Затверджено нові довідники податкових пільг станом на 01.04.2019
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України затверджено довідники податкових пільг станом на 01.04.2019, а саме:
► Довідник податкових пільг № 92/1, що є втратами доходів бюджету;
► Довідник інших податкових пільг № 92/2.
У вищезазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Довідниках податкових пільг розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/dovidniki-/54005.html
До уваги платників податку на прибуток, які здійснюють
облік фінансових інвестицій в ІСІ за методом участі у капіталі!
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.
ДФС України листом від 01.04.2019 № 10824/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лис
т ДФС № 10824) для використання у роботі надала роз’яснення Міністерства фінансів України стосовно застосування положень п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині порядку оподаткування доходів від участі в капіталі та доходів у вигляді дивідендів, нарахованих за фінансовими інвестиціями в інститути спільного інвестування (далі – ІСІ), які обліковуються за методом участі у капіталі, надіслане листом від 06.03.2019 № 11210-09-5/6621 (далі – Лист МФУ № 11210).
У Листі МФУ № 11210 зазначено, що платник податку на прибуток – інвестор, який здійснює облік фінансових інвестицій в ІСІ за методом участі у капіталі, не здійснює коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до п.п. 140.4.1 п. 140.1 ст. 140 ПКУ на суму нарахованих доходів від участі у капіталі, що відображаються в бухгалтерському обліку збільшенням балансової вартості фінансових інвестицій.
Лист ДФС № 10824 та Лист МФУ № 11210 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove–zakonodavstvo/listi–dps/73328.html
Оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг
за договором доручення залежить від їх місця постачання
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Місцем постачання телекомунікаційних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (п.п. «д» п.186.3 ст.186 ПКУ).
У ситуації, коли телекомунікаційні послуги надаються за договором доручення, слід зазначити наступне.
Відповідно до п.п. «є» п. 186.3 ст. 186 ПКУ місцем надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю, зокрема, телекомунікаційних послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Пунктом 189.4 ст.189 ПКУ передбачено, що базою оподаткування ПДВ для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст. 187 і ст. 198 ПКУ.
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг за договором доручення залежить від їх місця постачання.
Дохід від продажу фізичною особою придбаних у банку
банківських металів оподаткуванню ПДФО не підлягає
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що п. 1 ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) визначено: валютні цінності – це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.
Пунктом 2 ст. 1 Закону № 2473 встановлено, що термін «банківські метали» вживається у значенні, визначеному Законом України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 637).
Банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (п. 13 ст. 1 Закону № 637).
Торгівля валютними цінностями – це операції, пов’язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали (п.п. 14.1.247 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ (п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Якщо дохід фізичною особою отримано від продажу придбаних у банку банківських металів, то враховуючи вищевикладене, такий дохід оподаткуванню ПДФО не підлягає.
Взяття на облік дипломатичних представництв,
розташованих на території України, як платників ЄСВ
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.
Норми визначені абзацом шостим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Статтею 5 Закону № 2464 встановлено, що взяття на облік платників ЄСВ, зазначених, зокрема, в абзаці шостому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями, здійснюється відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами (далі – Порядок № 1162)
Взяття на облік дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, розташованих на території України, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням у день отримання від них заяви про взяття на облік платника ЄСВ за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку № 1162 (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 1162).
Згідно з п. 3 розділу ІІІ Порядку № 1162 платникам ЄСВ – дипломатичним представництвам і консульським установам іноземних держав, розташованим на території України, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.
Порядок відкриття електронного рахунку
платнику акцизного податку з реалізації пального
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. 16 розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113, із змінами (далі – Порядок) визначено, що електронний рахунок відкривається платнику акцизного податку (далі – податок) Державною казначейською службою (далі – Казначейство) автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка.
Згідно з п. 17 розділом ІІІ Порядку електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.
У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету.
Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка.
Казначейство відповідно до вимог ст. 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку).