Зовнішньоторговельний обіг Дніпропетровської митниці ДФС за дев’ять місяців поточного року перевищив 5,5 млрд. доларів

Протягом січня – вересня 2017 року у Дніпропетровській митниці ДФС оформлено майже 121,7 тис. митних декларацій всіх типів, що на 9,7 тис. декларацій, або на 8,7% більше аналогічного періоду минулого року. З них 57,4 тис. (47,2%) – експортні, 52,2 тис. (42,9%) – імпортні, 12,1 тис. (9,9%) – оформлено в інших митних режимах.
Кількість взятих Дніпропетровською митницею ДФС на облік суб’єктів ЗЕД станом на 01.10.2017 дорівнює 7213. Всього за 9 місяців 2017 року взято на облік 511 суб’єктів ЗЕД.
Зовнішньоторговельний обіг Дніпропетровської митниці ДФС за дев’ять місяців 2017 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшився на 28% та склав 5 млрд. 574 млн. дол. США. При цьому, імпортовано товарів на 2 млрд. 744 млн. дол. США, що на 23% більше, ніж торік, експортовано – на 2 млрд. 829 млн. дол. США, що на 33% більше, ніж минулого року. Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу складає 85,7 млн. дол. США.
Фіскальною службою значна увага приділяється спрощенню митних процедур та скороченню часу, який суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності витрачають на оформлення товарів. Результатом роботи митниці, спрямованої на покращення сервісу, є стабільні показники середнього часу митного оформлення імпортних та експортних вантажів, які складають 75 хв. та 30 хв. відповідно.
Також, 7 підприємствам області надано статус уповноваженого експортера, який дає право українському експортеру самостійно визначати та декларувати походження товарів незалежно від вартості на товаро – супровідних документах, що прискорює процедуру експорту товару. Нагадуємо, що такий статус може надаватися будь-якому експортеру, який часто перевозить товари за Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співробітництвом з атомної енергії і їхніми державами – членами від 27.06.2014, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року №1678-VII.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб
ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Віталія Мироненка
на тему: «Неприбуткові організації: діяльність у змінених умовах»

Питання 1. Доброго дня. В яких випадках неприбуткова організація зобов’язана подати до контролюючого органу фінансову звітність?
Відповідь. Відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п.133.4 ст.133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п.133.4 ст.133 ПКУ), та річну фінансову звітність.
Згідно з п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п.133.4 ст.133 ПКУ, за період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Питання 2. Хочу запитати. Чи оподатковуються податком на прибуток підприємств доходи, отримані неприбутковою організацією від продажу основних засобів?
Відповідь. Згідно з п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Таким чином, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власних основних засобів, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Питання 3. Будь ласка, скажіть, в якому звітному періоді установа, організація, яка втратила статус неприбутковості у зв’язку з тим, що в термін до 01 липня 2017 року не привела свої установчі документи у відповідність із нормами п.133.4 ст.133 ПКУ та була виключена контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій, має право подати реєстраційну заяву для повторного включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій?
Відповідь. Відповідно до положень п.35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ неприбуткова організація, внесена до Реєстру на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідала вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ, з метою включення до нового Реєстру зобов’язана була до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Неприбуткова організація, яка не привела свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ, після 01 липня 2017 року була виключена контролюючим органом з Реєстру.
Разом з тим, така неприбуткова організація, може усунути недоліки та повторно у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 подати документи до контролюючого органу відповідно до п.6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440.
Контролюючий орган здійснює перевірку наданих документів і приймає рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру та зміну ознаки неприбутковості підприємству, установі, організації.
Аналогічний висновок витікає зі змісту листа ДФС України від 10.08.2017 №21192/7/99-99-12-02-04-17 «Про особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями».
Обмеження щодо поновлення у Реєстрі організацій з початку року, викладені в останньому абзаці п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ, стосуються лише тих неприбуткових організацій, які виключені з Реєстру через недотримання вимог, визначених п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Фізична особа – засновник юрособи не може застосувати пільгу
зі сплати податку на нерухомість до об’єкта житлової нерухомості,
за адресою якого зареєстрована дана юридична особа

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
Пунктом 63.3 ст.63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п.45.1 ст.45 ПКУ).
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п.45.2 ст.45 ПКУ).
При цьому, відповідно до ст.93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Отже, фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.
Стаціонарне джерело забруднення в оренді:
хто є платником екологічного податку

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.240.1.1 п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п.14.1.230 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Об’єктом та базою оподаткування є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ).
Отже, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у разі використання орендованих стаціонарних джерел забруднення, є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.