Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/526520.html повідомила наступне..

З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування громадянами України задекларовано активів загальною вартістю 157,2 млн гривень.

Загальна сума задекларованого збору склала 7,3 млн грн. Станом на 17.11.2021 до бюджету вже надійшло  6,7 млн гривень.

Нагадаємо, що громадяни України, які мають активи, що не були оподатковані належним чином, можуть добровільно пройти одноразове (спеціальне) декларування, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи. Податкова амністія розповсюджується, зокрема, на такі активи у вигляді грошових коштів, валютних цінностей, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна в Україні та закордоном.

Одноразове добровільне декларування доходів є правом, а не обовʼязком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані.

Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через Електронний кабінет.

До подання одноразової декларації платник має розмістити кошти в національній або іноземній валютах на спеціальному рахунку, що може бути відкритий в банках України.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися тут.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

З початку 2021 року контакт-центром ДПС

надано відповіді на 812,9 тис. звернень платників

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Протягом січня – жовтня 2021 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 812,9 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 766,2 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 9,2 тис. – електронною поштою і факсом, 0,1 – з використанням автовідповідача та 37,4 тис. чатом в месенджерах.

Найчастіше платники зверталися з питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб, стану обробки електронної звітності, податку на додану вартість, єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).

Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили понад 2,6 млн відвідувань ЗІР.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – жовтня 2021 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1131 уніфікованих запитання-відповіді та внесено 1326 у новій редакції.

Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:

– з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

– з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/525692.html

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Про застосування пільг з ПДВ щодо гуманітарної допомоги, яка закуповується та надається на митній території України дипломатичними представництвами

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє звертає увагу, що 28 жовтня 2021 року набрала чинності постанова від 20.10.2021 № 1084 «Про внесення змін до Порядку звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів і послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з ними».

Нею вносяться зміни до Порядку № 1240, зокрема, щодо механізму застосування пільг з податку на додану вартість, встановлених міжнародними договорами України, обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку, щодо гуманітарної допомоги, яка закуповується та надається на митній території України дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні

Що змінилося відповідно до Постанови?

Визначено механізм застосування пільг з податку на додану вартість щодо гуманітарної допомоги, яка закуповується та надається на митній території України дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні.

Упорядковано порядок звільнення від оподаткування податком на додану вартість для представництв міжнародних організацій відповідно до міжнародних договорів України операцій, пов’язаних з будівництвом/ремонтом/реконструкцією будинків, придбанням чи орендою приміщень.

Викладено у новій редакції форму заяви про відшкодування сум податку на додану вартість дипломатичним місіям, особам з числа дипломатичного персоналу та членам їх сімей.

Започатковано подання окремого реєстру документів для відшкодування ПДВ за товари/послуги, визнані гуманітарною допомогою (додаток 2 до заяви).

Розширено перелік документів, які є підставою для виплати щомісячного відшкодування сум ПДВ, у тому числі за товари/послуги, визнані гуманітарною допомогою.

Визначено порядок обміну інформацією між Мінсоцполітики та ДПС щодо повідомлення про надані донорами – дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні товари/послуги, визнані гуманітарною допомогою.

Дії дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні у разі надання гуманітарної допомоги:

– для започаткування процедури визнання товарів/послуг гуманітарною допомогою відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу» необхідно звертатись до Мінсоцполітики.

– для отримання відшкодування сум податку на додану вартість у разі надання гуманітарної допомоги, до територіального органу податкової служби за місцем реєстрації установи потрібно подавати:

заяву та Додаток 2 до заяви «РЕЄСТР поданих документів на зазначену в заяві суму для відшкодування податку на додану вартість, сплаченого донорами – дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні за товари/послуги, визнані гуманітарною допомогою», з обов’язковим наданням засвідчених уповноваженою особою дипломатичної місії копій документів, поданих/отриманих до/від Мінсоцполітики (письмова пропозиція донора про надання гуманітарної допомоги, документи із зазначенням вичерпного переліку товарів/послуг, які подаються для визнання їх гуманітарною допомогою, рішення про визнання гуманітарною допомогою тощо).

Важливо: підставою для відшкодування ПДВ дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав і представництвам міжнародних організацій в Україні є оригінали документів (товарні чеки, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення, документи, що засвідчують факт надання послуг тощо) та засвідчені уповноваженою особою дипломатичної місії копій документів, поданих/отриманих до/від Мінсоцполітики (письмова пропозиція донора про надання гуманітарної допомоги, документи із зазначенням вичерпного переліку товарів/послуг, які подаються для визнання їх гуманітарною допомогою, рішення про визнання гуманітарною допомогою тощо), надані до територіального органу податкової служби за місцем реєстрації установи у встановлені терміни.

Звертаємо увагу, що заява про відшкодування сум податку на додану вартість дипломатичним місіям, особам з числа дипломатичного персоналу та членам їх сімей за новою формою подається, починаючи з 28.10.2021.

До уваги дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні інформація Мінсоцполітики стосовно визнання вантажів (товарів)/послуг гуманітарною допомогою розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства соціальної політики за посиланням https://www.msp.gov.ua/news/20969.html

Нагадаємо, що 20 жовтня Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1084 «Про внесення змін до Порядку звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів і послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з ними».

Постанова набрала чинності 28 жовтня 2021 року (у зв’язку з її опублікуванням цього дня в «Урядовому кур’єрі» № 207).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/526538.html

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

У 15-ту річницю створення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів Державної податкової служби України» ДПС України проведено урочисту нараду

 

Без історії немає майбутнього. 17 листопада 2021 року, з нагоди 15-річчя створення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів Державної податкової служби України» ДПС України у форматі  онлайн проведено урочисту нараду.

У заході прийняли участь в. о. Голови ДПС України Олейніков Євген, Голова Центральної Ради Всеукраїнської профспілки органів державної податкової служби Кислиця Олександр, голова Ради Всеукраїнської ГО «Асоціація ветеранів державної податкової служби України» Ельвіра Єрмолаєва та представники регіональних відділень Всеукраїнської ГО «Асоціація ветеранів Державної податкової служби України», які привітали ветеранів – податківців.

У цей святковий день ветерани податкової служби Дніпропетровщини отримали слова вдячності за сумлінну багаторічну працю, професіоналізм, знання справи та відповідальність при виконанні своїх професійних обов’язків.

Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна у привітальному слові до старших колег заначила: «Професія, якій Ви присвятили своє життя, суспільно важлива. Адже саме від податківців залежить наповнення бюджетів та вирішення соціально-економічних завдань.

Саме Ви заклали високу професійну основу, сформували традиції та розвивали податкову службу. Сьогодні наші успіхи тримаються на міцному фундаменті Ваших напрацювань – професійних, порядних та патріотичних фахівців. Ви і зараз приймаєте участь у роботі нашої податкової служби, підтримуєте та передаєте свої знання новому поколінню податківців. І за це Вам велика подяка! Ви забезпечили спадкоємність не тільки знань та досвіду, а і головних цінностей, що покладені в основу нашої роботи – сили духу, відданості, відповідальності».

Спілкування під час урочистого заходу, обмін спогадами про славетні минулі дні, хороший настрій сприяє згуртованості і взаємодії молодого і старшого покоління податківців.

Безцінна спадщина, яку ветерани передали молоді стала базою для подальшого розвитку податкової служби, стартовим майданчиком для якісного стрибка на новий рівень роботи, тому для ветеранів наші двері завжди відкриті.

Святковий день на Дніпропетровщині завершився відвідуванням експозиційної локації – Музею історії податкової служби Дніпропетровщини, відкриття якого відбулося напередодні професійного свята та приурочене до 30-ти річчя Державної податкової служби України.

Чуб Ганна побажала всім міцного здоров’я, гарного настрою, довгих і щасливих років, невичерпної енергії, затишку у родинному колі, щастя, добра та миру.

Позитивні враження від свята, задоволення від комунікацій – це ті емоції, які дають істинне відчуття, що кожний з нас належить до команди, ім’я якій Державна податкова служба України!

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та деякі особливості заповнення Таблиці даних платника ПДВ на онлайн зустрічі для платників

 

Днями, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) і Спілки українських підприємців (далі – СУП) проведено зустріч в онлайн форматі для платників ПДВ.

У заході від ГУ ДПС прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак, начальник відділу перевірок інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС Дядченко Юлія, головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Білоусова Євгенія, представники СУП та бухгалтера платників податків, що входять до складу СУП.

На зустрічі розглядались питання блокування реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Присутнім нагадали про механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, засадах роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та про положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (Порядок № 1165) і алгоритм дій платника ПДВ у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Особливу увагу, виходячи з показників по Дніпропетровській області, приділено питанням віднесення платників до «ризикового» платника податків, прийняття Таблиці даних платника ПДВ та «ризиковому» податковому кредиту.

Представники СУП активно обговорювали нагальні питання, пов’язані із зупиненням реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Двосторонній зворотний зв’язок продемонстрував важливість заходу. Представники підприємницької спільноти отримали професійні роз’яснення з питань, які виникають під час їх діяльності і пов’язані з реєстрацією ПН/РК в ЄРПН.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Платники єдиного податку та РРО/ПРРО

 

Днями на хвилях Дніпровської філії АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Дніпровська регіональна дирекція UA: ДНІПРО заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов повідомив про застосування  фізичними особами підприємцями РРО/ПРРО.

Він зазначив, що історія використання касового апарату триває понад  140 років.

Перший касовий апарат винайшов в 1879 році Джеймсом Ритти штат Огайо США, власник бару для контролю за персоналом власного бару.

Контроль за надходженням коштів (виручки) від продажу товарів (послуг) необхідний безпосередньо фізичній особі – підприємцю власнику бізнесу. Це дає змогу особисто контролювати кількість реалізованого товару (послуг), суми отриманих коштів з мінімальними витратами часу. Крім того, дає змогу контролювати залишок товарів, та у разі потреби здійснювати своєчасне його придбання у постачальників.

Крім того, наявність фіскального чека у покупця є гарантією та захистом прав споживачів.

На сьогодні весь цивілізований світ вже перешли на застосування електронних реєстраторі розрахункових операцій (онлайн каси).

Північна Корея застосовує онлайн каси з 2005 року,

Аргентина – з 2013 року;

Венгрія –з 2014 року;

Казахстан –з 2015 року;

Австрійська республіка – з 2016 року,

Словацька республіка –з 2018 року, тощо.

Однією з переваг використання електронних реєстраторів розрахункових операцій (он-лайн – кас, РРО, ППРО) є скорочення кількості перевірок та скорочення часу на їх проведення.

З 1 січня 2022 року для фізичних осіб підприємців – платників  єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють підприємницьку діяльність в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, введено обов’язок щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до вимог пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України.

Станом на 01.11.2021 в Головному управлінні Дніпропетровської області зареєстровано 98,9 тис. фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування на другій – четвертій групах.

Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку (стаття 9 Закону №265) в наступних випадках:

– фізична особа – підприємець платник єдиного податку першої групи;

– при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів, які розташовані за межами стаціонарних приміщень;

– при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

– при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю;

– при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;

– якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);

– при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

– при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, а саме здійснення розрахунків за товари через:

– установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок (IBAN, он-лайн банкінг);

– безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;

– платіжний термінал та/або програмно-технічний комплекс самообслуговування, який належить банку.

Фізичні особи (громадяни) при здійсненні торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках (з торгівельних місць на ринках) не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

 

Податковий календар на 22 листопада 2021 року

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

 

22 листопада 2021 року, понеділок, останні день сплати:

 

• єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за жовтень 2021 року, крім гірничих підприємств;

 

останній день подання:

• декларації акцизного податку за жовтень 2021 року*;
• податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за жовтень 2021 року у разі не подання податкової декларації на 2021 рік;
• податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року;
• податкової декларації з рентної плати за жовтень 2021 року з розрахунком:

– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

– рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

– рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

*Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п. п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ)

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Про подання підтверджуючих документів до реєстраційної

заяви за ф. № 1-ПДВ, що надсилається засобами електронного зв’язку

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пп. 183.1, 183.3 – 183.7 ст. 183 ПКУ.

Норми встановлені п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ визначено, що контролюючі органи мають право, зокрема, для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

При цьому контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження (п. 73.3 ст. 73 ПКУ).

Враховуючи зазначене, особа, яка подала реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі, у разі необхідності, подає підтверджуючі документи на паперових носіях до загального відділу контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Щодо сплати ПДФО ФОП, яка здійснює діяльність на загальній системі оподаткування та провадить незалежну професійну діяльність

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не може бути фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) у межах такої незалежної діяльності. При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу (відмінну від незалежної) підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Так, порядок оподаткування доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 ПКУ.

Доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків) (п. 177.1 ст. 177 ПКУ).

Пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ФОП на загальній системі оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

ФОП подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи Згідно з п. 177.5 ст. 177 ПКУ.

Пунктом 177.10 ст. 177 ПКУ визначено, що ФОП зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

ФОП подають річну податкову декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися, зокрема, інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Щодо фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, то порядок оподаткування їх доходів визначено у ст. 178 ПКУ.

Так, відповідно до п. 178.2 ст. 178 ПКУ доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).

Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОП і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Отже, з огляду на викладене, якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність одночасно здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, така особа зобов’язана вести облік доходів і витрат за Типовою формою, у якій відображати отримані доходи та понесені протягом року витрати від здійснення обох видів діяльності.

За результатами звітного року зазначена особа подає одну податкову декларацію у строки, передбачені для фізичних осіб – підприємців (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» зі змінами.

При заповненні податкової декларації поряд з доходами від незалежної та підприємницької діяльності відображаються інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

При цьому фізична особа самостійно розраховує податок на доходи фізичних осіб та сплачує його до бюджету в строки, передбачені п. 57.1 ст. 57 ПКУ, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подачі податкової декларації.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Норми встановлені п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У бухгалтерському обліку створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат передбачено Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО № 11).

Згідно з п. 4 НП(С)БО № 11 забезпечення – це зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Відповідно до п. 12 НП(С)БО № 11 забезпечення створюється для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов’язань; реструктуризацію, виконання зобов’язань при припиненні діяльності; виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями.

Згідно з п. 5 НП(С)БО № 11 якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці встановлено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Видатки підприємств за програмами пенсійного забезпечення (у тому числі одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію, надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам, видатки на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій) відносяться до складу інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (розд. 3 Інструкції № 5).

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат визначено п. 139.1 ст. 139 ПКУ.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПКУ).

Підпунктом 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

► на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

► на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Враховуючи те, що сформовані забезпечення на виплати пенсійних зобов’язань на пільгових умовах працюючих і не працюючих співробітників, які заробили пільговий стаж на підприємстві до досягнення ними пенсійного віку, та фактичні виплати за рахунок раніше створених забезпечень під такі виплати відносяться до виплат, пов’язаних з оплатою праці, то фінансовий результат до оподаткування не підлягає коригуванню згідно з п. п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПКУ на суми сформованих забезпечень на виплати пенсійних зобов’язань на пільгових умовах вищезазначених співробітників та суми фактичних виплат за рахунок раніше створених забезпечень під такі виплати.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

За яких умов адвокатське об’єднання може бути платником єдиного податку?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону № 5076).

Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша ст. 15 Закону № 5076).

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ.

Абзацами першим та другим п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ передбачено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку, зокрема, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро чи об’єднання норми п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються.

Враховуючи вищенаведене, адвокатське бюро чи об’єднання як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО вартість проживання та проїзду найманих працівників у зв’язку із роз’їзним характером робіт?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ст. 13 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII передбачено: у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Зокрема, колективним договором встановлюються гарантії, компенсації, пільги.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Згідно з загальними положеннями розділу І Інструкції № 59 службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).

Тобто, колективним договором повинно бути визначено, чи вважаються службові поїздки працівників в інші населені пункти службовим відрядженням або роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер.

Якщо колективним договором, який діє на підприємстві, визначено, що службові поїздки відповідних категорій працівників – це робота, яка постійно проводиться в дорозі і має роз’їзний характер, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» таким працівникам відшкодовуються витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на наймання житлового приміщення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України і за кордон.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Для цілей розділу IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, у разі якщо колективним договором визначено, що службові поїздки працівників в інші населені пункти є роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер і не є відрядженням, то відшкодування витрат на проїзд до місця відрядження (роботи) і назад, а також на наймання житлового приміщення таким працівникам підприємством, слід розглядати як компенсаційні виплати, що включаються до складу заробітної плати і оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

До уваги платників податку на нерухоме майно!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми визначені п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п. п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Підпунктами «б» та «в» п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Порядок надання пільг встановлено п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи вище зазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

За яких умов ФОП – «єдинник» може перейти

на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Норми встановлені п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Якщо необхідно здійснити програмування (коригування) цін, найменування товарів, та облік їх кількості, закривати робочу зміну в ПРРО не потрібно

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або через програмні РРО (ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

При цьому для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

З якої дати необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності?

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Норми встановлені п. п 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Статтею 13 Закону України від 16 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону № 161 істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є:

► дата укладення та строк дії договору оренди;

► орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

При цьому за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 116 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (ст. 126 ЗКУ).

Слід зазначити, що орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди (ст. 25 Закону № 161).

Відповідно до п. п. 11 п. 196 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 зі змінами та доповненнями, на офіційному вебсайті Держгеокадастру за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема, про державну реєстрацію права оренди (суборенди) земельною ділянкою.

Отже, орендна плата сплачується орендарем з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Деякі особливості оподаткування виноматеріалів,

вироблених на давальницьких умовах

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платником акцизного податку (податок), зокрема, є особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Норми встановлені п. п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику (п. 212.2 ст. 212 ПКУ).

При передачі підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, датою виникнення податкових зобов’язань є дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі (п. 216.5 ст. 216 ПКУ).

Суми податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, визначаються виробником (переробником), виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату відвантаження готової продукції її замовнику або за його дорученням іншій особі (п. 217.2 ст. 217 ПКУ).

Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі (п. 222.1.4 ст. 222 ПКУ).

При цьому, відповідно до п. п. 222.1.5 п. 222.1 ст. 222 ПКУ), умовою відвантаження виробником готової продукції, виробленої з давальницької сировини, його замовнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми податку на поточний рахунок виробника.

Разом з цим, п. 225.9 ст. 225 ПКУ передбачено, що виноматеріали, реалізовані підприємствам вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції, акцизним податком не оподатковуються. В інших випадках реалізація виноматеріалів оподатковується за ставками податку на виноробну продукцію, встановленими п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Розміри ставок податку та перелік товарів, з яких справляється акцизний податок, встановлені ст. 215 ПКУ.

Таким чином, відповідно до норм ПКУ, платником акцизного податку є особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію), у тому числі з давальницької сировини. При цьому, замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, при отриманні від виробника готової продукції, зобов’язані перерахувати на поточний рахунок виробника, відповідну суму акцизного податку, яка потім сплачується виробником до бюджету.

Виноматеріали, реалізовані підприємствам вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції, акцизним податком не оподатковуються. В інших випадках реалізація виноматеріалів оподатковується за ставками податку на виноробну продукцію, встановленими ПКУ.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетом через єдиний рахунок платник може через Електронний кабінет

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Відповідно до п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

► перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків);

► перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;

► проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями(далі – Порядок № 321).

Пунктом 8 Порядку № 321 визначено, що ДПС засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС веде єдину картку платника, включеного до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

В єдиній картці платника відображаються:

– дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані/перераховані/повернуті (враховані) на єдиний рахунок/з єдиного рахунка;

– інформація про рух коштів на єдиному рахунку доступна платнику в Електронному кабінеті в актуальному стані.

Відповідно до абзацу першого п. 17 Порядку № 321 реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.

Після підтвердження Казначейством факту виконання записів реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка в порядку, визначеному пунктами 24, 26 – 28 Порядку № 321, дані такого реєстру стають доступними для перегляду платником через електронний кабінет у порядку, передбаченому ст. 42 прим. 1 ПКУ, та є підставою для відображення органами ДПС в інтегрованій картці платника сум надходжень на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску (абзац другий п. 17 Порядку № 321).

Для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платник податків, який використовує єдиний рахунок, надсилає до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку запит за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на запит надсилається платнику податків через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400204». Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення запиту до органів ДПС.

Крім того, платник має можливість направити запит та отримати витяг, скориставшись засобами ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». При цьому сформований витяг направляється також на електронну пошту платника, з якої було відправлено запит.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано витяг, платник податків може за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Для укладання договору про добровільну сплату єдиного внеску

платники надають пакет документів

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п. п.1 п. 3 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449).

Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до контролюючих органів за місцем проживання:

► заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449;

► копію трудової книжки (за наявності);

► виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);

► копію документа, що посвідчує особу.

Особи, зазначені у абзаці другому п. 1 розділу V Інструкції № 449 члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

До уваги платників рентної плати за користування надрами

для видобування корисних копалин!

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать:

► не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками або землекористувачами у межах своїх земельних ділянок для забезпечення власних потреб домогосподарств;

► видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

► корисні копалини, видобуті з надр під час створення, використання, реконструкції геологічних об’єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

► дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, що видобуваються під час розробки родовищ корисних копалин або під час будівництва та експлуатації підземних споруд, і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за винятком обсягів, які використовуються для власних технологічних потреб, пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

► видобуті корисні копалини, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;

► обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим відповідно до вимог ПКУ, який визначається платником рентної плати за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених ним відповідно до вимог ліцензійних умов схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу;

► обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території;

► обсяг газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який затвердженими кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр визначений таким, що не відповідає або не може бути приведеним до вимог документів із стандартизації щодо якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання;

► урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 01 січня 2018 року.

Норми встановлені п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

 

Розрахування процентів по розстроченому податковому боргу

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Норми передбачені п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України

Відповідно до п. 4.2 розд. IV Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу).

Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).

Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов’язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.

Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов’язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.

Отже, проценти нараховуються:

– у день фактичного погашення розстрочки (відстрочки);

– за весь період фактичного користування розстрочкою (відстрочкою);

– на розстрочену (відстрочену) суму, що була діючою на момент кожного такого нарахування;

– із розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття органом ДПС рішення про розстрочення (відстрочення).

 

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA