Закінчився перехідний період впровадження системи моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перехідний період (з 01.04.2017 до 01.07.2017), протягом якого процедура, визначена п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), закінчився. З 01.07.2017 автоматизована система моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків працює у повноцінному режимі. Отже, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ. Нагадуємо, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621. Прискорена амортизація основних засобів – вимоги законодавства Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє. Відповідно до пункту 43 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на прибуток під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи можуть використовувати, починаючи з 1 січня 2017 року, мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року та у разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги: – основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України; – основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року; – основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна). У разі недотримання зазначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимого строку амортизації, визначеного у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник 2 податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний: – збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті; – зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди. Під час застосування положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів. У разі проведення реорганізації чи виділу право на застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті, переходить до правонаступника(ів) відповідно до частки капітальних інвестицій, отриманих таким правонаступником(ами) згідно з розподільчим балансом чи передавальним актом. Підпунктом 138.3.3 п.138.3 ст.138 ПКУ визначено, що до основних засобів четвертої групи належать машини та обладнання. Чи є базою нарахування єдиного внеску вартість послуг за користування платною автостоянкою для розміщення власного транспорту, відшкодована роботодавцем найманому працівникові? Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує. Пунктом 1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п.1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст.4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому 3 числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон №108) та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 частини першої ст.7 Закону №2464). Статтею 2 Закону №108 визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5). Суми компенсацій, виплачені роботодавцем найманому працівнику за користування платною автостоянкою, не віднесені до переліку видів виплат, визначених Інструкцією №5. Враховуючи зазначене вище, вартість послуг за користування автостоянкою для розміщення власного транспорту, відшкодована роботодавцем найманому працівнику, не є базою нарахування єдиного внеску. Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 301.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ». Внесено зміни до порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 24.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 21.06.2017 №427 (далі – Постанова №427), якою внесено зміни до Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою КМ України від 08.02.2017 №83. Відповідно до зазначеної Постанови, зокрема, Державна фіскальна служба України буде надавати Міністерству аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики) інформацію щодо нарахування та виплати бюджетної дотації. Це рішення прийняте для здійснення Мінагрополітики оцінки ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів. Постанова №427 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 24.06.2017 №117.