Змінено порядок повідомлення банком фіскальних органів про відкриття чи закриття рахунків

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.05.2016 №488 «Про затвердження Змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.06.2016 за №820/28950 (далі – Наказ №488).

Зазначеним Наказом внесені зміни до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 №721 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за №1058/27503). Порядок приведено у відповідність до Закону від 26.11.2015 №835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Змінами встановлено, що у разі відкриття/закриття одного спільного рахунку у цінних паперах для декількох осіб, у спільній власності яких перебувають цінні папери, депозитарні установи направляють повідомлення про відкриття або закриття рахунків (далі – Повідомлення) щодо кожного платника окремо із зазначенням у Повідомленнях спільного рахунку.

Крім того, у разі невідповідності інформації щодо податкового номера або серії та номера паспорта, податкової адреси платника, поданої у Повідомленні, даним в Держреєстрі фізосіб – платників податків, Єдиному державному реєстрі і Єдиному банку даних про платників – юридичних осіб, контролюючий орган не може відмовити в постановці рахунка на облік.

Підставою для відмови є наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб інформації про направлення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів або про узгодження плану реорганізації юридичної особи (у разі наявності податкового боргу), які формуються для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Наказ №488 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 01.07.2016 №49

Про проведення зустрічних перевірок органами ДФС

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) надана податкова консультація стосовно проведення зустрічних звірок, підстав для висновків органів ДФС за результатами перевірок та порядку їх оскарження.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження і обов’язки посадових осіб контролюючих органів під час проведення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Відповідно до статті 83 Кодексу для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

З метою отримання податкової інформації контролюючі органи також мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків (пункт 73.5 статті 73 Кодексу).

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться згідно з затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 Порядком проведення контролюючими органами зустрічних звірок (далі – Порядок №1232).

Згідно з п.1 Порядку №1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), ненаданням інформації та документів для проведення зустрічної звірки, контролюючий орган (виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу (виконавця) (абзац другий п.7 Порядку № 1232).

Разом з тим згідно з приписами підпунктів 72.1.1.1, 72.1.1.2 та 72.1.1.3 пункту 72.1 статті 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 74.2 статті 74 Кодексу визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Що стосується можливості платника податків оскаржити висновки акта перевірки щодо порушень вимог законодавства, то відповідно до пункту 86.7 статті 86 Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Крім того, статтею 56 Кодексу передбачено оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному або судовому порядку.

(Лист ДФС від 24.06.2016 №13885/6/99-99-14-03-03-15 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68819.html).

Як нараховується єдиний внесок на суми виплаченої винагороди за цивільно-правовими договорами?

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною другою статті 7 Закону №2464 передбачено, що для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону №2464).

Згідно з частиною п’ятою статті 8 Закону №2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.

Отже, сума винагороди, яка нараховується роботодавцем за цивільно-правовим договором є базою нарахування єдиного внеску.