій особі платника податків у контролюючому органі (п. 3.10 розділу ІІІ Порядку № 1588).

Терміни, в які підлягають ввезенню на територію України

товари, що імпортуються за бартерним договором

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 23 грудня 1998 року № 351-ХІV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» із змінами та доповненнями товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а у разі експорту за бартерним договором робіт і послуг – з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації на імпорт), а у разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг – дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Заборгованість фізичної особи, яка списана після закінчення

терміну позовної давності, оподатковується військовим збором

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Підпунктом 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ передбачено, якщо згідно з нормами розділу IV ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Отже, фізична особа, у разі отримання доходу у вигляді суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності, з урахуванням пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, включає його до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зазначає у річній податковій декларації та самостійно сплачує військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.

Контролюючі органи мають право одночасно здійснювати

декілька видів перевірок суб’єкта господарювання

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

ПКУ не передбачено обмежень, щодо одночасного проведення камеральних, документальних та фактичних перевірок суб’єкта господарювання.

Отже, контролюючі органи мають право одночасно здійснювати декілька видів перевірок суб’єкта господарювання, наприклад, планову виїзну та позапланову виїзну.

Зазначена інформація розміщена у категорії 136.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».