Звернення громадян на контролі у податківців Дніпропетровської області

Впродовж січня – листопада 2019 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 375 письмових звернень громадян, що на 244 менше, ніж за відповідний період 2018 року. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.

Колективних звернень надійшло 19, які розглянуті у визначені законодавством терміни.

«Створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів є пріоритетним напрямом роботи податкової служби області. Першочергова увага керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань. А з метою задоволення законних прав та інтересів платників – забезпечено підвищення відповідальності посадових осіб за стан роботи з пропозиціями, заявами та скаргами громадян», – зауважив в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено спеціальну електронну поштову скриньку zvern436@sfs.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями.

З 01.01.2020 подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, –

за оновленими правилами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 січня 2020 року вводяться в дію зміни, внесені Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» до Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 1700).

Так, відповідно до внесених змін, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема:

► додатково декларується інформація про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї;

► змінено визначення фінансових зобов’язань суб’єкта декларування або членів його сім’ї, до яких віднесено отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу; розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом); залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду; зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення.

Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року.

Якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня звітного року, загальний розмір такого фінансового зобов’язання декларувати не потрібно;

► у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про такі зміни здійснюється у десятиденний строк суб’єктами декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону № 1700 (стосується державних службовців категорії А та Б; державні службовці категорії В повідомлення не подають).

Повідомлення про відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку – нерезидента подають усі державні службовці;

► помилки у декларації можна виправити протягом 7 днів тричі. Помилки в повідомлені про суттєві зміни виправленню не підлягають.

Нагадуємо, що подати декларацію про майновий стан особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік державні службовці можуть з 01 січня до 01 квітня 2020 року та зобов’язані це зробити не пізніше 31 березня 2020 року.

Слід зазначити, що за несвоєчасне подання декларації, несвоєчасне подання або неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, відкриття валютного рахунку в установі банку – нерезединті, декларування недостовірної інформації (в розмірі понад 100 прожиткових мінімумів) суб’єкти декларування несуть адміністративну відповідальність за ст. 172⁶ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За неподання декларації або декларування недостовірної інформації (в розмірі понад 250 прожиткових мінімумів) суб’єкти декларування несуть кримінальну відповідальність за ст. 366¹ Кримінального кодексу України.

До уваги платників податку на прибуток, у яких річний дохід за останній річний звітний період не перевищує двадцяти мільйонів гривень!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Норми встановлені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Для цілей п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Переобладнали транспортний засіб – отримайте податкову знижку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, платник податку на доходи фізичних (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО, зокрема у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

При цьому, п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Алгоритм нарахування податкової знижки у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу розраховується наступним чином:

► визначається база оподаткування ПДФО з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. При цьому інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

► на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки;

► розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником ПДФО витратами в зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, помноженої на ставку ПДФО.

► здійснюється порівняння розрахункової суми ПДФО із сумою ПДФО, фактично утриманої із заробітної плати за рік.

У разі, якщо сума ПДФО, утримана із заробітної плати перевищує розраховану суму ПДФО, то така сума підлягає поверненню платнику ПДФО. При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Нагадуємо, що податкову знижку за 2018 рік платники мають право отримати по 31 грудня 2019 року (включно).

Про термін, у який контролюючі органи надсилають

вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що контролюючі органи надсилають (вручають) платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску контролюючими органами;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Норми визначені п. 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449).

У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 3 робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (страхувальникам, які використовують найману працю), протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4 та 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (фізичним особам – підприємцям, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розділу VІ Інструкції № 449).